Щоб професійно зростати, нам, медійникам потрібно повсякчас вчитися. І ми це залюбки робимо, займаючись самоосвітою і відвідуючи тренінги, які організовують для представників і представниць ЗМІ прес-клуби та інші структури – експерти на ринку медіа. У липні випало бути учасницею двох заходів. Один стосувався євроінтеграційних процесів, інший – гендерно-чутливого контенту видань.
Для висвітлення євроінтеграційних процесів
Дводенний тренінг «ЄС: просто про складне. Рівненщина», організований за підтримки Представництва ЄС в Україні (European Union in Ukraine) зібрав журналістів і журналісток регіональних медіа з Чернігова, Житомирщини, Дніпра, Вінниці, Черкас, Волині, Рівного та інших куточків України.
У дружному товаристві ми дізналися детальніше, що включає у себе комплексне поняття Євросоюз, який шлях потрібно пройти Україні від кандидатства до членства у ЄС, про європейську підтримку нашої країни у час боротьби з агресором і про грантову підтримку організацій громадянського суспільства та медіа. З’ясовували, як пояснювати нашим читач/к/ам складні питання, пов’язані з ЄС, і чому це важливо робити уже зараз. Чудові спікери та спікерки легко і доступно подали величезний масив інформації, дехто ділився досвідом втілення крутих проєктів.
Про майбутнє України у європейській сім’ї говорили із заступником Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло, а виступ Пресаташе Представництва ЄС в Україні Ніколо Ґаспаріні мотивував до подальшої активної співпраці.
До спільного фото ми з колегою із селища Пулини, що на Житомирщині, Марією Мосійчук запросили пана Ремі Дюфло (на головному фото). Подарували йому примірники наших газет. Він, до речі, був зацікавлений, адже сказав, що бував проїздом у нашому місті, знає про нього. А тепер ще й прочитає про життя Володимирщини на сторінках «Слова правди», бо ж володіє українською.
Ми плавали на човнах-репліках доби Київської Русі, роздивлялися унікальні археологічні знахідки регіону і реконструкції підвісок та ножів у майстерні, де і відтворили човни-вітрильники, які ходили водними шляхами більш ніж тисячу років тому, зазирали до кожного дерев’яного будиночка на території: в одному із них сушилися букети трав, у інших облаштувалися майстерні для проведення майстеркласів з гончарства і ліплення глини, а невелика ззовні шестикутна поліська хата вразила просторістю усередині. Сповнені емоцій смакували українським борщем і кулішем з вогню…
Таким неймовірно багатим на враження був початок другого дня тренінгу, коли, представники й представниці регіональних медіа, дізналися чимало прикладів втілення чудових ідей завдяки підтримці ЄС. Одна із ініціатив – «Таємниці давньоруського городища» реалізована за підтримки програми EU4Culture у парку історичної реконструкції «Городище «Оствиця».
Саме тому й відвідали цю мальовничу територію на березі озера Басів Кут, яка за чотири роки завдяки натхненним та ініціативним рівнянам – Юрію Ойцюсю, його дружині Ользі та їхнім однодумцям – перетворилася на унікальну родзинку міста, яка полюбилася місцевим жителям і жителькам та приваблює туристів.
До речі, редакція газети «Слово правди» теж один із проєктів реалізувала завдяки фінансовій підтримці ЄС за посередництвом Української асоціації медіа бізнесу. У рамках проєкту «Ефективні місцеві ЗМІ: цифровий розвиток для залучення громад» підготували цикл публікацій з Іваничівської, Павлівської, Поромівської, Литовезької та інших громад району, оновили дизайн і функціональність сайту видання, а також отримали ноутбук і смартфон для роботи.
«Слово правди» – найбільш гендерно чутливе видання Волині і на другому місці – в Україні
Такого результату ми досягли завдяки співпраці з ВОГО “Волинський прес-клуб” і його координаторкою Богданою Стельмах. А цю новину ми з колегою Іриною Поляковою дізналися під час медіакемпу «Гендерночутливі медіа і суспільство: чинники взаємовпливу», який відбувся у Львові.
За результатами трьох хвиль гендерного моніторингу гіперлокальних медіа у 2024 році у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», з індексом 62%, наша газета стала найбільш гендерночутливим виданням в області і серед лідерів в Україні. А це означає, що продемонстрували високий рівень вживання фемінітивів, а також стараємося витримувати гендерний баланс, коли однакова кількість героїв і героїнь журналістських матеріалів, залучаємо до публікацій експертів і експерток.
Участь у гендерному медіакемпі взяли 40 редакторок і журналісток гіперлокальних медіа з різних куточків України. Ми говорити про жіночу історію, український жіночий рух, розбиралися, як може впливати медіа на розвиток гендерної чутливості суспільства, а деякі колеги поділилися досягненнями у створенні гендерночутливого контенту і впливом таких публікацій на свої медіа та громаду.
Після таких зустрічей завжди з’являється відчуття особистісних змін, додається більше розуміння себе і того, у якому напрямку рухатися далі у професійній сфері, виникають ідеї для майбутніх публікацій і дієвих проєктів.
Валентина ТИНЕНСЬКА
