Книжка – це теж зброя, ще більше усвідомлюєш з початком широкомасштабного вторгнення.
Українські письменники нині захищають Україну на фронті, декого вже немає серед живих. Це Вікторія Амеліна, Максим Кривцов, Володимир Вакуленко… Їх назвали представниками нового “розстріляного відродження”. Адже, як і сто років тому, російські окупанти вбивають цвіт нашої нації.
Пропонуємо книги про незнищенну українську націю, про те, як Незалежність змінює і формує громадян незалежної держави – ще зовсім молодої, але з великою тисячолітньою історією. Це книги, які стали переможцями фестивалів, ярмарків, міжнародних і національних конкурсів.
«Українська мова. Подорож із Бад Емса до Страсбурга», Орися Демська. «У листопаді 2022-го в самісінькому центрі Києва замість вулиці Пушкінської, перед тим Єлизаветинської — на честь імператриці Єлізавєти Пєтровни, з’явилася вулиця Євгена Чикаленка. Землевласник, бізнесмен-новатор, меценат, лідер суспільної думки, «символ українського Півдня», «ветеран українського відродження», «український Дон Кіхот» – усе це й не тільки про людину, якій належить авторство слів «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені». Заміна назви-символу «руского міра» на назву «символ безпрецедентної віри в українську справу якнайбільше відповідає духові часу».
Це унікальна книжка, яку повинен мати у своїй бібліотеці кожен українець. Авторка вперше в історії розглядає українську мову, як одну з найуспішніших, яка кілька разів умирала, проте щоразу відроджувалася. Це книжка не про нашу слабкість чи випробування, які нам випали, а про силу і надію на майбутнє.
“300 поезій”, Ліна Костенко. «І все на світі треба пережити, І кожен фініш – це, по суті, старт, І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт».
Це триста різноманітних голосів, що звучать з-під пера однієї з найкращих українських поетес. Вони розповідають про кохання, Батьківщину, смуток, щастя, силу та спокій. Збірка подарує насолоду від кожного рядка й спонукає до роздумів над вічними цінностями.
«Записки українського самашедшого», Ліна Костенко. «Будні роблять людей буденними». «… а тепер тебе просто готові знищити: “Хотєли свою нєзалєжность? Вот вам!” Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються – чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет». «Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути».
Роман написано від імені 35-річного комп’ютерника і програміста, який на тлі особистої драми аналізує «усі вивихи нашого глобалізованого часу».
“Ворошиловград”, Сергій Жадан. «…ми часто не знаємо міри своїх можливостей, боїмося заступити за межі, котрі самі для себе окреслюємо».
У романі, позбавляють тебе твоєї свободи й твоєї території. Вони забирають у тебе твоє минуле і твою пам’ять. І все, що ти можеш їм протиставити – це свою любов і свою ненависть.
“Чорний ворон. Залишенець”, Василь Шкляр. Історія про боротьбу українських повстанців проти радянського режиму на початку XX століття. Головний герой – отаман Чорний Ворон. Це відважний чоловік з довгою бородою, шаленою енергією і вродженим везінням. Воїни готові йти в бій, коли їх очолює Чорний Ворон. Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами. За Україну повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили – але кого?
На їхньому бойовому чорному прапорі напис: “Воля України або смерть”. Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони – залишенці – обрали собі смерть.
«Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані. «Це вже доля, а долі не обирають. Отож її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.» Ця книжка стала справжньою сенсацією у 2020 році.
У тексті автор згадує Медведчука, бо він був державним адвокатом поета та негативно вплинув на перебіг судового процесу. Промосковський політик прагнув вилучити з обігу всі примірники книжки, але 19 березня 2021 року апеляційний суд Києва скасував ухвалу суду про заборону публікації та майже у повному обсязі задовольнив скаргу видавництва «Віват» та автора книжки. А ще скасовано заборону суду на поширення книжки та використання імені Медведчука.
За палітуркою ховається історія життя, ув’язнення та смерті поета. Її автор – український журналіст та історик Вахтанг Кіпіані. Він зібрав архівні документи з шеститомної кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, його листи з тюрми, фотографії, спогади рідних і друзів. І на основі величезного матеріалу створив книжку. Як і за що, чому заарештовано Стуса, хто під час судового процесу докладав зусиль для його порятунку, а хто запроторив за ґрати – відповіді на ці та інші питання шукайте в книжці.
«Щит із неба», Олеся Максимець. Авторка – лучанка, педагогиня за освітою і письменниця за покликанням. Дебютний роман «Щит із неба» написано на реальних подіях. Книга вийшла нещодавно. В її основі – історія виселення української родини під час операції «Вісла», що дивним чином відгукується в долях нащадків, змушених у ХХІ столітті шукати прихистку від війни на землях прадідів.
Роман про важливість єдності в найскладніші часи. Він змусить задуматися про значення дружніх зв’язків та важливість спільної підтримки у найтяжчі часи.
“Вбити імперію зла. Росія – вічний ворог України”: нова книга письменника й дипломата Юрія Щербака.
Одним з небагатьох, хто попереджав про російсько-українську війну, ще задовго до її початку був Юрій Щербак. Протягом останніх 30 років автор доходить висновку, що «Росія є вічним та ворогом України, а протистояння московській навалі є питанням виживання української нації».
Аналізуючи реальні причини втрати стратегічного потенціалу, розпродажу зброї, демілітаризації безпекового сектору, неефективності міжнародних угод, системної слабкості та стратегічної безпорадності політичних лідерів, відсутності національної ідеології, панування корупції та суттєвого по інколи визначального впливу олігархів на політичну систему» автор сміливо пропонує і допускає „прихід до влади військового режиму ”.
Юрій Щербак наголошує, що ми „воюємо не лише за територію, а передовсім за національне й народне існування”. «Українська цивілізація – духовне єство українського народу, запорука його виживання, джерело майбутнього воскресіння й процвітання», «Україна повинна стати українською» – Юрій Щербак
Історію надзвичайно важливо знати й пам’ятати. Завдяки книгам зможемо краще пізнавати минувшину й краще розуміти сьогодення.
Тетяна ГІЛЕВИЧ,
бібліотекарка бібліотеки-філії № 2
