Влітку 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами», який став фундаментом для змін у цьому напрямку й вагомим кроком, що наближає наше законодавство до законодавства ЄС. Закон передбачає впровадження ієрархії управління відходами, пріоритетними напрямками якої є запобігання утворенню відходів, а також їхнє перероблення. Володимир-Волинська громада уже має певні напрацювання у цій галузі. Тож які заходи вживаються для роздільного збору сміття, які перспективні рішення дозволять поліпшити екологічну систему в МТГ, і про «закордонний» досвід у цій справі уродженок Володимира – розповідаємо.
На шляху до управління відходами
У Володимир-Волинській громаді послуги з вивезення і захоронення твердих побутових відходів надає комунальне підприємство «Полігон». Застосовується два методи вивезення сміття: контейнерний – у зонах багатоповерхової забудови та подвірний – у приватному секторі і селах. А роздільне збирання посортованих відходів проводиться з 2017 року.
«Питання сортування відходів – актуальне завжди, бо стосується екологічної ситуації міста, регіону, країни та світу в цілому. Нині ресурси міських, обласних і державних бюджетів є обмеженими, в країні війна, тому для впровадження нових заходів з роздільного збору сміття будемо працювати над залученням донорських коштів. Торік за кошти місцевого бюджету облаштували 15 контейнерних майданчиків, які огороджені та мають накриття. Там встановили контейнери з кришками для пластику, скла і змішаного сміття. Також закупили два автомобілі-контейнеровози заднього завантаження», – інформує перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук.
З прийняттям закону «Про управління відходами», в Україні офіційно стартувала реформа у цій галузі, а отже починає впроваджуватися ряд змін.
Ще до повномасштабної війни був прийнятий регіональний план управління відходами. В його основі – сортування і переробка сміття. Відповідно до зазначених цілей, до 2030 року на Волині планують досягти таких показників – стовідсоткове охоплення населення збиранням побутових відходів замість 50-ти, як нині, запровадження роздільного сміттєзбирання, яке зараз – радше виняток з правил, захоронення не більш як 30 відсотків відходів (тепер – 97 %). Також, згідно з планом, область поділили на п’ять блоків (так званих кластерів), на території яких заплановано встановлення сортувальних та сміттєпереробних комплексів.
Як повідомила начальниця відділу житлово-комунального господарства, благоустрою та екології управління інфраструктури Тетяна Мельник, полігон для захоронення відходів, що у громаді (біля села Ворчин) визначено об’єктом оброблення відходів для субкластеру Б1, до якого входять Володимир-Волинська, Устилузька, Зимнівська, Оваднівська, Локачинська, Затурцівська ТГ. Оскільки заходи із запровадження системи управління відходами є дуже затратними, в умовах обмежених фінансових ресурсів, гостро стоїть питання їх фінансування. Тож у вівторок відбулася зустріч з головами громад, які входять у субкластер, під час якої обговорювали питання міжмуніципальної співпраці і співфінансування.
Важливим етапом на шляху до управління відходами, стала участь громади у проєкті «Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні», що організовувався ГО «Еколтава» за підтримки проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Цей проєкт створений, щоб допомогти представникам і представницям органів місцевого самоврядування здійснювати стратегічне планування і ефективне управління у цьому напрямку. Завдяки участі у проєкті, міська громада отримала повний супровід розробки місцевого плану управління відходами відповідно до вимог нового законодавства. Наразі розроблено уже три його розділи, які ще мають пройти стратегічну екологічну оцінку. Робоча група, яку очолює Ярослав Матвійчук, напрацювала ряд заходів, які мають намір втілювати.
«Ми плануємо повсюдно облаштувати сучасні сміттєві контейнерні майданчики із закритими баками для різних типів сміття, а також – працювати у напрямку розширення сфери сортування побутових відходів. Зараз визначаємося з можливістю встановлення модульної сортувальної лінії, яка дасть можливість розділити сміття по фракціях. Цей крок необхідний задля екологічної безпеки, а не як метод заробітку для комунального підприємства, адже перед нами стоїть завдання, щоб відсортовані відходи не потрапляли у змішане сміття і не вивозилися на сміттєзвалище. Також шукаємо міжнародних донорів, які б підтримали ідею створення у громаді центру управління відходами – майданчика, куди б свідомі мешканці привозили уже відсортоване вдома сміття (батарейки, градусники, одяг, папір, техніку, меблі). Такі центри ми бачили у Хмельницькому, є вони й у Луцьку», – пояснює перший заступник міського голови.
