На головну Новини Голос Тараса Шевченка «оживили» з допомогою нейромережі

Голос Тараса Шевченка «оживили» з допомогою нейромережі

10

Уривок з поеми «Гайдамаки», зачитаний самим автором, презентувала команда креативного агентства «TABASCO». Голос Тараса Шевченка реконструювали з допомогою нейромережі. Ідея такого революційного проекту належить уродженцю Володимира-Волинського, асоціативному  креативному директору агентства Олегу Завгородньому.

«Як і всі ідеї, ця не виникла на порожньому місці, – ділиться він. – Якось ми з командою працювали над креативом для видання аудіокниг, і я подумав: «От Жадан начитує сам свої тексти, романи Андруховича звучать голосом Андруховича – і це так круто. І водночас шкода того ж, наприклад, Шекспіра, в якого не було такої можливості. І шкода нас, бо ми не можемо це послухати. А прикольно було б, якби Шекспір сам себе начитав!».

- реклама -

Професія креативника, зауважує Олег, навчає не відкидати ідеї, що здаються безглуздими, а спрямовувати їх у правильне русло. І вже за хвилину він забіг у кабінет креативного директора і партнера компанії«TABASCO» Олександра Смірнова з пропозицією відтворити голос якогось письменника, який давно помер, – наприклад, Шекспіра. «Навіщо Шекспіра? – запитав той. – Давай Шевченка!».

Втілення цієї шаленої ідеї було непростим. «Якщо є аудіозапис голосу, сучасні технології дозволяють його синтезувати, – пояснює Олег Завгородній. – А ми ж вирішили відтворити голос, якого немає на жодних записах, голос найвідомішого українця – Тараса Шевченка». Для проекту використали точні антропометричні дані, встановлені завдяки збереженій посмертній масці Кобзаря. «Але, крім фізіології, голос залежить від багатьох інших факторів – звичок людини, способу життя, перенесених хвороб», – зауважує кандидат технічних наук, співзасновник компанії «Wantent», яка займається розробками у сфері штучного інтелекту, Олексій Шалденко. Група шевченкознавців протягом місяця шукала в архівах корисну інформацію.

«Ми почали шукати у спогадах сучасників дані про зовнішність, голос, манеру поведінки Тараса Шевченка, – каже завідувач сектору експозиційної роботи Національного музею Тараса Шевченка Олег Магдич. – Це був надзвичайно захопливий процес, який дозволяв, попри текст та епоху, побачити живого Шевченка».

А далі за справу взялася нейромережа. Усю отриману інформацію розподілили за ступенем важливості. Паралельно експерти створили 3d-модель голови Шевченка і знайшли 108 осіб, що максимально відповідали виявленим параметрам. У рамках розробленої методології рейтинг кандидатів формувався за такими параметрами: зовнішність, зріст, статура, регіон, особливості здоров’я тощо. З допомогою спеціальних алгоритмів визначили рівень схожості кожного кандидата з Шевченком. Багатофакторна модель скоротила вибір до 26 кандидатів, найбільш схожих із Кобзарем. На основі досліджень, що підтверджують наявність чіткої кореляції між тілом, рисами обличчя та голосом, нейромережа обрала трьох найбільш репрезентативних.

Загалом цей масштабний проект тривав майже рік, у ньому було задіяно понад 150 осіб – програмісти, дизайнери, історики, шевченкознавці. «Ми дуже щасливі, що сучасні технології дозволяють робити те, про що раніше можна було тільки мріяти», – діляться його автори.

Голос, відтворений з допомогою нейромережі, близький до того, яким розмовляв Тарас Шевченко наприкінці свого життя, кажуть дослідники. Щоб його почути, відскануйтеqr-код з допомогою свого смартфона і перейдіть за посиланням.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

чотири − три =