Заснувалось підприємство «Пан Продукт» на базі старого колгоспного свинокомплексу. На початках уся робота та догляд за тваринами проводились вручну. а зараз тут налагоджено автоматичну подачу їжі та води, так само автоматично регулюється температура і вентиляція в приміщеннях, побудовані нові приміщення.
Вирощують нині на підприємстві свиней породи дюрок, яка є найбільш затребуваною у м’ясопереробних підприємств. Оскільки поки своїх свиноматок не мають, то закуповують двомісячних поросят. Зоотехнік Антоніна Пилюк розповідає, що колись співпрацювали з українськими репродуктологами, але зараз нема такого вітчизняного підприємства, яке б задовольняло «Пан Продукт» за обсягами, якістю та ціною, а відтак купують поросят аж в Данії. Крім того, імпортні поросята краще і швидше засвоюють корми, ростуть, дають більші прирости, а якість цього м’яса високо цінують споживачі-переробники. Постійні покупці ФГ «Пан Продукт» – м’ясопереробні підприємства з Чернігова, Білої Церкви, Києва та Львівщини.
Відгодовують свиней на підприємстві приблизно до 125 кілограмів. Таку вагу тварини набирають за 90-100 днів. Хоча, за потреби, реалізують і поросят меншої ваги. Проводили також і своєрідний експеримент, залишивши одного кабанчика на п’ять місяців. За цей час він виріс завдовжки більше двох метрів і важив понад дві сотні кілограмів. Та незважаючи на те, що вигляд мав загрозливий, був дуже лагідної та спокійної вдачі.
Годують натуральним сухим кормом власного виробництва, до складу якого входить пшениця, ячмінь, соя, соняшниковий шрот та олія. Для кожної групи тварин раціон переглядається щотижня. Якщо погода холодніша, то, щоб свині могли збільшувати приріст, корм має бути більш калорійнішим, менш енергетичним. Середньодобовий приріст тут сягає кілограма.
– Колись додавали до корму і кукурудзу, але перестали, бо в кукурудзяні поля дуже люблять навідуватись дикі кабани, а це нині небезпечно через африканську чуму, котра лютує в Україні уже близько двох років, – зазначає зоотехнік.
Аби уникнути можливого зараження інфекціями, у виробничих корпусах ведеться постійний контроль ветеринарною службою та ветлабораторією. Перед кожним новим завезенням поросят приміщення «дитячого садка» ретельно готується – вимивається гарячою водою з піною та білиться. Адже до чистоти тут особливі вимоги. Пані Антоніна запевняє, що ще не в кожній лікарні така чистота, як у них на підприємстві.
Утримують свиней у боксах, де в кожному не більше десяти тварин, адже «хрюшки» мають мати достатньо простору .Завдяки вдало підібраній системі гноєвидалення у клітках сухо, екскременти осідають у ванну, а коли вона набирається, відкриваються корки і гноївка надходить у лагуну. Гній місцеві фермери розбирають на поля як добриво. У годівничках завжди є їжа та вода, оскільки автоматична лінія подачі спрацьовує через кожні дві години. Свині погано переносять спеку, тому в приміщенні постійно підтримується найбільш комфортна для них температура – 16 градусів Цельсія для дорослих і 22 градуси для поросят. Слабке місце породи дюрок – серце, тому ці свинки досить делікатні у догляді, зауважує зоотехнік.
– Даремно кажуть, що свиня брудна. Якщо вона вивалюється в багнюці, то значить, що їй температура не підходить, тому таким чином вона себе охолоджує. Свинці, якій комфортно, ніколи не захочеться лягти в болото.
Для працівників господарства тут створені усі умови – їдальня, душові, єдине, що не кожен витримує, неприємний запах. При оформленні на роботу усі обов’язково підписують спеціальний договір, в якому зазначено, що вдома вони не можуть утримувати свиней, адже це додатковий ризик зараження. Та попри високу зар плату, чимало робітників надають перевагу заробіткам у Польщі.
Антоніна Пилюк щиро захоплюється своєю господинею Мирославою Чайковською, з якою вони пліч-о-пліч пройшли «вогонь, воду і мідні труби», адже за 13 років існування, підприємство переживало, як злети, так і падіння.
– Коли прийшла влаштовуватись на роботу і побачила перед собою молоду власницю, який більше пасувало б керувати модним бутіком чи салоном, то спершу дещо скептично до цього поставилась. Але Мирослава Євгенівна молодець – узялась за справу із ентузіазмом, багато вчилась, розвивалась і врешті стала справжнім фахівцем у вирощуванні свиней, – розповідає зоотехнік фермерського господарства.
Має «Пан Продукт» і певні плани із розвитку, зокрема будівництво іще двох відгодівельників. Є також мрія зробити свій маточник, та поки що із цим не поспішають, бо надто великий ризик через африканську чуму, котра лютує вже і на Волині.
Не зважаючи на те, що наступний рік пройде під щасливим для підприємства символом свині, Антоніна Пилюк чекає на нього з побоюванням, адже хвилюється, аби після президентських та парламентських виборів не було нових розчарувань. А ще від усієї душі бажає, аби держава, замість того, щоб ставити палки у колеса, підтримувала такі підприємства як ФГ «Пан Продукт».
Тетяна ІЗОТОВА.