Ще один напрям в управлінні відходами, який мають намір втілити у громаді, – будівництво компостного поля для перероблення органічних та відходів зеленого господарства – трави, гілля, листя.
Облаштовано 31 місце для роздільного збору сміття
За інформацією КП «Полігон», у міській громаді облаштували 31 майданчик, де встановлені контейнери для роздільного збору відходів. Усі вони знаходяться у дворах багатоповерхівок, однак і жителі околиць можуть приносити туди уже відсортоване сміття.
Також у межах проєкту «Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні», Володимир-Волинська МТГ отримала картонні місткості, призначені для сортування скла, пластику та паперу. Їх працівники управління інфраструктури встановили у приміщеннях управління Центру надання адміністративних послуг, КП «Володимирське ТМО» та Центру позашкільної освіти.
Як розповіла Тетяна Мельник, ці контейнери розміщені для наочності, щоб показати приклад, яким чином варто здійснювати розподіл сміття. «Відвідувачі цих установ зацікавилися нововведенням і, перебуваючи у цих закладах, використовують місткості за призначенням», – каже Тетяна Миколаївна.
Перспективи для приватного сектору
У селах громади й приватному житловому секторі окремі контейнери для скла, пластику й змішаного сміття не передбачені, тож очевидно, що у таких районах сортуванням відходів займаються лише найбільш екосвідомі громадяни, тоді як переважна більшість мешканців складує сміття в один сміттєвий мішок чи ящик, які виставляє, щоб їх забрала техніка КП «Полігон». Саме з приватного сектору на сміттєзвалище в найбільшому обсязі вивозяться скло, пластик та інші відходи, які з роками лише накопичуються.
«У деяких країнах, які втілили більше екозаходів, у приватному секторі теж відбувається сортування сміття. І навіть вартість оплати за відсортовані й змішані відходи різниться. Таким чином держави заохочують мешканців здійснювати сортування. Подібний досвід має, зокрема, Польща. Крім того, у Львівській області ми бачимо приклади втілення таких заходів – там населення забезпечив контейнерами на певних умовах приватний підприємець. У нас в цьому напрямку ще великий пласт роботи попереду. Перш за все, маємо подбати про невеличкі індивідуальні контейнери для приватних будинків. Їх потрібно купити або за бюджетні, або за донорські кошти. Тож наразі активно шукаємо донорів, які готові у цьому допомогти. Саме доброчинці уже придбали чимало техніки для ліквідації стихійних сміттєзвалищ у громаді – це і бобкат, і автомобілі. Можливо, беручи участь у різних проєктах, нам вдасться залучити кошти й на такі цілі», – припускає Ярослав Матвійчук.
Ситуація з полігоном твердих побутових відходів
Перша черга сміттєзвалища, що розміщене на території громади, вже закрита і у найближчій перспективі – його рекультивація. Тобто ліквідація аварійних та формування пологих схилів полігону, укриття їх гірською породою суглинком, а також – спеціальною плівкою, яка нічого не пропускає.
Також, за словами Ярослава Анатолійовича, у громаді міркують, які заходи дозволять продовжити термін експлуатації другої черги. Крім цього, сподіваються, що завершаться судові процеси по третій черзі, будуть виправлені усі зауваження і вона буде введена в експлуатацію.
Хто відсортоване сміття відправляє на переробку
Місцевий підприємець Ґоча Хорбаладзе дев’ять років тому заснував своє підприємство «Володимиреко», яке приймає найрізноманітнішу сировину: пластик, папір, поліетиленову плівку, скло, а також метал – на перероблення, одноразові торбинки, упаковки з-під майонезу, кетчупу, чипсів, молока – для пресування й зберігання з метою подальшого збуту, коли хтось візьметься за їхнє перероблення, а градусники і батарейки – на утилізацію. Коли запрацює завод, який займається переробленням тканини, то підприємець оголосить і про прийом такого матеріалу.
