На головну Новини Чому для міської гімназії Нова українська школа не нова

Чому для міської гімназії Нова українська школа не нова

351

Переходити на нові стандарти НУШ педагогам міської гімназії імені Олександра Цинкаловського було нескладно, адже чимало з цих принципів тут було впроваджено ще задовго до освітньої реформи. Зокрема, одиночні парти в гімназії почали встановлювати ще у 2013 році. Давно у гімназії  застосовують і сучасні технології та особливий підхід до кожної дитини, котра є в центрі уваги вчителя. Нині 61 дитина навчається у двох перших класах гімназії, а у других – 63 учні. Їхні класоводи та дирекція закладу охоче діляться своїми враженями від НУШ.

Рекордсмени за кількістю сертифікованих учителів

- реклама -

Директор гімназії ім. О. Цинкаловського Олександр Романюк  зауважує, що до освітньої реформи очолюваний ним навчальний заклад уже давно був готовий, єдине за що переживали, аби усі задекларовані зміни в освіті були підкріплені фінансовою допомогою держави.

«Уже два роки отримуємо певні кошти для фінансування перших класів. Але так як державної субвенції недостатньо для придбання усієї необхідної техніки, меблів та матеріалів, то значна підтримка надходить і з місцевого бюджету. У 2018 році субвенцію було розраховано не дуже вдало, адже на окремі статті виділявся надлишок коштів, а на окремих, навпаки, їх бракувало. Торік наші пропозиції були враховані, тому загалом фінансуванням задоволені. Завдяки отриманим коштам, наші перші класи оновились і повністю готові для навчання дітей в умовах Нової української школи», – зазначає директор навчального закладу.

Три року тому міська гімназія почала працювати за новою програмою «Розумники», котра у багатьох моментах перегукується із НУШ. Навчання за цією програмою передбачає використання сучасних технологій, зокрема планшетів, які у підсумку, дають хороші результати. Розглядають у навчальному закладі і впровадження програми «Інтелект України». Багато для розвитку гімназії дала і її участь у норвезькій програмі «Демократична школа», місія котрої – змінити українську школу, щоб вона виховувала активних і відповідальних громадян, які поважають права людини.

«Елементи НУШ шляхом проб і помилок ми пробували вже давно. До прикладу, такий принцип як педагогіка партнерства. Демократичні відносини між учнями і вчителями у гімназії – це  давня практика, так само як і спільні учнівсько-вчительські проекти. У нас дуже багато передових вчителів-новаторів, які залюбки застосовують педагогіку партерства. Також постійно беремо участь у різних проектах, спрямованих на демократію у школі, дитиноцентризм тощо», – зазначає заступник директора гімназії Олена Процюк.

Володимир-Волинська гімназія – абсолютний рекордсмен за кількістю учасників у пілотній сертифікації для вчителів, яка відбулась минулого року. Від навчального закладу для участі у своєрідному ЗНО для педагогів зареєструвались одразу три класоводи початкових класів, котрі зуміли успішно підтвердити свій професійний рівень. Наразі це найвищий показник не лише у місті, а і в області. Цьоріч на участь у сертифікації зголосились і решта вчителів початкової ланки – усього семеро педагогів.

«Для розумного, мудрого, хорошого вчителя постулати Нової української школи, звісно, потрібні, але для нього вони не є настільки новими, оскільки він давно користується методиками Марії Монтессорі, Януша Корчика, Сухомлинського та Макаренка, де кругом звучать  принципи НУШ – демократія, педагогіка партнерства, наскрізні компетентності, виховання через особистий приклад і т.д.», – додає Олена Процюк.

Серед безлічі позитивних сторін Нової школи педагоги вирізняють і певні недоліки. Зокрема велике навантаження на вчителя, а також те, що класні кабінети у школах надто малі, аби розмістити усі необхідні навчальні осередки. Зі слів Олександра Романюка, зручний та просторий клас на 24 учня (при тому, що у більшості класів зараз по 30 учнів) – це  близько ста метрів квадратних. Оскільки таких можливостей у гімназії нема, тому під потреби НУШ підлаштували частину коридору.

Головне, аби дитина йшла до школи із задоволенням

Початкові класи у цьому навчальному класі знаходяться в окремому корпусі, переступивши поріг якого одразу стає зрозуміло, що тут навчаються наймолодші учні – на стінах барвисті стенди та малюнки, у «живому куточку» цвірінькають папуги, плавають рибки та черепашки, а веселі Фіксики запрошують побавитись у настільні ігри. Більшість перерв діти перших класів проводять саме у шкільному коридорі, де кожен може знайти для себе цікаве заняття. А у теплу пору року на великій перерві учні залюбки проводять час на ігровому майданчику надворі.

Одразу навпроти «живого куточка» один з найменших класів у школі, як за розміром, так і за віком учнів. У затишному кабінеті навчаються наймолодші школярики. Для класовода 1-Б  Оксани Ничипор це перший в житті клас, який  вона завела за руку до школи. Зізнається, що спочатку страшенно хвилювалась, бо не знала чи впорається з трьома десвятками допитливих малюків, але минуло декілька місяців і тепер вона не уявляє без них свого життя.

Попри те, що Світлана Ничипор працює у гімназії 13-й рік, досвід класовода у неї невеликий – на декретному місці працювала лише з четвертокласниками, а цього навчального року набрала свій перший клас. Торік вона, не вагаючись, зголосилась до участі у випробуванні пілотним сертифікуванням педагогів.

