Новини

Де шукати символ року. Від “Книги джунглів» до «Життя Пі»: книжкові тигри

Архів
53 переглядів

   Символ прийдешнього року тигр – істота екзотична: в довколишніх лісах чи в когось на господарстві його не зустрінеш. Зате на цих велетенських смугастих котів гарантовано можна натрапити у книжках. Пошурхотимо сторінками у пошуках тигрів?

   І відкриває наш топ літературних смугастиків, звісно ж, Шерхан із «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга: сильний, хитрий, підступний і лютий. Саме він постійно намагався відібрати людське дитинча – Мауглі у його вовчої сім’ї, бо вважав його своєю законною здобиччю. Кульгавий, проте впертий, він не відступає від своєї мети. Шерхан не викликає співчуття й особливої симпатії, але страху може нагнати добряче.

   Не всі літературні тигри прагнуть з’їсти дітей. Деякі просто хочуть їсти. Як герой відомої дитячої книжки британської письменниці Джудіт Керр «До нас на чай заходив тигр». Гречний і достатньо приємний несподіваний гість завітав в одну британську родину, напросився на чай до дівчинки і її мами, а в результаті з’їв геть-чисто усе, навіть запаси з комори, і випив всю воду з крана, а тоді чемно відкланявся. До маленької халепи вони поставилися з розумінням і навіть купили кілька банок тигрячого корму на випадок, якщо тигр знову повернеться. Однак в гості він більше не заходив.

   Більше дізнатися про тигряче життя можна із книжки «Бути як тигр» Пшемислава Вехтеровича та Емілії Дзюбак. Вона написана для дошкільнят, однак і дорослим, які читатимуть разом з дітьми, буде цікавою. Адже бути тигром – хоч і класно, але непросто: то треба підкрастися до когось, повзучи на череві по землі, то когось переконати, вдаючись до тривалої ввічливої бесіди, аби він дозволив себе з’їсти. А скільки ж потім доводиться виправдовуватися перед знайомими! Суцільні проблеми. Та іноді буває так, особливо як стемніє, що тигряче життя стає просто… чарівним.

   Якщо ви гадаєте, що символ прийдешнього року зустрічається лише в дитячих книжках, спішимо вас заспокоїти: і в історіях для дорослих для нього знайшлося місце. Наприклад, у популярному пригодницькому романі-притчі Янна Мартеля «Життя Пі». У ньому розповідається про юнака, який вижив після шторму в Тихому океані та протримався 227 днів у шлюпці з бенгальським тигром, зеброю, гієною та орангутангом. До речі, за цим романом зняли однойменний фільм – ймовірно, ви його бачили. Але книжка, як відомо, краща.

   А чи водяться тигри в українській літературі? Так, ми їх знайшли навіть у творах класиків. Наприклад, у романі Івана Багряного «Тигролови» (до речі, чи не єдиного з усієї шкільної програми, який підлітки читають зі справжнім задоволенням, адже там такі пригоди!). В основу твору покладено автобіографічні події: заслання Багряного на далекий Схід, в ГУЛАГ. Утікши із етапного спецпотяга НКВС, що перевозив смертників ГУЛАГу до Сибіру, автор «Тигроловів» майже два роки жив із тайгою одним життям, глибоко пізнавав і полюбив цей далекий і суворий край та його мешканців, не тільки людей, а й тварин. До речі, образ тигра у цьому романі є метафорою українця – волелюбного, сильного, нескореного.

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up