На головну Новини Хто і чому взявся прибирати березовий гайок

Хто і чому взявся прибирати березовий гайок

80

Період вимушеного байдикування, яким для багатьох земляків став карантин, кожен використовує по-своєму. Двадцятирічний володимирчанин Денис Степанюк, який мусив повернутися з роботи за кордоном, вирішив не збавляти час за комп’ютером, а принести користь рідному місту. Разом з другом він розпочав прибирання березового гайочка, що на вулиці Шевченка.

Неокультурений скверик багато років стоїть пусткою. Хтось влаштовує тут, серед берізок, імпровізовані пікніки, та більшість використовує це місце як стихійний смітник. «Я живу поряд і помічаю, наскільки це потенційно затребуваний для відпочинку чи прогулянок місцевих жителів куточок і рівно настільки ж непридатний до цього – сміття, порожні пляшки, бите скло, шприци… Тому ми вирішили вийти і, для початку, прибрати його. Вичистили непотріб, зібрали суху траву, повиносили у сміттєві контейнери», – розповідає хлопець. – «Попрацювали, щоб потім використовувати це місце з користю. Лавочки поставити, столики».

- реклама -

В ідеалі там можна було б і дитячий майданчик поставити, адже для тутешніх дітлахів (а довкола – переважно сектор приватної забудови) немає місця, де зібратися разом і побавитися. «Але на це у нас коштів нема, хіба перед виборами який благодійник знайдеться. Зате наразі є вільний час, руки і бажання щось змінити. Тому хочу звернутися до містян – якщо у вас є якісь залишки будматеріалів, непотрібні дошки тощо – телефонуйте за номером 0633175354, ми з вдячністю приймемо і з задоволенням перетворимо на лавочки чи столики, щоб створити там зону відпочинку», – каже юнак.
Заохочує й інших сусідів долучатися до облагородження їхнього райончику. Не толокою, звісно, щоб не порушувати режим карантину, але якась годинка роботи на свіжому повітрі подалі від людей нікому шкоди не принесе, а користь на майбутнє – буде.

Прибирання скверу – не єдине «карантинне» заняття Дениса Степанюка. Він також долучився до громадської ініціативи «Ми поруч», яка займається безплатною доставкою продуктів та ліків найбільш вразливим до коронавірусу категоріям – людям похилого віку, особам з інвалідністю. «Коли чуєш слова вдячності, розумієш, що робиш надзвичайно потрібну справу. Приносити користь іншим – радісно й приємно», – каже юнак.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

три × 4 =