Прокинутись вранці із таким виглядом, ніби тільки-но закінчила фарбуватись, а протягом дня не хвилюватись про те, що у найбільш непідходящий момент можеш розтерти підфарбовані очі чи залишити помаду на чашці, – такі бажання виникали, напевно, у кожної жінки. Втілити такі мрії, а водночас надати упевненості в своїй зовнішності, покликаний перманентний макіяж, вважає майстриня із цих б’юті-процедур Ірина Ліпчук. І хоч її студія діє у нашому місті вже кілька років, знають про таку «чарівну послугу» далеко не всі. А нещодавно жінка повернулась зі столичного чемпіонату з перманентного макіяжу (виявляється, бувають і такі), що й стало поштовхом до цієї розмови.
– Ірино, чому ви обрали фахом саме перманентний макіяж?
– Загалом, у моєму арсеналі є ряд б’юті-процедур. Це корекція й фарбування брів та ведення курсів бровістів з «нуля», створення образу з будь-якої нагоди за допомогою макіяжу та навчання цьому клієнток, а також створення перманентного макіяжу – внесення під верхній шар дерми пігменту, тобто, створення мейкапу, який не змивається і може триматися від року до двох. Такі напрями моєї роботи у студіях, що діють у Володимирі-Волинському та Луцьку.
Якщо ж говорити про перманентний макіяж, то це сфера, що розвивається та набуває все більшої популярності. Власне, свідченням цього і є проведення в Україні чемпіонату серед майстрів перманенту, переможці якого змагаються за звання кращих уже на міжнародній арені, зазвичай, у турецькому Стамбулі. Цього року конкурс був не таким багатолюдним, як зазвичай, але бували роки, коли на першість у категорії «майстер перманентного макіяжу» претендували до пів сотні людей. До речі, пошкодувала, що цьогоріч поїхала на чемпіонат у якості глядачки, а не учасниці, адже маю досвід участі в ньому як асистент майстра. Наступного разу спробую свої сили в змаганнях, хоч знаю, що це випробування більше для себе. Натомість клієнти обирають майстра за його попередніми напрацюваннями та схвальними відгуками.
– Чим завойовує прихильниць перманентний макіяж?
– Насамперед, своєю зручністю. Це чудовий винахід для ділових жінок, який дозволяє зекономити час вранці та водночас добре виглядати протягом дня. Адже перманент створює ефект так званого нюдового макіяжу, який доречний у будь-якій ситуації. Звісно, для вечірніх імпрез його можна підсилити більш яскравою декоративною косметикою.
Комфортно із нанесеним перманентним макіяжем себе можуть почувати ті, хто багато перебуває на свіжому повітрі, – такому мейкапу не страшні вітер, волога, сонячні промені, він не потече і не зіпсується. Власне, підходить він і тим, хто вміє рахувати гроші, адже хоч і має високу ціну, все ж дозволяє економити на багатьох косметичних засобах та інших процедурах.
– Для яких зон призначений цей вид макіяжу?
Нанесення пігментів відбувається на ділянки брів, губ та очей. Для останніх може бути або стрілочка, або заповнення міжвійки, або й поєднання обох цих елементів. Іноді клієнтки обирають лише одну зону, скажімо, роблять брови, щоб не ходити постійно на їх фарбування і корекцію. Або ж пігментують губи та забувають надовго про необхідність підфарбовувати їх помадою. Але є й багато жінок, які наносять перманентний макіяж на всі три ділянки. Серед таких і я – на власному прикладі демонструю переваги послуги, яку пропоную клієнтам.
– Оскільки це все ж втручання у шкіру, кому він підходить та кому протипоказаний?
Відразу наголошу, що йдеться про жінок не зовсім юних, дівчаткам принципово не роблю машинного втручання, аби не порушувати й так майже досконалу молоду красу. Крім того, шкіра у юному віці надто швидко регенерується, тож ефект від нанесення пігменту буде недовготривалим. А от жінкам у 30-40-50 років просто раджу скористатись перманентним нанесенням макіяжу – це допоможе підкреслити переваги і приховати недоліки обличчя. А іноді у жінок за 50 він бездоганно тримається навіть без подальшої корекції.
Щодо медичних ризиків, то відразу інформую про них відвідувачів: категоричні протипокази мають люди з цукровим діабетом (особливо – інсулінозалежні), крім того, у зв’язку із гормональними збоями не приживається макіяж на жінках, що перебувають на першому триместрі вагітності.
– Як виконується процедура?
Для напилення використовується спеціальна машинка, яку кожен майстер обирає під себе, або різні машинки для різних ділянок обличчя. У виборі техніки йду в ногу з часом, тож працюю на новітньому обладнанні. Серед матеріалів надаю перевагу мінеральним неорганічним пігментам, які не перетворюються згодом на неприємний сюрприз, а от синтетичні органічні матеріали можуть через деякий час проявлятись не тими кольорами, які були закладені від початку.
