Уже майже рік школи міста тепер навчають учнів лише до 9-го класу включно. А всі старшокласники Володимира тепер під одним дахом — у ліцеї імені О. Цинкаловського. Це — результат реформи Нової української школи, яка закріплена законом «Про освіту» 2017 року та деталізована законом «Про повну загальну середню освіту» 2020 року. Навіщо була введена реформа, чи зможуть обирати школярі цікаві їм предмети, як це вплинуло на соціалізацію учнів — розповіли нам директор ліцею, учителі та самі школярі.
Які тепер «правила гри»?
Тепер школи фізично поділятимуться на початкову (1-4 класи), базову (5-9 класи) та старшу профільну (10-12 класи). У старшій школі учні зможуть обирати не лише «профіль» навчання (наприклад, поглиблене вивчення іноземних мов чи математики), а й індивідуальні предмети. Тобто обов’язковими залишаться українська мова та література, історія та громадянська освіта, математика, іноземні мови, Захист України та фізична культура. Ці зміни в обов’язковому порядку введуть з 2027 року. Проте ліцей імені О. Цинкаловсього став «пілотним» закладом, який запровадив нову модель школи на практиці з 2024-2025 навчального року. Загалом в Україні таких ліцеїв — 30, у Волинській області лише один.
Що змінить реформа?
По-перше, школярі стануть менш завантаженими тими предметами, якими вони не цікавляться. Тоді в них залишиться час на вивчення того, що реально важливо для них. По-друге, це зменшить кількість здобувачів вищої освіти. Тобто для того, аби дипломи перестали бути просто «корочками», і у вищі навчальні заклади вступали ті, хто справді хоче здобути академічну освіту. Для тих учнів, які випускатимуться з 9 класу, передбачені заклади професійно-технічної освіти. Наразі школярі навчаються за такими напрямками: лінгвістичний, українсько-англійський, технологічний, туристично-краєзнавчий, математичний, хіміко-біологічний та історико-правничий. Наступного року буде проводитись опитування, на основі якого визначать подальші профілі для класів.
Скільки шкіл ще закриють?
Директор ліцею О. Цинкаловського Романюк Олександр розповів наступне: «Ні батьки, ні учні, ні депутати місцеві, ні чиновники не розуміють, що це має бути. Ніхто не розуміє».
Тому цей навчальний рік для школи — передпілотний. За словами директора, найближчим часом розпочнеться масове навчання вчителів, директорів окремих категорій.
«На сьогодні обласними адміністраціями вже погоджені школи, які мають бути академічними ліцеями. Але їх запланували дуже багато. Їх повинно бути максимум 60% від запланованих», — наголосив пан Романюк.
На сайті Волинської облдержадміністрації повідомляють, що заплановано створення 91 академічного та 30 професійних ліцеїв. При цьому, школі потрібно мати не менше 100 учнів на одній паралелі, аби отримати статус академічного ліцею. Це означає, що в місті старшою школою залишиться лише ліцей О. Цинкаловського, і в громаді, швидше всього, також значно скоротиться їх кількість.
А як дітям з району їздити до школи?
МОН зазначає, що для тих учнів, які живуть далі 30 км, повинен бути створений пансіонат. А тих, хто ближче — розвозитимуть на шкільних автобусах. Директор заявив, що питанням такого автобуса повинен опікуватися голова ОТГ, до якого мусять звернутися батьки. При тому, з населеного пункту повинно доїжджати не менше 8 учнів.
Як школярі адаптовувалися до нової школи?
Психологиня ліцею, Демчук Марія, поділилася наступним: «У вересні часто звучали такі фрази, як «наші діти, не наші діти», тобто ті, що прийшли. Але воно дуже швидко припинилося. Спілкування між учнями відповідає їхньому віку, вони розбиваються на групки, компанії. Більшість дітей уже знає свої цілі, бажання, тому мої страхи не виправдались. А страх був у тому, що це буде гормональний коктейль із більш ніж 180-ти 15-річних дітей, які дійшли пубертату. Але на сьогодні майже всі учні пройшли адаптаційний період».
Президент школи Андрій Никонюк розповів: «Спочатку ми всі були трохи скуті. Перших кілька місяців, коли ми тільки звикали до нового навчального процесу, було трохи незвично. Особливо для багатьох учнів, оскільки нова форма викладання виявилася дещо складнішою в порівнянні з тим, до чого вони звикли в попередніх школах». Проте школярі намагалися згуртуватись. Наприклад, часто разом грали «Бункер», проводили тематичні тижні з перевдяганням.
Якою виявилась головна проблема?
За словами вчителів, учні були дуже «різношерсті», та це й було очікувано.
Пан Романюк зазначив: «Дуже чітко було видно, з якої школи прийшла дитина. І саме по цьому можна було оцінити роботу кожного педагогічного колективу по тих знаннях, якими володіли учні. І це була стресова для них ситуація».
Вересень став місяцем, коли повторювали те, що вчили попередні роки. Директор упевнений, що цей період довів, що наздогнати матеріал та йти на рівні з іншими — реально.
Укриттю бути чи не бути?
За даними платформи «Prozzoro», у лютому був оголошений тендер на майже 50 млн грн на будівництво укриття, площею понад 800 кв. м. За словами директора, був лише один учасник, але подав некоректну документацію. Тому тендер проводитимуть знову. «Будівельники, які цікавилися, мені казали, що це 2-3 місяці на будівництво потрібно», — ділиться пан Романюк термінами.
Що робити майбутнім десятикласникам?
Заяви до ліцею будуть прийматися після того, як учні отримають свідоцтво про базову загальну середню освіту. У травні буде проведено день відкритих дверей. Наступного року до школи братимуть усіх охочих. Проте з 2027 року НУШ передбачає певні зміни. Після 9 класу учні писатимуть тести та мотиваційний лист, а педагогічний колектив надаватиме рекомендації учням. Це все й визначатиме, чи вступить школяр до старшої школи.
Сніжана ДОРОВСЬКИХ,
студентка другого курсу навчально-наукового інституту журналістики КНУ