«Мені завжди цікаво пробувати щось нове, аби розвиватись та професійно зростати. Одна із важливих компетентностей – це вміння людини вчитись протягом усього життя. Тому як може вчитель учити дітей, якщо сам не буде постійно вчитись? Під час сертифікації хотілось перевірити власні сили та отримати нові знання. Завдяки підтримці колективу і дирекції, усе вдалось», – зазначає педагогиня.

Найскладнішим для вчителя у Новій школі, на думку Світлани Ничипор,  є організаційні моменти планування занять, особливо тих, що стосуються інтегрованого навчання, де декілька предметів потрібно поєднувати в один. Нові програми передбачають багато роздаткового дидактичного матеріалу, якого ще нема в наявності, тому вчителі мусять самі його готувати. Особливо кропіткої роботи від вчителя вимагає підготовка до інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Тим не менш, навчальний процес є надзвичайно цікавим – кожен тиждень у початковій школі присвячений тій чи іншій темі. До прикладу, у тиждень театру першачки готували виставу у класі, розігрували театр тіней, а на завершення поїхали до обласного лялькового театру. У тиждень моди діти щодня вивчали історію моди та створювали разом із батьками власні ексклюзивні моделі з підручних матеріалів. Були першачки і на екскурсії у військовій частині, і у кінотеатрі.

Класовод 1-Б розповідає, що коли проводила опитування серед батьків щодо адаптаційного періоду їхніх дітей, то більшість відповіли, що навіть не помітили, як минула ця адаптація, оскільки особливих труднощів зі звиканням до школи не виникало. Це для Світлани Ничипор дуже важливий показник, адже впродовж усіх цих місяців  працювала над тим, аби діти щодня залюбки йшли до школи. Адже якщо дитина позитивно сприйматиме школу, то і легше засвоюватиме нові знання.

Багато нового завдяки Новій школі дізнаються не лише діти, а їхні батьки. Наприклад, під час тижня води, вони допомагали дітям працювати над проектом підрахунку використаної води у них удома за один день та місяць. У підсумку, для багатьох стало несподіванкою те, як багато води вони використовують щодня, що, в свою чергу, спонукало їх до економії.

У дуже цікавому форматі Світлана Миколаївна проводить у своєму класі батьківські збори, які  називає «запрошенням на каву». Такі зустрічі носять здебільшого організаційний характер і відбуваються у невимушеній атмосфері.

Екскурсії для дітей не лише раз на рік

Для класовода 2-Б  Оксани Корольчук це вже третій потік, який веде від 1 класу до 4-го. Тож уже може порівняти як відбувався навчальний процес колись і як є зараз, утім, кінцевих висновків щодо НУШ вона поки не береться робити, адже переконана, що про результати можна буде говорити, коли діти перейдуть до середньої школи.

«Перший цикл навчання у НУШ, який нині проходимо, покликаний розвивати життєві компетентності. Якщо раніше вчителі оцінювали конкретні математичні, мовні здібності та навики читання, то зараз ці рамки дуже розмиті. Звісно, навчити дітей писати, читати і рахувати ми зобовязані, але більша увага надається розвитку саме життєвих навичок. Позитивні результати вбачаю у тому, що діти зараз набагато легше відкриваються, вчаться спілкуватись між собою та висловлювати свою думку. Усе це ми розвивали і раніше, але у дітей дещо старшого віку. Наприклад, якщо колись робота над проектами в групах застосовувалась здебільшого  у 4-х класах, то зараз цим займаються і першачки», –  розповідає Оксана Юріївна.

Дуже допомагають у розвитку навичок спілкування щоденні ранкові зустрічі під час яких учні діляться своїми враженнями та емоціями. Педагоги зазначають, що теперішні діти значно розкутіші, не бояться висловлювати власну думку, вільно встають посеред уроку, не запитуючи дозволу вчителя, та при потребі, виходять із класу.

У перших класах НУШ діти значно більше працюють руками над різними творчими проектами. Зі слів Оксани Корольчук, якщо раніше діти ліпили, вирізали, клеїли і навіть нарізали салати лише на трудовому навчанні, то зараз вони це можуть робити практично на будь-якому уроці. Здебільшого цим займаються під час уроку «Я досліджую світ», в ході якого діти і читають, і рахують, а також багато часу проводять у неформальному спілкуванні.

«Навчальний процес цікавий ще й тим, що ми не сидимо на місці лише у шкільних стінах. Якщо раніше екскурсії для класу організовувались в кінці навчального року, то зараз протягом року у нас відбувається безліч міні-екскурсій – наприклад, вивчаємо якусь книгу і йдемо її шукати до бібліотеки чи у книгарню, слухаємо розповіді про різні професії від наших батьків просто на їхньому робочому місці тощо», – додає класовод другокласників.

Усіляко заохочують у Новій школі і до читання – власна бібліотека є у кожному класі і діти навіть змагаються за те, хто прочитав більшу кількість книжок. Залюбки діти досліджують те, як ростуть власноруч посаджені цибулини, спостерігають за явищами природи.

Певний острах у батьків викливає те, що дітям досі  не виставляють оцінок. Про це вони наголошують класоводам на кожних батьківських зборах. Проте якщо перед першим набором у НУШ у батьків взагалі була паніка, оскільки ніхто не розумів достеменно як тепер навчатимуть їхніх дітей, то зараз цей процес більш налагоджений, зазначає Оксана Юріївна.

І Світлана Ничипорук і Оксана Корольчук в один голос кажуть, що хоч і важче стало вчителям працювати у НУШ та їм все одно подобаються усі ці зміни, адже коли бачать щасливі очі своїх учнів, то забувають про години підготовок до уроків, які вони затратили напередодні.

Тетяна ІЗОТОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

дванадцять − 5 =