– Побачила, як хтось із друзі «запостив» на фейсбуці інформацію про конкурс, який уже восьмий рік проводить громадська організація «Столичні ініціативи», та й відправила заявку і портфоліо зі своїми роботами, – розповідає завуч художньої школи Ірина Надюкова, у квартирі якої красується, чекаючи відправлення до Києва, ця величезна писанка. На початку квітня, у числі інших чотирьохсот вона експонуватиметься на столичній Софіївській площі.
Для оздоблення пластикової писанки художниця вибрала оригінальні елементи волинського орнаменту. В основі й на вершечку писанки – ружа сторчова, на боках – «сонечко» – символ Ісуса Христа. Використала і традиційну для волинської писанки кольорову гаму, колись вона переважно була одноколірна або жовто-червоно-чорна. У нас традиційно на Великдень фарбують яйця у цибулинні, цей колір художники називають охра червона, він не яскравий, а приглушений, трішки близький до коричневого. Жовта фарба трішки розбілена, яку дають рослинні барвники, і лише чорна – густа, насичена. Саме з такими, природними барвниками Ірина найбільше любить працювати. Хоча, зізнається, це її перший досвід роботи із акриловими фарбами – такі надіслали разом із макетом писанки. Виявилося, що аби одержати рівний шар фарби, треба перекривати нею орнамент по три-чотири рази. Така технічна робота забирає багато часу, однак для себе художниця вирішила використовувати акриловий живопис й у інших роботах. Дещо затримало працю і те, що макет дорогою тріснув, тому довелося спочатку заклеїти розбите місце, шпаклювати і грунтувати. Та все ж у вівторок писанка вже стояла готовою.
До речі, крім Ірини, цього року замовлення «Столичних ініціатив» виконують ще двоє викладачів художньої школи – подружжя Катерина і Павло Юрчуки. Однак розмальовують вони великодніх кроликів, ці тваринки – характерний атрибут католицького святкування Пасхи. Усього на Софіївській площі і прилеглих вуличках розміститься 400 різнобарвних писанок з різних куточків України і стільки ж веселих кроликів. Нагадаємо, що учасниками цього конкурсу у різні роки були й інші володимирські художники. А організатори, назбиравши кілька тисяч авторських писанок, збираються відкрити постійно діючу музейну експозицію.
