Володимирчанин Сергій Сахарчук до повномасштабного вторгнення займався лікувально-реабілітаційно-оздоровчими видами масажу не лише у Володимирі, а й у Любомлі й селищі неподалік Ягодина. Та у місті його знали ще й як медика, який проводив масаж змієм, точніше – удавом Аудою.
Однак війна змусила Сергія зачинити двері масажних кабінетів, залишити на маму Ауду, обійняти кохану дівчину Олену, і стати на захист батьківщини.
Сергій долучився до когорти бойових медиків, і у перші дні у складі бойового підрозділу, у якому служив, проводив операції з порятунку людей на Київщині, Чернігівщині, в Ірпені. Згодом військову частину відправили на харківський напрямок, де він брав участь у спецопераціях, пов’язаних зі звільненням Харківщини. Йому вдалося врятувати не одне життя та не одну кінцівку. У розмові зізнається, траплялись ситуації, коли побратими помирали на руках від поранень, несумісних із життям. «На жаль, це війна, – говорить він, – без втрат не буває».
Перебуваючи на фронті, постійно непокоївся за Ауду, а ще сумував за своєю Оленкою, з якою познайомився за рік до війни, і закохався з першого погляду. Під час найгарячішої фази війни йому вдалося вирватись на один день додому, аби… попрощатися з рідними. «Розумів, що це війна, і я можу загинути будь-якої хвилини, – говорить Сергій. – Тому випросив у командира один день. Той з розумінням поставився до мого прохання і відпустив. Я прийшов до Оленки, і звернув увагу на тривожну валізу, у якій лежали мої речі. Поцікавився, для чого вони їй? На що відповіла, що взяла найдорожче для неї. Тоді я переконався, що вона – моя доля, і я маю вижити, аби бути поруч із нею У травні приїхав додому і зробив їй пропозицію на даху будинку у Львові, влаштувавши сюрприз. Відео з освідченням потрапило у соцмережі та на телеканал «1+1», його переглянули понад два мільйони людей. Тепер у нас підростає донечка Квітослава».
Після того, як Ауда ледь не загинув, Сергій забрав його із собою. Так трапилось, що мама Сергія виїхала за кордон, і за удавом доглядав його брат. Однак у хлопця не було можливсті бути завжди поруч, крім того, через перебої з електропостачанням збилася терморегуляція у тераріумі і пошкодила термокилим, на якому лежав Ауда, що призвело до пошкодження його внутрішніх органів й опіків третього ступеня змія. Сергій терміново забрав змія у Київ, де він переніс кілька операцій, і пробув на утриманні понад чотири місяці. На щастя, тепер з ним усе гаразд.
«Кажуть, ддомашні улюбленці схожі на своїх господарів. Так от мій Ауда теж схожий на мене. Він такий як і я, – витривалий та бойовий. А ще комунікабельний. Коли відлучаюся, за ним доглядає мій побратим, з яким він добре ладнає», – каже Сергій.
Незабаром Новий рік, який Сергій зустрічатиме далеко від рідних. «Так хочеться бути поруч зі своєю дружиною та донечкою. І не лише на Новий рік. Але розумію, що я там заради них».
Жанна БІЛОЦЬКА
