На головну Війна Кіт Тихон пережив окупацію, рашистів та мародерів

Кіт Тихон пережив окупацію, рашистів та мародерів

123

Війна однозначно сколихнула усіх людей, історій їх порятунку – тисячі. Проте не слід забувати і про тварин, бо вони – важлива складова життя. Звісно, цю історію хотілося б почути з перших вуст, зокрема, від нашого шотландського висловухого кота Тихона, та, на жаль, він не говорить, тож доручив зробити це мені замість нього.

Дворічний улюбленець нашої родини – подарунок від мами мені і брату на День закоханих. Дійсно, символічно, бо ж пухнастика хотіли так сильно, що ледь дочекалися, коли йому виповниться місяць від народження, а відтак навчиться самостійно їсти і ходити в лоток.

- реклама -

Тихон потрапив у нашу родину і відразу зрозумів, що тут його дійсно люблять: його частують котячими смаколиками, кличуть спати на постіль і постійно кажуть, який він красунчик (повірте, а йому це дуже подобається).

Війна застала його так само неочікувано, як і нас, його господарів. Будучи суто хатнім котиком, він ніколи не виходив на подвір‘я, адже, якщо бути відвертою, то йому це заняття аж ніяк не подобалося. Тож, він став свідком, як ми переполохані у перший день бігали по будинку і не знали, що робити. Певно, тоді Тихон подумав, що ці люди знову самі собі вигадують проблеми і морочать голову, тому, як годиться, увесь день солоденько проспав у тепленькій ковдрі.

Не зовсім розумів наш здоровань, що коїться, коли ми, ошелешені вибухами, перестрілками, ховалися у підвалі і щораз у перерві між вибухами забігали до будинку, щоб насипати корму і налити водички. Тихон зі своїм вродженим внутрішнім спокоєм і тут не втрачав контроль над ситуацією, а із цікавістю споглядав на нас, сидячи на підвіконнику між квітами біля вікна на кухні. Здавалося, що кіт ніяк не може збагнути, що змусило улюблених господарів проміняти теплу домівку на сирий підвал.

Рятуючись від рашистів, сівши у машину за три хвилини, ми не змогли взяти Тихона з собою. Опинившись у безпеці, лягали спати із думкою, чи все з ним добре, та були переконані, що він у нас точно бойовий і не здасть свої позиції. Так і сталося! У будинку після нашого від‘їзду почали жити рашисти. Якби ж тільки Тихон міг говорити, то стільки б подробиць ми дізналися. Однак, я впевнена, що все ж репутацію кількох їхніх берців, якими вони підступно топтали українську землю, він все ж заплямував – це б просто було б не схоже на нашого кота!

Упродовж решти часу, коли Гостомель був окупований, котика годував сусід, проте, наш красунчик ні разу йому не потраплявся на очі, ніби відчував, що це чужий. Пережив наш котусик і мародерів, які вирішили що можуть хазяйнувати в оселі. Думаю Тихон, як єдиний на той час господар дому, був обурений таким свавіллям. Тож віддано продовжував нести варту і чекати на своїх господарів.

Як тільки це стало можливим, ми примчали у рідну оселю, але кота ніде не було видно – він не відкликався на знайоме «кссс-кссс-кссс» і не біг на шарудіння від упаковки з кормом. У голову полізли думки: «Невже не дочекався». Засмучені, розгублені разом із мамою стали підіймали розкидані по всій хаті речі. Аж раптом мама нахилилася до однієї із дальніх поличок у шафі і почула таке рідне «Мяу». Вона одразу: «Тишка, ти? Де ти?». І тут вдруге: «Мяу». Мама притягує руку і відчуває, що там лежить щось тепленьке і ворушиться – це наш клубочок! Ви б бачили, як він зрадів. Ще ніколи наш малюк так не обіймав, не лащився своєю мордочкою об обличчя і так солодко не цілував (хоча він, як справжній чоловік, доволі скупий на емоції). Живий, неушкоджений і навіть не схуд! Новину про цінну знахідку почув і тато – він впав на коліна і пестив Тихона зі сльозами на очах, як і всі ми.

Це найбільше щастя – коли вся родина разом і це не лише про людей, а  про наших улюбленців. Ось такий він – наш герой, який пережив окупацію, рашистів і мародерів. І їхнє щастя, що він не вміє говорити. Тепер Тихон відчуває себе господарем на рівні з татом, але для нас він завжди наш маленький шести кілограмовий Тихончик, що дочекався господарів і готовий боронити оселю своєю любов‘ю та теплом.

Дарина ХАМІНА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

тринадцять + дванадцять =