На головну Інтерв'ю Ігор Гузь: “Ми відновлюємо історичну справедливість, перейменовуючи Володимир-Волинський, а не вигадуємо щось...

Ігор Гузь: “Ми відновлюємо історичну справедливість, перейменовуючи Володимир-Волинський, а не вигадуємо щось нове чи незрозуміле”

119

Інформаційний простір Володимира-Волинського і району сколихнула новина, що розпочався процес перейменування міста. Вже є перше рішення міської ради, працює робоча група, яка проводить роз’яснювальну роботу серед громадян. Історики та краєзнавці тлумачать по-своєму необхідність і нагальність цього питання. У соціальних мережах точаться численні дискусії про ідеологію питання, його аргументованість, а головне – чи не ляже на місцевих жителів додатковий фінансовий тягар після перейменування  їхнього міста.

Питання, звісно, не нове. Але наразі активно його ініціює народний депутат Ігор Гузь, який заручився підтримкою міського голови Ігоря Пальонки та депутатського корпусу. На якому етапі процес перейменування Володимира-Волинського, коли буде поставлено «крапку» у цьому питанні, чому це рішення називають «політичною волею» і чи врахували думку володимирчан – про все це у спеціальному інтерв’ю парламентаря для редакції газети.

- реклама -

Ігоре Володимировичу, ще донедавна в інформаційному просторі не було розмов про перейменування міста Володимир-Волинський. Аж раптом про це заговорили чи не всі місцеві жителі, історики, краєзнавці. «Гудять» і соціальні мережі про «за» і «проти» цього процесу. Які, насправді, підстави для перейменування міста?

– Процес відновлення історичної справедливості й повернення місту його первинної назви був запущений ще минулого скликання, коли мене вперше обрали народним депутатом від виборчого округу № 19. І з попереднім міським головою Петром Саганюком ми домовилися, що на черговій сесії міськради у вересні 2020 року рішення щодо перейменування міста буде прийняте. Була його згода на це і процес запустився.

Але в останній момент Петро Данилович не витримав домовленостей і депутати, які були на нього орієнтовані, не проголосували «за». Якби тоді все ж було позитивне рішення, то місто вже б перейменували.  

Під час виборчої кампанії 2020-го тоді з кандидатом, а сьогодні вже з новим міським головою  Ігорем Пальонкою, домовилися, що це зробимо,  у нас вистачить політичної волі. Тому, після пів року його перебування на посаді, коли відбулися перші кадрові процеси, ми повернулися до питання перейменування Володимира. І, відповідно, публічно про це всюди говоримо. Вийшли наразі на те, що вже маємо перше рішення міської ради. Переконаний, нам вистачить підтримки й на рівні області, й на рівні країни, щоб це рішення на осінь прийняли.

Ви переконали й депутатську більшість міста, що перейменування на часі. Чим аргументували?

– Дякую кожному депутатові міської ради, який підтримав це рішення про перейменування. Насправді, це дуже важливо. Депутати живуть у цьому місті і ті, хто голосував «за»,  розуміють, що це правильна позиція і що вона має право на життя. Першочергово діалог з депутатським корпусом успішно вів Ігор Пальонка. Не можу сказати, що доводилося шукали дуже багато аргументів.

   Справа в тому, що це питання – воно 30 років обговорювалося в місті. Ви знаєте, що в 1998 році був референдум і тоді не вистачило, напевно, політичної волі, щоб переконати місцевих мешканців. Думаю, що зараз цей час настав і депутати усвідомлено голосували. Фактично більше, ніж три четверті з їхнього складу проголосували за це рішення.

– Яка, власне, процедура перейменування міста? Бо серед володимирчан є побоювання, що це складний процес та й саме питання – не на часі!

– Безумовно, питання на часі. Є перше рішення міської ради про початок процесу щодо перейменування Володимира-Волинського. Наразі ще тривають різного роду заходи – обговорення, дискусії, роз’яснення, які уповноважена вести робоча група. Її очолив перший заступник міського голови, депутат обласної ради Ярослав Матвійчук. Після цього у серпні, під час чергової сесії міськради, приймуть друге рішення і вже остаточне на рівні міста. Далі питання переноситься на рівень області – така процедура згідно з чинним законодавством. І буде рішення Волинської обласної ради.

Переконаний, що колеги, насамперед з фракції «За майбутнє»,  підтримають питання. Так само сподіваюся на позицію голови Волинської обласної ради Григорія Недопада, як людини патріотичних поглядів. Я особисто готовий переконувати. Також сподіваюся, що  і депутати облради, які представляють наш округ – Валентин Кошельник, Ярослав Матвійчук, Андрій Бокоч, зроблять усе можливе, щоб заручитися підтримкою своїх колег і щоб вже цього літа обласна рада прийняла правильне рішення.

Далі  всі події переносяться до столиці. Там процедура така: пропозиція від області виноситься на профільний комітет. Це якраз Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, де я є заступником голови. Всі попередні рішення такого плану останні два роки комітет підтримував. Думаю, що не буде проблем і цього разу.

У залі парламенту теж особисто попрацюю з усіма колегами з різних фракцій. Без сумніву, зустрінуся з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, з керівництвом найбільшої фракції «Слуга народу». Але я знаю, що голова партії Олександр Корнієнко, він – голова нашого комітету, теж людина відносно патріотичних поглядів, і, думаю, що це дуже добре. Сподіваюся, до кінця року це рішення пройде відповідну процедуру у Верховній Раді й ми отримаємо позитивний результат. І тоді розпочнеться наступний етап –  приведення в дію рішення українського парламенту.

