На головну Новини «Душевне» печиво для захисників випікає Ірина Цигикал

«Душевне» печиво для захисників випікає Ірина Цигикал

49

  Вдома у Ірини Цигикал часто пахне випічкою та різними смаколиками, адже на кухні вона – справжній професіонал. Жінка любить кулінарію та залюбки ділиться смачними рецептами із своїми друзями у соціальних мережах. А віднедавна її таланти мали нагоду оцінити військовослужбовці 14-ї бригади та хворі, що лікуються у госпіталі в Дніпрі, адже Ірина разом з однодумцями, серед яких мама загиблого бійця Дмитра Головіна, започаткувала «солодку» волонтерську діяльність.

  16 квітня 2015 року розділило її життя на «до» і «після» – саме цього дня у ДТП на Рівненщині під час виконання службових обов’язків загинув її чоловік Олексій Цигикал, котрий був командиром бригадної артилерійської групи 14-ї ОМБр. Зменшити  біль втрати допомогли турбота про дітей та улюблене хобі – кулінарія. Особливо до вподоби Ірині випічка, яку регулярно пече для своїх близьких. Вироби з тіста виходять у неї не лише смачними, а і естетично привабливими. Старший син Ірини, який є студентом, щоразу везе з дому  повні пакунки смаколиків. Тепер найбільша проблема для неї – не готувати надто багато, тому довгий час відвикала від великих каструль борщу, який з молодшим сином не дають раду з’їсти.

- реклама -

   – Коли Давидко підріс, з’явилось трохи  більше вільного часу, тому захотілось чимось себе зайняти, а особливо якоюсь потрібною справою. У фейсбуці маю у друзях чимало волонтерів, за чиєю діяльністю постійно спостерігаю. Вони часто відвідують хворих бійців у військових шпиталях, привозять їм медикаменти та різні необхідні речі. Тож у мене виникла ідея як ще можна потішити наших військових, подарувавши їм частинку тепла, у вигляді власноруч виготовленого домашнього печива, яке так полюбляють мої близькі. А оскільки більшість знайомих волонтерів далеко – у Києві чи в інших великих містах, почала шукати у Володимирі, з ким можна об’єднати зусилля, аби передати посилку з солодощами на Схід, – розповідає Ірина.

Знайти однодумців невдовзі вдалось у соцмережі – Ірина натрапила на статтю про володимирчанку Діану Шевчук, яка раз на квартал  передає у госпіталь міста Дніпра посилки. Жінка уже п’ятий рік очолює «Володимир-Волинський маскувальний батальйон», який займається плетінням маскувальних сіток, а також  створила організацію «Крила матері», яка допомагає не лише армії, а і жителям прифронтової зони. Саме до неї і пішла Ірина із своєю пропозицією.

– Я теж довгий час відчувала внутрішній порив якось допомогти нашим захисникам, але не знала як саме, – долучається до розмови Анна Головіна, яка втратила на війні свого сина. – Думки матеріальні, тож невипадково зустріла Ірину саме того дня, коли вона йшла до Діани, до якої і я поспішала на зустріч. Іра поділилась своєю ідеєю пекти солодощі для військовослужбовців і це мені дуже сподобалось.

У захваті від такої ініціативи була і Діана Шевчук, яка саме збирала нову передачу для дніпровського шпиталю. Тож жінки вирішили об’єднати свої зусилля – Ірина пекла печиво, а Анна збирала гроші на необхідні продукти. Охоче долучились до гарної справи рідні і знайомі жінок, а також продавці продуктового ринку, котрі зробили величезні знижки на свій товар. Уже за декілька днів три чималі коробки свіжого хрумкого печива, а також пакунки з кавою та чаєм поїхали зігрівати серця бійців, які загоюють, як фізичні, так і душевні рани у госпіталі міста Дніпро. До посилки вклали і  зворушливого листа із словами подяки та підтримки.

Ірина каже, що надзвичайно приємно було отримати світлини з теплого чаювання у шпиталі, де смакували її печивом. Допис про  смаколики для захисників на особистій сторінці Ірини зібрав кількасот вподобайок та поширень, завдяки чому ще більше людей дізнались про добру справу володимирчанок. А відтак і не забарилась зворотна реакція – знайомі перепиняли Іру та Анну просто на вулиці і пропонували свою допомогу, навіть продавчині у магазині давали продукти безплатно. Передачі з горіхами, медом, варенням та іншими продуктами почали надходити і з інших міст.

Невдовзі жінки зрозуміли, що потрібно готувати нову партію солодощів для захисників. Цього разу Ірина вирішила потішити бійців реактивного дивізіону 14-ї ОМБр, де довгий час служив її Олексій. Вона вдячна його товаришам по службі, котрі свого часу дуже підтримали та допомогли. Тож якихось десять годин біля плити – і 17 кілограмів пундиків, коржиків, рогаликів, «вітамінних бомб» з горіхами та інших смаколиків поїхали «новою поштою» на Луганщину. Дуже допомогла Ірині її  мама пані Галина та Олеся Стасюк, котра також зголосилась напекти свого домашнього печива.

– Цього разу пекла за перевіреними рецептами, бо коли спробувала за тими, що знайшла у кулінарній книзі, зрозуміла, що мої більш вдалі. Не передати словами, який аромат був у мене вдома поки працювала на кухні!.. Усе печиво пакувала у картонні коробки, а моїм домашнім дістались лише обрізки, або невдалі згорілі пряники, – посміхаючись, розповідає Ірина.

Для жінок, які вкладають частинку свого душевного тепла та позитивної енергетики у випічку, це хоч і важка кількагодинна праця біля розпеченої плити, утім і приємна водночас, бо втома минає швидко, натомість лишається прекрасне відчуття того, що ти робиш потрібну справу. Анна каже, що коли відправила поштою посилку, то відчула легку ейфорію у передчутті того, як хлопцям приємно буде її отримати. Для неї усі вони, незалежно від віку, наче діти, тому і душа болить за кожного бійця.

Годувати бійців Ірині теж доводиться не вперше. Жінка пригадує, як навесні 2014-го року, коли на той час  ще у 51-й бригаді ввели казармений режим і військовослужбовців не відпускали додому, вона передавала через паркан цілі казани з ситною вечерею не лише для свого чоловіка, а і для товаришів по службі.

Ці тендітні і водночас мужні жінки ні в кого не просять допомоги, бо кажуть, що і самі ладні раз на місяць напекти печива, але від підтримки не відмовляються і тішаться, що ця справа знайшла відгук у серцях небайдужих людей. Наступну партію смаколиків жінки готують відправити до Дня святого Миколая.

Тетяна ІЗОТОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

два × 2 =