Цьогорічним переможцем Євробачення став представник Швейцарії 24-річний репер Nemo із піснею «The Code». Він є першою небінарною особою, яка перемогла у такому конкурсі.
Протягом останніх років питання гендеру та гендерної ідентичності гостро постало у нашому суспільстві. Особливо після Євробачення у людей могло з’явитися більше питань. Цього тижня мені й самій, як представниці молодого покоління, неодноразово доводилося пояснювати рідним та колегам, чому люди вживають «нетрадиційні» займенники чи чому варто зважати на такі деталі. Моє покоління це не дивує, бо ми зростали із цими термінами та вже не сприймаємо їх як щось нове чи ненормативне. Тож з’ясуймо та запам’ятаймо різницю між статтю і гендером та дотичними термінами, аби толерантно ставитися до оточення.
Стать чи гендер?
Стать означає фізичні відмінності між людьми та, як правило, визначається на основі характеристик біологічних відмінностей. А от гендер передбачає те, як людина себе ідентифікує. На відміну від біологічної статі, гендер не складається з бінарних форм. Натомість гендер – це широкий спектр. Людина може ідентифікувати себе в будь-якій точці у цьому спектрі або повністю поза ним.
Для прикладу, згаданий виконавець Nemo ідентифікує себе як небінарну особу, що означає відсутність бінарної приналежності до маскулінної (чоловічої) чи фемінної (жіночої) ідентичності. Саме тому ведучі Євробачення, говорячи про переможця, використовували нейтральний займенник «вони». Небінарність не варто плутати із сексуальною орієнтацією, адже вони не мають нічого спільного.
Сексизм та мізогінія та інші види дискримінації
Через сформовані поняття гендерних ролей, тобто очікувань, які має суспільство щодо поведінки та позицій чоловіків чи жінок, люди часто стикаються із гендерною дискримінацією. Тож сексизм – це упередження чи дискримінація за ознакою статі чи гендеру, яка стосується як жінок, так і чоловіків. Натомість мізогінія – це ненависть чи упередження саме щодо жінок. Це одна із форм сексизму, яка може тримати жінок у нижчому соціальному статусі, ніж чоловіки.
Такі прояви ми можемо спостерігати щоденно, щоправда, іноді навіть не звертаємо на них уваги. Часто можемо натрапити на рекламні кампанії, які зображують жінок у стереотипних ролях або ж використовують образи жінок як сексуальних об’єктів, зведених до їхнього зовнішнього вигляду.
Одним із підвидів мізогінії є сексуалізація. Це акцентування на сексуальному підтексті, тобто коли людину подають, перш за все, як сексуальний об’єкт, а не особистість.
На жаль, дискримінація не обмежується лише упередженнями за ознакою статті. Є таке поняття, як ейджизм, що пояснюється як упередження, дискримінація або залякування осіб і груп на основі їхнього віку, молодшого чи старшого. Тож уважати людину кваліфікованішою, опираючись лише на її вік, – ейджизм. Також жартівливі коментарі про вік можуть знижувати статус людини або ж її авторитет.
Частим явищем є і дискримінація за сексуальною орієнтацією, що порушує рівність прав та можливостей людей, за ознакою орієнтації. Нагадуємо, що сексуальна орієнтація – це не вибір, а от ненависть – так.
Пристосовуватися до таких змін – складно, визнаю. Однак, опираючись на власний досвід, коли доводилося знову та знову пояснювати бабусі ці нові, для неї, терміни, можу із впевненістю сказати, що бути толерантними – можливо. Нічого не стоїть на місці. Світ змінюється і ми разом із ним, тож пам’ятаймо, що незнання не звільняє від відповідальності, а бути терпимими – не так складно, як здається.
Олександра Малишева,
студентка 2 курсу журналістики НУ “Львівська політехніка”
