Багато людей міцно пов’язані з лісом, як із сильним, прекрасним і вічним витвором матінки-природи. На жаль, не вічним, і причин тому – кілька. На основі 2,5-річних досліджень у лісах 16 лісгоспів Волині та двох Рівненщини про це розповідають наукові співробітники Поліського філіалу.
Причини. Намагання людини перетворити довкілля під своє розуміння доцільності рано чи пізно обертається якщо не трагедією, то принаймні драмою. Так сталося і з осушуванням боліт – стійка система циркуляції надземних і підземних вод, що забезпечувала сталий рівень річок і озер, тепер уже не здатна забезпечити достатньої водності території. З одного боку ті два градуси, на які підвищилася середня багаторічна температура повітря, обумовили й підвищене випаровування води та дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців, що призвело до різкого падіння стійкості лісів. З іншого – наявність необмежених запасів таких ослаблених деревостанів та теплі зими зумовили поширення стовбурових шкідників. У певній кількості ці шкідники завжди були у лісі – зокрема, у насадженнях, створених на непридатних для лісу колишніх колгоспних землях, де часто уражалися кореневими гнилями – кореневою губкою або опеньком. Звісно, однопородність лісів та націленість соснового господарства на продуктивність за рахунок їхньої стійкості, надмірна зрідженість лісостанів – теж у переліку причин нинішньої біди. Не менш вагомі – запізнення відповідних служб із визначенням дійсних причин загибелі лісів та низькі темпи ліквідації осередків ураження.
Серед шкідників найголовнішим ворогом сосен є верхівковий короїд – жук завдовжки до 3,8 мм, що любить світлі, розріджені деревостани і сонячні узліски. Для того, аби вбити дерево, достатньо 5-10 короїдних сімей, оскільки кожна комаха не лише пошкоджує луб’яні волокна, по яких іде «спадний потік» поживних речовин від крони до кореневої системи, але й приносить на своєму тілі спори офіостомових грибів. Такими спорами насичене лісове середовище, вони вселяються у дерево через будь-яке поранення, але найчастіше їх доставляють туди шкідники. Жуки відкладають яйця (кожна з 6-12 самок у сім’ї може відкласти 50), а спори грибів тим часом проростають. Доки личинка перетвориться на лялечку, а лялечка на жука, грибниця перекриває циркуляцію води у кроновій частині дерева, на зрізі тут – «синя» деревина, а хвоя вже давно втратила свій зелений колір. Через 2-2,5 місяці ще одне покоління жука летить нищити нові ділянки лісів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам – ще й стрімко, адже міцелій розростається у системі водопостачання, блокує сокорух і дерево вмирає за кілька тижнів. Зрізане дерево з жовтою хвоєю ще матиме не лише живий пеньок, а й нижню частину стовбура, аж доки синява не пошириться до окоренка, а їй на це потрібно до двох місяців.
Видимою ознакою ураження дерева верхівковим короїдом є зміна кольору хвої. Жовта означає, що вже формується нове покоління короїда і розпочався активний ріст міцелію грибів. Рудою хвоя стане через 6-8 тижнів після зараження і це сигналізує, що синявою вже охоплено щонайменше всю верхню половину стовбура, а більшість жуків уже полетіла нищити наступні дерева. У разі заселення на стовбури ще й інших шкідників процес прискорюється.
Але верхівковий короїд – це не єдине лихо. Після нього на сосни, як правило, нападає шестизубчатий короїд. Цей жук більший – до 9 мм довжиною, теж має до п’яти поколінь за рік, полюбляє освітлені місця. Він заселяється у нижню частину дерева і заносить туди спори грибів, тому стовбур вже синіє не лише зверху донизу, а й знизу доверху, синім уже буде і пеньок.
Крім 10 основних видів короїдів та лубоїдів, на сосну напосілися й інші види шкідників. Для середньої частини стовбура є, наприклад, синя соснова златка, яка може нищити дерева як у «співпраці» з верхівковим короїдом, так і самостійно.
Як боротися?
Природні вороги короїдів через свою малочисельність поки що не здатні помітно зменшувати популяції шкідників. Хімічний спосіб боротьби є неефективними через короткий термін і неодночасність перебування жуків на повітрі. Крім високої затратності, хімічна обробка не є вибірковою, вона отруює все середовище. Дещо зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з тривалими 30 градусними морозами.
Поки що єдиним ефективним заходом боротьби з комплексом шкідників та хвороб є ліквідація осередків зараження, видалення «короїдного запасу» з лісу, профілактика розширення осередків і утворення нових, тобто – санітарні рубки. Так зупинено цю біду у Європі Тактика профілактики «йти перед короїдом» реалізується там оперативним видаленням новоутворених осередків. На жаль, у нас це практично неможливо через ряд дозволів, законів, рекомендацій, наказів, приписів, інструкцій та інших паперів, часто недолугих, що регламентують будь-які заходи у лісовому господарстві. На їхнє узгодження витрачаються місяці!
Якраз на стадії утворення першоосередків ураження – кількох дерев, що виділяються на узліску чи біля просіки зміненим кольором хвої – доцільними є вибіркові санітарні рубки. Вчасно і доброякісно проведені (із обов’язковим спалюванням порубкових решток!) вони здатні знищити наявний на них «короїдний запас» і убезпечити від гибелі інші дерева.
Втрати. Через цих шкідників втрачається і матеріальний ресурс, що вирощувався десятками років. Збитки обчислюються мільйонами гривень. Для запобігання подальшим втратам доцільно вчасно забирати з лісу уражені (і тому приречені на вмирання) дерева, ще на стадії світло-зеленої або жовтої хвої, коли стовбур має «синяву» лише у верхній частині. Адже кубометр ділової деревини коштує близько 1300 гривень, а перетворений жуками і грибами на дрова лише 180.
Перспективи. У разі зволікання з вирубкою уражених дерев вони перейдуть до категорії сухих і їхні запаси будуть нарощуватися, а ліси – перетворюватися у мертві. Паралельно будуть утворюватися нові осередки уражених сосняків.
Всихання сосняків Полісся розпочалося 5-7 років тому, масштаби їхнього поточного ураження в чотирьох поліських областях вже перевищили 70 тисяч гектарів. Гинуть також ліси інших європейських країн, зокрема – сусідніх Білорусі та Польщі. У південній частині Білорусі влітку через масове ураження лісів на окремих територіях введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч гектарів.
Лісове багатство під загрозою і його доля залежить від того, наскільки вчасно і професійно буде виконано санітарні рубки і зупинено розгорання «біологічної пожежі». Звісно, вирубка лісів має супроводжуватися негайним залісненням територій і лісівники справляються з цим завданням. Але зі збільшенням площ їм знадобиться і допомога громад, які теж зацікавлені у тому, аби землі не заростали чагарниками, а вкривалися новими лісами.
Олена БОРОДАВКА, Василь БОРОДАВКА.
