Новини

Дослідниця французької з гімназії мріє про Нотр-Дам

Архів
25 переглядів

Далеко не всім українським школярам вдається досконало опанувати рідну мову, що вже й казати про іноземні. Гімназистка Світлана Голячук взялася не просто вчити, а досліджувати французьку мову. Наукову роботу, яку написала дівчина, визнали найкращою в обласному конкурсі-захисті МАН. Незабаром Світлана захищатиме її на всеукраїнському рівні. Ми ж вирішили дізнатися, за що дівчина любить французьку культуру і мову і які наукові дослідження їй вдалося провести.
Матеріал для роботи брала з роликів на Youtube
Як і всі одинадцятикласники, Світлана живе у вирі клопотів та турбот. Окрім підготовки до ЗНО, дівчина залучена до різноманітних предметних олімпіад та конкурсів. Була капітаном збірної міських правознавців, на обласному турнірі з права вони посіли третє місце. Сама ж Світлана перемогла в обласному етапі правознавчої олімпіади і готується до всеукраїнського. Паралельно – до обласного турніру з історії, адже теж очолює команду міських школярів-істориків. І великі надії покладає на всеукраїнський етап конкурсу-захисту наукових, на який представить дослідження з французької мови.
– Спочатку назва роботи звучала настільки складно, що ми мусили сформулювати її по-іншому, – сміється вчителька французької і наукова керівниця Світлани Оксана Тихун. – Тепер вона звучить так: «Особливості фонетичної варіативності у сучасній французькій мові». Якщо сказати простими словами, ми вивчаємо, як звучить французька мова, як ті самі слова можуть набувати нового значення завдяки використанню певних інтонацій та розстановці акцентів, як можна у такий спосіб передати своє ставлення до співрозмовника чи до ситуації.
– Французькі слова на слух сприймати досить важко, – підхоплює розмову Світлана, – адже одне й те саме звучання може по-різному передаватися на письмі і мати різні значення. І якраз інтонація часто допомагає порозумітися зі співрозмовником.
Світлана під керівництвом Оксани Анатоліївни досліджувала сегментний і суперсегментний рівні сучасної французької мови, тобто звуки, слова і синтагми з одного боку та наголос, інтонацію – з іншого. «Звісно, користувалися науковою літературою. Але щоб проаналізувати звучання, потрібен матеріал – усне мовлення. Його шукали у Youtube. Слухали й аналізували автентичні записи розмовної мови носіїв французької із відеороликів, – розповідає гімназистка. – Порівнювали мовлення у побутовій ситуації і в особливих умовах, дитячий лепет і розмову дорослих людей. Особливо цікавим був ролик, де записано «балаканину» двох малюків. Окремих слів взагалі неможливо розібрати, це радше набір звуків. Але з інтонації можна зрозуміти, про що вони спілкуються».
Працюючи над роботою, консультувалися з науковцями – Євгенією Комірною, викладачкою Київського національного лінгвістичного університету, та з Ольгою Станіслав, викладачкою Східноєвропейського національного університету. Висновок,до якого дійшли за результатами досліджень, – залежно від звучання слова може змінюватися його значення. «З допомогою інтонації чи наголошення ми можемо передати тим самим словом різне повідомлення. Приміром, моє звичайне «Добридень», доповнене покахикуванням, скаже співрозмовнику: день для мене не надто добрий, бо я захворіла», – пояснює вчителька французької Оксана Тишко.
Розбиратися в законах чи мови вивчати?
У Світланчиному шкільному житті є дві великі любові – правознавство й іноземні мови. «Читати закони, розбиратися у суті справ – це моє хобі, – каже дівчина. –Так само сильно люблю англійську й французьку. Тож, чесно кажучи, ніяк не можу вибрати – чи в лінгвістичний вступати, чи на юриспруденцію, чи поєднати це все у спеціальності «міжнародне право». Добре, що є можливість подавати документи до різних вишів на різні факультети, тож я нею точно скористаюся».
Цікаво, що бажання вивчати іноземні мови у дівчини з’явилося не відразу. «У молодших класах англійська не була моїм улюбленим предметом. – згадує Світлана. – Але коли перейшла до п’ятого класу,взялася за неї серйозніше. Хотіла взяти участь в олімпіаді, а для цього треба було серйозно готуватися, вчити багато текстів. Отак втягнулася і зрозуміла, що це мені дуже подобається. І вчителям іноземної вдячна, що запалили в мені це бажання вчитися». Тепер гімназистка береться за нові мови самотужки: з допомогою програми Duolinguo, встановленої на телефон, потроху вивчає німецьку, італійську та іспанську мови.
Французьку мову в п’ятому 5 класі для дівчини обрали батьки – бо вона звучить милозвучніше, ніж німецька, яку теж пропонували для вивчення. За звучання Світлана її найбільше і любить. «Англійська більш «ввічлива», «правильна», а у у французькій – менше формальностей, – пояснює гімназистка. – Її легкий і невимушений стиль усного мовлення мене зачаровує».
Щоправда, розмовляти вживу з носіями французької Світлані не доводилося. Зате багато з ними листувалася,частково – для того, щоб виконати шкільні завдання і дізнатися більше про сталі вирази і кліше, що вживаються у сучасній французькій,частково – аби поспілкуватися і розпитати про Францію.
– Дуже люблю французьку культуру, – зізнається дівчина. – Французькі книжки в оригіналі, правда, осилити ще не можу, читаю перекладні. Серед письменників найбільше подобається Віктор Гюго. Цитати з його текстів часто використовую у своїх творах. Мрію побувати у Франції, відвідати Нотр-Дам-де-Парі, побачити Ейфелеву вежу, але найбільше – просто походити вуличками французьких міст, зануритися у тамтешню атмосферу».

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Теги: Віталіна Макарик, Володимир-Волинський, гімназія, Мала академія наук, Оксана Тихун, освіта, Світлана Голячук, французька мова
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up