Історичні книги завжди мали особливе місце в літературі, оскільки вони відкривають перед читачами двері в минуле, дозволяючи пережити визначні події, зрозуміти і побачити світ очима людей, які жили століття тому. Пропонуємо знайомство із новими книгами, які є у книжковому фонді нашої бібліотеки.
Ярослава Дегтяренко «Зраджений гетьман»В
Роман розгортається на тлі складних подій ХYII століття в Україні. Центральною фігурою є Іван Мазепа, гетьман Війська Запорозького, який зіткнувся з низкою зрад, інтриг та військових конфліктів.
Це захоплюючий історичний роман, який варто прочитати всім, хто цікавиться українською історією. Цар Олексій оголошує Україні війну. Лесько, який кохав Олесю, дізнається, що вона вийшла заміж за іншого. З розбитим серцем хлопець кидається у вир війни, чекаючи нагоди загинути як справжній воїн. Тим часом гетьман Виговський шукає союзників, щоб протистояти військовій агресії московії. Ситуація в країні стає напруженою. Чим обернеться для України прагнення волі?
Це другий роман з трилогії «Між двох орлів». Книги описують період гетьманування в Україні Івана Виговського. За словами письменниці, персонажі книги – справжні люди, а вигаданими є лише чотири особи.
Роман розповідає про долю України, яка перекликається з сьогоденням. Авторка запевняє: «Прагну повернути українцям правду про їхнє минуле». «Так, військо скажених кацапських собак величезне, – заговорив Гуляницький. – Тому я пропоную піти з Конотопа. Але я залишуся! Минуло десять років, як відстоював волю від ляхів. Але нині з’явився новий ворог, підліший і жорстокіший за всіх, що ми мали донині. Цар Олексій обіцяв нам дружбу, але ми отримали від нього лише брехню».
Володимир Гжицький «Чорне озеро»
«Життя – великий чарівник, багато несподіванок, гарних і важких, має воно в запасі для кожної людини», – підсумовув свій досвід автор. Йому одному з небагатьох вдалося пройти сталінські табори і повернутися до творчості. Чорне озеро стає символом трагедії, що спіткала селян у той жахливий період. Це історія про виживання, соціальну критику політики того часу. Книга належить до найкращих українських романів ХХ століття.
Ольга Саліпа «Брошка гімназистки», «Пташка на долоні»
Дві нових книги із серії ретророманів – це хвилюючі історії давнього Хмельницького.
У першому романі описано події 1905 року: освіту, революцію, політику. Перед читачем постає два навчальні заклади, які знаходяться поруч: один – для дівчаток, інший – для хлопців. Тож виникає чимало історій. Разом з героями читач їде і до Одеси, і далеко за океан.
Твір «Пташка на долоні» присвячений подіям 1918-1919 років: «У місто заходять австрійські війська. Будь-яке спілкування із чужинцями засуджується. Але це не стає на перешкоді молодій медсестрі Ксені, котра щиро покохала одного з них…». Зникає лист, адресований австрійським урядом Скоропадському. За справу береться слідчий, але розслідування відкриває значно більше таємниць…
Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі»
Автор – всесвітньо відомий психіатр. 1942 року він потрапив до концтабору, де на нього чекали голод, приниження, хвороби, постійна загроза життю. Аналізуючи свою поведінку та поведінку інших в’язнів, Франкл знайшов способи, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та надають сенс життю. Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя.
Ось кілька цитат із цього видання:
«Прагнення знайти сенс життя є основною мотиваційною силою людини».
«Не шукайте успіху – що більше ви націлені на нього і ставите його за мету, то більші шанси його не здобути. Коли йдеться про успішність, її не можна придбати, її можна тільки прагнути. Щастя приходить неочікувано, і те саме стосується успіху»
«Кожен з нас має своє покликання або життєву місію, призначення для виконання конкретного завдання. Людину не можна ані замінити, ані повторити її життя. Отже завдання кожної істоти є унікальним, як і її специфічна можливість його виконати».
«Іноді людина навіть не знає, що вона хоче робити. Натомість вона або хоче робити те, що роблять інші (конформізм), або робить те, що хочуть від неї інші (тоталітаризм).
«Що більше людина забуває про себе, віддаючись виконанню справи чи коханню до іншої людини, то більш людською вона стає і тим повніше реалізує себе».
«Щастя не можна ставити за мету; воно має надходити слідом за чимось. Для щастя потрібна причина. Коли вона знайдена, людина автоматично стає щасливою»
І це лише маленька частинку усього, що є в цій книзі. Поради людини, яка зазнала нелюдських випробувань, варті того, щоб бути почутими.
Тетяна ГІЛЕВИЧ,
бібліотекарка бібліотеки-філії № 2