Процедура напилення, вкладання пігменту триває близько двох годин. За допомогою машинної голки він потрапляє у верхній шар шкіри, де й залишається надовго, створюючи необхідний кольоровий ефект. Відразу зауважу, що не потрібно плутати перманентний макіяж із тату, яке набагато глибше проникає у шкіру. Так само не слід ототожнювати його з мікроблейдінгом, який є досить травматичним і навіть ментально не підходить слов’янським жінкам, у яких шкіра тонка і чутлива – цим винаходом користуються переважно іспанці та італійці. Завжди стараюсь зробити такий макіяж легким, природнім, акуратним.
– Напевне, у багатьох виникає питання: це боляче?
– Ніколи не обманюю своїх клієнтів тому попереджаю, що процедура пов’язана із больовими відчуттями. Але вони залежать від індивідуального сприйняття та больового порогу кожного. Якщо загалом, то ще ніхто не перервав процес нанесення перманенту з причин болю. Звісно, на шкіру зазвичай наноситься місцева анестезія, але є відвідувачі, які не потребують знеболення.
Найбільш чутливою є ділянка губ, наносити макіяж на очі вже легше, слід тільки відчувати, коли клієнту неприємно, а от під час моєї роботи з бровами більшість людей просто засинають і прокидаються, коли все уже готове. До речі, на губах та очах після процедури може виникнути невеликий набряк, який зникає протягом доби. Та на тривалий час зі звичного життя людину нанесення перманентного макіяжу не вибиває.
– Що є важливим у вашій роботі: художній талант чи багата практика?
– Однозначно, знання та майстерність. Потрібно орієнтуватись у формах частин обличчя та гармонійному поєднанні їх вигляду, колористиці, матеріалознавстві. Цю справу неможливо розпочати без відповідного навчання, яке, до слова, доволі дороге. Необхідні також фінансові вкладення і в інструмент, і в матеріали. Мені особисто дуже допомагає те, що попередньо пройшла курси бровіста та візажиста, навчилась припрацьовувати деталі правильних образів за допомогою косметики, яка змивається, а згодом ці уміння перенесла в галузь перманентного макіяжу, який створюється на роки.
А ще особливим своїм завданням у роботі з клієнтками вважаю збереження їхньої індивідуальності, природності. Тому ніколи не «штампую» однакові брови для всіх. Завжди спочатку промальовую ескіз, користуючись спеціальними олівцем, ниткою та лінійкою, які необхідні для заміру та виправлення деяких параметрів і співвідношень між рисами обличчя. Інколи на консультаціях жінки й самі дивуються, як за допомогою, скажімо, зміни форми брів, можна освіжити лице, зробити його візуально молодшим. Радію, коли можу допомогти людині, поліпшити їй настрій та вселити упевненість у власній красі. Але ніколи не погоджусь виконувати забаганки замовника, коли розумію, що це може лише нашкодити, тому за фіолетовими губами чи чудернацькими стрілами – це не до мене. Краще втратити клієнта, ніж виконати роботу, за яку потім буде соромно.
– Окрім роботи майстром, викладаєте і курси. Про що розповідаєте своїм ученицям?
– Я сама у цьому переконана, і транслюю іншим: сфера краси – це про постійний саморозвиток. Лінивим і нездатним до змін там не місце. Тому навіть викладаючи, постійно беру участь у всіляких марафонах, вебінарах, де можна отримати нові знання. Пригадую й свою повчальну історію: починала я зі звичайного візажу, і хоч швидко вловила тонкощі нанесення декоративної косметики, не вдавалось мені ніяк гарно оформити …брови. Бажання освоїти цю сферу попри невдачі привело спочатку на одні, потім на інші курси. І під час них таки зрозуміла всю суть бров-майстерності, яка тепер стала моїм сильним місцем у професії.
Щоб просувати свої послуги, пройшла навчання СММ-менеджменту, тож тепер веду не лише сторінки у соцмережах, а й допомагаю іншим. До речі, ніколи не демонструю ретушованих чи підправлених фото свої робіт у інстаграмі, адже вважаю, що люди мають бачити реальні роботи майстра.
А ще знаю, що коли любиш роботу, то вона перетворюється на оплачуване хобі. Тож навіть після кількагодинного робочого дня, на ногах, із постійно піднятими вгору руками, після роботи із десятком клієнтів приходжу втомлена додому, але щаслива. Бо нести в світ красу, радість і гарний настрій для людей не менш важливо, як отримувати їх самій.
Юлія ПАШКОВА.