Постійний та основний пункт прийому сировини знаходиться на території колишнього консервного заводу. Після невеликого ремонту невдовзі відновлять роботу ще два – на вулиці Генерала Шухевича, 94 (територія заготконтори) та на вулиці Цинкаловського, 1 (в районі колишньої другої їдальні). Сюди можна особисто привезти зібрані та посортовані відходи й отримати за них кошти.
Саме на «Володимиреко» уже багато років доставляється весь пластик і скло, які місцеві жителі відносять у встановлені у місті контейнери для роздільного сміття. У міру їхнього наповнення періодично автівка КП «Полігон» забирає посортовані відходи і відвозить на пункт прийому. Прикро, але й досі є частина містян, які мають хибну думку, що оскільки вміст контейнерів забирає комунальний транспорт, то вивозиться усе на сміттєзвалище. Насправді – це не так.
«Близько дев’яти років я приймаю різноманітну сировину на перероблення. Розпочинав із прийому металобрухту, а коли до мене звернулися активісти Андрій Кандиба і Сергій Барщевський з пропозицією організувати прийом і збут посортованої сировини, то спершу на волонтерських засадах узявся це реалізовувати. Нас дуже підтримали тодішня заступниця міського голови Лариса Кулікова, перший заступник Ярослав Матвійчук, які допомогли з організаційними моментами.
Нині, на мою думку, влада зробила дуже багато для того, аби у громаді здійснювалося сортування сміття, я докладаю зусиль, щоб цей процес проводився максимально якісно, маємо налагоджену співпрацю з КП «Полігон», однак досі стикаємося з величезною проблемою: деякі люди не усвідомлюють необхідність таких заходів і не цінують чужої праці. Дехто не лише не сортує сміття, а викидає залишки харчів, підгузки та інші речі у контейнери зі склом чи пластиком. І до них, попри численні повідомлення і публікації у ЗМІ, не вдається достукатися», – констатує Ґоча Володимирович й вкотре закликає містян бути екосвідомими і відповідальними.
Увесь вміст контейнерів для роздільного сміття потрапляє спершу на сортувальну лінію «Володимиреко», де працівники підприємства вибирають склобій, розподіляють на окремі фракції темні і світлі скляні пляшки, а відібрані пластик, плівку і папір пресують, підготовлюючи таким чином сировину для відправлення на сміттєпереробні заводи. Співпрацюють із тими, які розташовані в основному на Заході України, а також в Києві.
Мешканцям, які не мають можливості доправити посортовану сировину до пункту збору, «Володимиреко» може допомогти – приїхати до приватного обійстя, офісу, школи чи магазину, щоб забрати зібрані відходи. Підприємство уже співпрацює у цьому напрямку з деякими місцевими закладами громадського харчування та компаніями, які у своїх колективах впроваджують заходи із сортування сміття.
А як за кордоном?
Про те, як наші найближчі сусіди, поляки, сортують сміття нам розповіли володимирчанки, які зараз мешкають за кордоном. Анна Гусюк уже 13 років живе у Любліні. Дівчина розповідає, що у багатьох тамтешніх жителів у будинках передбачені окремі контейнери на пластик і метали, скло, папір, змішані і біовідходи. «Ми такого ретельного розподілу не дотримуємося. У нас – два смітника: стараємося відділяти пластик від решти відходів. Як назбирається картон чи скляні пляшки, то викидаємо їх у відповідні контейнери», – ділиться Анна.
На її думку, не всі поляки чітко дотримуються правил сортування, бо незручно мати в маленькій кухні декілька смітників. Крім того, є багато інших нюансів. Наприклад, батарейки чи ліки треба відносити у відповідні пункти в місті. До контейнера для паперу не можна викидати брудного картону – упаковок від піци, які вимащені олією, або пачок від молока, паперових рушників чи серветок. До пластику такої вимоги немає, адже він миється, головне, щоб не було багато залишків їжі на стінках. У бак для скла не дозволено викидати дзеркала, лампочки, віконне та армоване скло, кераміку. В органічні відходи повинні потрапляти лише рослинні залишки – шкірки фруктів і овочів, листя, квіти, скошена трава, гілля дерев і кущів, тирса, кавова та чайна гущі, яєчна шкаралупа. Не можна туди викидати м’ясо, кістки та інші залишки жирної їжі, фекалії тварин, просочену деревину, ДСП і ДВП. Це і решта відходів повинні потрапляти у контейнер для змішаного сміття. Винятком є використане електричне та електронне обладнання, батареї та акумулятори, лампи, корозійні речовини. Шини, вогнегасники, великогабаритне та ремонтне сміття також слід утилізувати окремо.
