Після першого відносно спокійного у громадах району тижні до них знову полетіли страшні новини з фронту. Знову своїх синів оплакують Нововолинська і Локачинська громади.
Сергій Кушнір (м. Нововолинськ)
Знову шахтарське місто сколихнула сумна звістка – на фронті загинув уродженець міста, 42-річний Сергій Кушнір.
Він до останнього подиху був вірним військовій присязі та українському народові. Хоч і не був одруженим і не мав своїх дітей, та задля щасливого і спокійного майбутнього всіх маленьких українців відважно став до боротьби із ворогом.
10 січня в районі населеного пункту Кремінна Луганської області Сергій Кушнір загинув. У Героя з родичів залишилася лише тітка. Загиблого воїна провели в останню дорогу земляки у рідному Нововолинську, низько схиливши голови перед його мужнім подвигом. Поховали Сергія Кушніра на кладовищі села Низкиничі.
Анатолій Левончук (с. Хренів, Нововолинська ТГ)
Страшна війна безжально забрала життя ще одного земляка.11 січня у Запорізькій області загинув Анатолій Левончук, мешканець села Хренів Нововолинської громади. Йому було 37 років.
«Спокійний, врівноважений, хороший хлопець», – так про Анатолія згадують односельчани. Навчався у Грядівській школі, ріс порядним і співчутливим. Мав золоті руки і не цурався роботи, був гарним майстром, займався ремонтами.
Не цурався він і свого громадянського обов’язку. Тому коли прийшла звістка про мобілізацію, сміливо став до лав ЗСУ. Із жовтня виконував бойові завдання, гідно ніс свою службу. Сподівався повернутися до рідних із перемогою. Але незадовго після Різдва матері принесли гірку звістку: її син Анатолій Левончук загинув під час мінометного обстрілу у Запорізькій області.
У Героя залишилися мама і 14-річна донька.
Максим Стрижак (м. Золоте, Луганська обл. / м.Нововолинськ)
Також стало відомо, що війна забрала життя ще нашого Захисника Максима Стрижака. Його сім’я переїхала в Нововолинськ з міста Золоте Луганської області. Максим служив у лавах прикордонників і до останнього подиху був вірним військовій присязі та українському народові. Загинув 15 січня у бою за Бахмут.
У Героя залишилися дружина і двоє дітей. За бажанням сім’ї, Максим назавжди повернеться у Нововолинськ – їхній другий дім. На Алеї слави Героїв буде місце його вічного спочинку.
Юрій Маслєнніков (с. Привітне, Локачинська ТГ)
Про Юрія Маслєннікова односельчани з Привітного розповідають тільки хороше – добрим був, роботящим. Працював у Луцьку, їздив на сезонні роботи в Польщу.
Коли почалася повномасштабна війна і Юрій отримав мобілізаційну повістку, ні на мить не вагався. Сказав рідним:«Піду на фронт!». Було це у вересні. А в січні сім’ю приголомшила звістка про смерть Юрія.
Військовому було 34 роки. У нього залишилися мама і брат.
Редакція газети «Слово правди» висловлює щирі співчуття рідним і близьких загиблих захисників. Вічна пам’ять і шана Героям!
