Яку ж високу ціну ми платимо за можливість вільно жити у своїй країні. У важких боях наші рідні й близькі борються за кожен сантиметр територій, віддають життя за Україну. Тож пам’ятаймо імена кожного полеглого воїна.
Юрій Чимерис
(с. Лежниця Поромівської ТГ)
Гірка звістка сколихнула Поромівську громаду. 15 вересня під час мінометного обстрілу в Донецькій області загинув сапер інженерно-саперного взводу механізованого батальйону військової частини А7028 солдат Юрій Чимерис. Воїну було 52 роки.
У неділю захисник назавжди повернувся додому, де, схиливши голови у жалобі й опустившись на коліно, Героя зустріли з прапорами земляки. Чин поховання та прощання відбувся у Хрестово-Воздвиженській церкві, що у Нововолинську. Коридором шани і встеленою квітами дорогою провели загиблого до рідної оселі в село Лежниця, а звідти – до місця його вічного спочинку.
Тарас Дудко
(м. Володимир)
У суботу в останню дорогу провели володимирчанина Тараса Дудка, 1989 року народження. Життя старшого солдата, який служив у прикордонних військах, обороняючи східні рубежі нашої держави, обірвалося 15 вересня на Харківщині.
Віддати останню шану бійцю до Свято-Василівської церкви прийшли рідні, друзі, однокласники, побратими, представники влади, небайдужі мешканці. Прощальні слова та співчуття родині прозвучали від першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука: «Сьогодні вкотре у нашій громаді жалоба, оскільки прощаємось з іще одним земляком – воїном-прикордонником Тарасом. Велику ціну платить український народ за свою свободу та вибір жити у незалежній державі. На дошці пам’яті у центрі нашого міста уже майже 200 портретів і це, на жаль, іще не всі світлини. Загиблий Тарас теж долучається до воїнів Небесного війська. Наш обов’язок пам’ятати його, як і кожного героя, та підтримувати й допомагати рідним».
Поховали воїна на Алеї Слави Федорівського кладовища. У загиблого залишились батьки, сестра та дружина.
Олександр Никитюк
(м. Володимир)
Ще трагічна звістка сколихнула Володимир – на Донеччині в районі міста Допропілля внаслідок ракетного удару загинув 56-річний полковник ЗСУ Олександр Никитюк.
Олександр Євгенович був знаною у нашому місті людиною, адже свою кар’єру у правоохоронних органах розпочав саме із Володимирського відділу внутрішніх справ ще у 1991 році. Працював у карному розшуку, а з березня 2005 року призначений начальником відділу міліції у Володимирі, який очолював протягом шести років. Далі працював на посаді заступника начальника УМВС України у Волинській області, після чого став заступником начальника міліції Херсонщини. Після повномасштабного вторгнення був радником колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, служив на керівній посаді у Військовій службі правопорядку. В Олександра Никитюка залишилась дружина та двоє синів.
«Про таких, як ви, кажуть – Людина з великої букви, крутезний наставник, надійний друг, офіцер, який має честь! Ви саме той один із небагатьох, для яких відстань, пора доби чи погодні умови не ставали перешкодою, щоб бути поруч і допомогти! І ви знаєте, навіть нікого кликати не треба, щоб вас зустріли і провели у засвіти… Приїдуть звідусіль, прийдуть… самі, без зайвих слів, щиро співчуваючи сім’ї. Мала за честь служити з вами!», – щемливі слова написала у фейсбуці про свого наставника Наталія Пасічник.
«Сьогодні від ворожої ракети загинув полковник Збройних сил України Никитюк Олександр Євгенович. Спочивай з миром. Дякую, що був у моєму житті. Завжди. Дякую що пішов до… Ти був справжній. Самий справжній з справжніх. Вибач мене. Я не міг по іншому», – написав на своїй сторінці Валерій Залужний.
Сергій Левчук
(с. Поничів Зимнівської ТГ – м. Володимир)
У жалобі Володимир-Волинська громада. У понеділок стало відомо про загибель ще одного Героя. 20 вересня внаслідок множинних поранень загинув старший солдат Сергій Левчук.
Військовослужбовець був родом із села Поничів Зимнівської громади, тривалий час мешкав з родиною у Володимирі. Останній свій бій 40-річний захисник прийняв на Донеччині.