«Мене турбувало питання, куди виливати харчову олію. Згодом прочитала, що її місце – у змішаних відходах. Я збираю її в банку, щоб не виливати в раковину і не засмічувати труби. Чула, що у деяких місцях є спеціальні контейнери, в які можна її вилити», – ділиться дівчина.
У приватному секторі, де живуть рідні дівчини, різні види сміття забирають у певні дні, згідно з розкладом. Тому треба пакувати сміття в спеціальні пакети відповідного кольору: пластик – у жовтий, скло – зелений, папір – блакитний, біо – коричневий, змішані – чорний. Їх видає компанія, з якою у абонента підписаний договір: забирає відходи, лишаючи біля паркану нові порожні пакети. У багатьох мешканців контейнери для сміття, стоять на подвір’ї, а у деяких біля воріт облаштоване місце з накриттям для баків. На сайті компанії, вписавши вулицю і номер будинку, можна скачати план, розписаний на цілий рік – коли і що комунальники забирають.
“Біля нашої багатоповерхівки окрім баків для скла, пластику, змішаних відходів, є відділення для великогабаритного сміття, наприклад, меблів. Однак великі дивани та інше люди часто залишають біля смітника з надією, що безхатьки заберуть. Але є спеціальні пункти, куди ці речі можна відвезти, – розповідає Анна. – Коли робиться ремонт, то кожен зобов’язаний замовити великий контейнер, щоб туди викидати штукатурку, шпалери та інше. Побутову техніку треба відвозити в спеціальні пункти, а інколи її забирає безплатно компанія, яка доставляє нові прилади. Фірми або державні установи повинні мати документ, який підтверджує, що вони правильно утилізували сировину”.
Володимирчанка Мар’яна, яка проживає з сім’єю у Варшаві розповідає, що для неї сотрування відходів уже стало звичною справою. У неї вдома – три смітники: для паперу, скла й змішаних відходів. Біля багатоповерхівок облаштовані майданчики для роздільного збору відходів, вони огорожені й мають накриття. Сміття забирають щодня о 4-5 ранку, коли мешканці ще сплять. Також контейнери для різних видів сміття розміщені у деяких установах і в магазинах. Є навіть майданчики, куди сміття можуть виносити люди, які пересуваються на кріслах колісних. Там встановлені невисокі баки.
Що цікавого роблять зі сміття
Скло можна переробляти 7-8 разів, виготовляючи все нові й нові вироби. Це і склянки, вази, і фільтри для води, а ще – скловату, склокераміку. Український бренд «Rere:sklo» робить тарілки-підставки у техніці ф’юзинг, тобто спікання скла під розпеченим пресом.
З макулатури створюють картонну тару, сумки, лотки для яєць, крафтовий папір, серветки й туалетний папір. Пластик перетворюють на нитки, з яких тчуть тканину для пошиття сумок, верхнього одягу, взуття, а ще – перетворюють на синтепон. Наприклад, сандалі бренду Nomadic State Of Mind з перероблених пластикових бляшанок носять голлівудські зірки. Один із найцінніших відходів – метал. Алюмінієві пляшки здебільшого переробляють на нові банки, а все інше плавлять і використовують, наприклад, для обшивки літаків, автомобілів, кораблів, фасадних панелей будівель.
Сміття не повинне сотні років лежати на сміттєзвалищах, завдавати шкоди планеті, воно має бути перетворене на корисні речі або стати джерелом енергії. І щоб подарувати друге життя використаним пляшкам, торбинкам, упакуванню, паперу, потрібно докласти зовсім небагато зусиль й узяти за звичку сортувати сміття вдома та викидати його у спеціальні контейнери, які для цього призначені.
Валентина ТИНЕНСЬКА,
Антоніна МИХАЛЬЧУК