Ви переконані, що питання не зависне на жодному з рівнів?

– Так, переконаний на 99  відсотків, що рішення буде прийняте ще в цьому році.

– Ігоре Володимировичу, ви сказали, що перейменування міста – це політичне рішення. А думку місцевих жителів запитували, вона для вас важлива?

– Так, нам важлива думка жителів міста. Є різні міркування. Але в основному так: є люди, які підтримують перейменування, є велика кількість людей, які ставлять багато питань, наскільки все це фінансово ляже на міську раду і мешканців, і є частина тих, хто проти. Але це нормально і не бачу жодних проблем.

Зауважте, що вже не одне місто в Україні пройшло процедуру перейменування: Дніпропетровськ на Дніпро, Дніпродзержинськ став Кам’янським, Іллічівськ – Чорноморськом, Кіровоград – Кропивницьким. Нічого страшного – люди живуть, працюють, все нормально.

Хочу роз’яснити, бо це важливо, що після перейменування, фактично, людині, якщо вона не здійснює жодних кроків щодо переоформлення документів, нічого не потрібно робити додатково. Все це жодним чином фінансово не зачепить місцевих жителів. Тільки у випадку, якщо людина звернеться в органи влади з питань зміни прописки, перереєстрації майна чи ще щось, то відповідно міська рада вноситиме зміни автоматично й писатиме не Володимир-Волинський, а Володимир у документах.

Але все ж кошти потрібні на заміну печаток, вивісок або інших, пов’язаних із перейменуванням міста, візуальних речей. Де брати ресурси – це все ляже на міський бюджет?

– Що стосується вивісок і всього іншого, переконаний, ми з державного бюджету теж допоможемо міській раді з цими моментами. Але, насправді, це не такі великі кошти і стосуватиметься це не так багато інституцій. Так, є питання щодо перейменування Володимир-Волинського району, який буде Володимирський. Але теж не бачу проблем – тільки питання печаток, статутних моментів чи інших дрібних чинників.

Ми не так давно з командою були в місті Переяслав-Хмельницький, який перейменували на Переяслав. Місцеві жителі спокійно прийняли зміни. Сьогодні працює Переяславська міська рада, територіальна громада і жодних збурень, величезних проблем немає. Всі прийняли це, заспокоїлися, люди навіть задоволені, що місто повернулося до автентичної назви.

Якщо все так просто і зрозуміло, чому ж тоді питання не зрушувало «з місця» 30 років? Хіба тільки політична воля для цього потрібна?

– Обговорення тривають у соціальних мережах. Ми їх бачимо і це нормально. Є певні політики, які хочуть на цьому грати вже в негативному контексті. При чому, що цікаво, є політики, які раніше підтримували рішення про перейменування, а нині через своїх прихильників намагаються якимось чином протидіяти, принаймні у соціальних мережах. Я скажу, що головне в цій ситуації – політична воля. Є таке поняття, коли влада демонструє політичну волю і є підтримка від громадян.

– Хочу нагадати, що на виборах до парламенту мене підтримали 53  відсотки виборців, а міського голову Ігоря Пальонку менше року тому – 42. Це достатньо багато і на підтримку цих людей, хоча й не тільки їх, ми розраховуємо. Тому не вистачало політичної волі. Попередник, який довгий час був міським головою, він очевидно не хотів іти на рожен із тими людьми, які не підтримують перейменування, тому це питання відкладалося в «довгий ящик». Ми так робити не будемо й хочемо завершити все ще в цьому році.

– На Волині ще не було факту перейменування міста з ціллю повернути історичну справедливість. Це прецедент?!

– У нас було перейменування селища «Жовтневе» на «Благодатне».  І я розумію, що мешканці, які там проживають, вони довгий час, можливо по звичці, але ще називатимуть своє селище, як вони звикли. Проте в тому колі, з яким я стикаюся, нормально зайшло перейменування на Благодатне.

Тому, вважаю, що люди повинні розуміти: хоч більшість вважають, що вони народилися і живуть у місті Володимир-Волинський, але сотні років воно носило назву «Володимир». Тільки з політичних міркувань, за часів Російської імперії, щоб не переплутати його з подібним російським містом, додали цю приставку «Волинський», яка абсолютно немає якогось глибинного змісту. Більше того, у нас в країні є місто Володар-Волинський, це важливо, бо багато плутанини. Є Новоград-Волинський. В принципі, радянська і польська влада, які панували на території Західної України, свого часу, вони теж не хотіли це питання просувати, їм було вигідно все так і залишити.

***

Вважаю, якщо ми не дивитимемося в глибину питання, якщо не відновлюватимемо історичну справедливість, це – мінус нам усім. Адже, будуючи європейську країну, такі речі дуже важливі: щоб міста, наші населені пункти – мали ті назви, з якими існували сотні років.

Я – оптиміст. Переконаний, що, попри дискусії, рішення буде прийняте на користь перейменування Володимира-Волинського на Володимир і місцеві жителі абсолютно спокійно за короткий проміжок часу звикнуть. Бо все життя в такому побутовому спілкуванні звучить: Куди ти їдеш?  У Володимир. Звідки ти родом? З Володимира. До цього вже всі призвичаїлися. Ми не придумали якусь нову чи незрозумілу для людей назву. Просто забираємо цей додаток «Волинський» і проблеми зникають.

Ганна МАРЧУК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

тринадцять + 18 =