Ганна Міщук понад двадцять років працює директоркою Нововолинського закладу дошкільної освіти № 5 з гуманітарно-естетичним напрямом. Її педагогічні напрацювання висвітлено в авторському посібнику «Дивосвіт», «Розвивальне середовище в дошкільному навчальному закладів», методичних рекомендаціях. А про те, що активна вона і як депутатка районної ради, свідчать грамоти і від районної, і від обласної рад.
– Тільки переступивши поріг вашої установи, потрапляєш ніби у казку, а ще звідусіль відчувається дух українства.
– Дитячий садок – це невтомна й самобутня країна малечі. Це той світ, у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. І від того, як їй тут ведеться, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє родини і всієї країни. Нововолинський ЗДО № 5 прийняв перших вихованців у квітні 1982 року. За більш як 40 років тут сталося багато позитивних змін. Завдяки коштам засновника – Нововолинської міської ради, партнерській співпраці з підприємствами, громадськими організаціями, благодійними фондами, батьками вдалось змінити естетичний вигляд установи, осучаснивши групові кімнати, приймальні, кабінети. Купили нові комфортні замінили два енергозберігаючі вітражі та два центральні входи, усі 130 вікон на енергозберігаючі.
У групових кімнатах обладнано куточки державної символіки та етнографічні осередки, центр музичної діяльності забезпечили різноманітними дитячими вишиванками, народними атрибутами, що сприяє залученню дошкільників до українських традицій. У закладі організована робота психолого-діагностичного центру, логопедичного кабінету, діють фізкультурно-оздоровчий комплекс, педагогічна вітальня «Живиця».
– Впродовж останніх років демографічна ситуація у Нововолинську, як і в цілому в Україні, погіршилася. І якщо на час відкриття садочок був розрахований на більш як 300 малят, то скільки їх зараз?
– На жаль, однією з причин зменшення кількості дітей у місті є зниження народжуваності. Свої негативні корективи внесла і великомасштабна війна, 26 вихованців нашого закладу перебувають за межами України. Нині у нас 168 дошкільнят. Тут працює творчий, ініціативний колектив, який налічує 56 працівників і якому щиро вдячна за розуміння та підтримку.
– Війна, котра триває у нашій країні, впливає і на вашу роботу. Чи мали ви укриття і як використовуєте його зараз?
– Війна стала психотравмуючим фактором для багатьох людей і, зокрема, дітей. Наші найменші громадяни вимушені часто перебувати в укритті. Як вони там почувають себе? Звичайно, відчуття дітей різні. Малята закладу з цікавістю ідуть туди, бо знають, що навіть там сумувати їм не доведеться. Наш ЗДО відновив діяльність з 1 червня 2022 року. Педагоги намагаються організувати перебування дітей в укритті безпечним, цікавим, змістовним, а головне – спокійним: тут на них чекають ігри, забави, олівці, книжки та перегляд мультфільмів. Укриття забезпечене ємкостями з питною та технічною водою, засобами пожежогасіння, обігрівачами, електрочайником, контейнером для зберігання їжі, автономним освітленням, шанцевим інструментом, теплими ковдрами, біотуалетами, аптечкою. Територія поділена на ігрові, розважальні осередки для всіх вікових груп, тут встановлені необхідні меблі.
– Мабуть, як і кожен з нас, долучаєтесь до волонтерського руху.
-Усім колективом із залученням батьківської громадськості готуємо страви, випічку, інші смаколики для захисників ЗСУ, які перебувають на лікуванні та реабілітації у Нововолинській міській лікарні та у зоні бойових дій. Пожертвування від реалізації збірки поезії мого колеги, депутата районної ради, який також представляє партію «Європейська солідарність», Ярослава Гиця «Римований літопис війни» були спрямовані на допомогу захисникам, котрі отримали складні поранення чи борються з важкими недугами.
Наш колектив брав участь у благодійних акціях «Смілива гривня» зі збору коштів допомогу ЗСУ. Волонтеру Олександру Веселому були передані кошти на придбання тепловізора для бійців. Ми також є активними учасниками постійного збору пластмасових кришечок, які здаємо на переробку, а виручені гроші спрямовуються на допомогу військовим, зокрема на виготовлення протезів. Адресно підтримуємо воїнів, рідні яких працюють у нашому колективі.
– Як працюєте у складі Володимирської районної ради, депутаткою якої обрані від «Європейської солідарності»?
На минулих виборах депутаткою стала вперше, тому довелося вивчити нормативно-правову базу та отримувати знання на онлайн-вебінарах Міжнародного республіканського інституту та секретаріату партії. Одним з основних обов’язків депутата вважаю участь у сесіях, роботу в комісіях, засіданнях фракції. Очолюю постійну комісію з питань освіти, культури, духовності, охорони здоров’я, материнства, в справах молоді та соціального захисту населення.
Разом з однопартійцями підтримала рішення про перейменування Володимир-Волинського району на Володимирський, сіл Пархоменкове Устилузької громади, Петрове Поромівської. Інформувала депутатів про оголошення у районі 2021 року роком Олександра Каліщука. Підтримала гімн району, автором слів якого є однопартієць Ярослав Гиць, музики – Олександр Каліщук (аранжування Ярославf Короля).
Запам’ятались організовані районною радою Дні депутата. Брала активну участь у розгляді на засіданні комісії питання надання кластерності Нововолинській лікарні чи Володимирській ТМО. Долучалася до організації літературно-музичного вечора «України бачу світлий день», дійства «Олександр Каліщук – дітям» з нагоди його 90-річчя відомого народного композитора. Разом з вихованцями закладу взяла участь у презентації збірки Ярослава Гиця «Я сповіддю стелюся на папір». Підтримала рішення сесії районної ради про створення тимчасової контрольної комісії районної ради з питань перевірки виконання законодавства України щодо декомунізації в громадах району та стану виконання рішення районної ради «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності УПЦ московського патріархату на території району».
На пам’яті й досі останнє перед широкомасштабним вторгненням рф засідання, ініційоване нашою фракцією, на якому заслуховувались представники силових структур та військових формувань області щодо готовності до війни. Тоді нас не чули, а представники провладної більшості ще й звинувачували у нагнітанні ситуації і поширенні панічних настроїв. Разом з усією фракцією шляхом звернень до різних органів влади, депутатськими запитами реагую на резонансні події у районі та країні. Виборці про все це знають, адже діяльність районної ради детально висвітлюється у соціальних мережах.
Вела розмову Валентина ПЕТРОЩУК
