На засіданні робочої групи з перейменування (дерусифікації) вулиць Володимирської громади визначили не лише перелік тих, які планують перейменовувати, а й список пропозицій нових імен для міських та сільських вулиць. Отож, чиї імена пропонують вшанувати?
Для вулиці, названої ім’ям совєтського воєначальника Філіпа Алябушева, запропоновані дві назви на вибір містян: Європейська та Анатолія Махонюка.
Анатолій Махонюк – відомий волинський поет, який мешкав в Овадному. Мав інвалідність з дитинства і прожив недовге життя, однак досяг у поезії таких висот майстерності і філософських глибин, завдяки яким записав своє ім’я в історію літератури. Автор більше десятка поетичних збірок та книжок для дітей. Поета і його творчість знали й любили володимирчани.
Європейською вулицю пропонують назвати самі мешканці, посилаючись на те, що особняки на ній, збудовані у різних європейських архітектурних стилях. Крім того, це засвідчить обраний Україною європейський шлях.
***
Вулиці, названій на честь одіозного космонавта Георгія Берегового, відомого тим, що у свій час «відмазав» від судимостей Віктора Януковича, пропонують повернути історичну назву Сільська або ж присвоїти ім’я Андрія Войнаровського. Небіж і спадкоємець Івана Мазепи Андрій Войнаровський народився у Володимирі, протягом 1701–1716 років був осавулом Війська Запорозького, разом з Пилипом Орликом працював над створенням антимосковської коаліції європейських держав.
***
Названу на честь російського космонавта Юрія Гагаріна вулицю пропонують перейменувати на честь першого астронавта Незалежної України Леоніда Каденюка. Або ж дати їй назву Провальська, вшанувавши пам’ять про село Провалля, яке колись існувало в напрямку, у який веде ця вулиця.
***
Вулиці, названій іменем російського композитора Міхаїла Глінки, пропонують присвоїти ім’я відомого письменника і журналіста, автора гумористичних та публіцистичних книг, нашого земляка Євгена Колодійчука. Працюючи у провідних виданнях столиці, Євген Колодійчук ніколи не забував про Володимирщину, був щедрим на підтримку і мудрі поради для земляків, які робили перші кроки в журналістику і літературну творчість. Після смерті Євгена Сергійовича цю справу продовжує його вдова Жанна, яка спільно з нашою газетою заснувала літературний конкурс для дітей та юнацтва Володимирщини «Колодійчукові роси».
Альтернативною пропозицією для перейменування цієї вулиці є повернення їй історичної назви – Глуха.
***
Дві пропозиції підготували і для вулиці, яка нині носить ім’я совєтського військового Антона Грисюка, – присвоїти їй ім’я Івана Перлика або Луки Мишуги.
Старшина армії УНР Іван Перлик – перший командир і, можна сказати, «батько» 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, яка була сформована у Володимирі. Під його командуванням впорядкували казарми у місті й територію навколо них. Від ранку до вечора на майдані поряд із казармами відбувався вишкіл бійців. Національний гімн, що його виконували козаки після молитви, став у Володимирі настільки популярним, що його співала під час своїх ігор міська дітвора. Іван Першик до останнього боровся проти російської більшовицької влади і відстоював незалежну Україну.
Лука Мишуга був видатним громадським діячем, політиком, істориком і публіцистом, які лишив слід в історії Володимира. Після розпаду Австро-Угорщини заснував у Володимирі Українську раду, яка проголосила прилучення Волині до Української держави, і певний час виконував обов’язки міського голови. Згодом вів дипломатичну діяльність у Відні, представляючи ЗУНР, за дорученням якої виїхав до США, де й залишився. Був редактором найбільшого українського часопису в США «Свобода».
***
Вулицю, названу іменем українського художника, але також і радянського розвідника, який працював на комуністичну владу, Миколи Глущенка пропонують назвати на честь українських Рятувальників.
***
Вулиці Декабристів пропонують присвоїти ім’я Героїв Крут, на вшанування подвигу української молоді, яка століття тому стала у бій з більшовицьким військом, що значно переважало у кількості, і, героїчно обороняючись, зупинила його наступ на Київ, цим самим врятувавши молоду українську державність.
***
Дві пропозиції є для вулиці, названої на честь совєтського військового Ільїна. Першу – вулиця Сонячна – запропонували самі її мешканці. Експерти й історики радять назвати її на честь Сірожупанників – на честь створеної у місті дивізії армії УНР. Сірожупанники не лише зіграли важливу роль в історії України – вони допомагали володимирським українським школам, жертвували кошти на їхній розвиток, що підверджено документально.
***
Вулиці, що носить ім’я російського військового Карбишева, пропонують повернути історичну назву Староострівецька або ж назвати її на честь Валентина Троцюка. Уродженець Володимира Валентин Троцюк – актор театру і кіно, працював у столичному театрі ім. Івана Франка і знімався, зокрема, у таких фільмах та телеспектаклях: «Конотопська відьма», «Камінна душа», «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», «Злочин із багатьма невідомими» та інших.
***
Для перейменування вулиці Комарова є також дві пропозиції. Назвати її ім’ям гетьмана України, видатного політичного і громадського діяча Павла Скоропадського. Або ж вшанувати у ній ім’я непересічної, однак маловідомої широкому загалу особистості, – фундатора української військової авіації, співзасновника Пласту, хіміка-інженера, видавця і літератора, сина Каменяра Петра Франка.
***
Дискусійним виявилося питання щодо перейменування вулиці Володимира Короленка – письменник польського походження хоч і народився в Україні й, наскільки відомо, не був українофобом, мислив себе частиною російської літератури й писав російською мовою. У мешкаців громади буде дві опції – лишити її назву без змін або ж повернути історичну – Кутова.
***
Повернути історичну назву Зап’ятницька пропонується вулиці, названій іменем російського байкаря Івана Крилова.
***
А тій, яка носить ім’я російського військового Левенцова присвоїти ім’я володимирчанина, який у 1954 році очолював антирадянську організацію і вів боротьбу з системою, яка нищила все українське, – Степана Фуги. Він, до речі, мешкав на цій вулиці.
***
Для вулиці, що зараз названа на честь письменника-росіянина Міхаіла Лєрмонтова, пропонується два варіанти назви: або присвоїти їй ім’я уродженця Володимирщини Касіяна Граната – самобутнього письменника, який у свій час був знайомий з Лесею Українкою і написав про неї кілька книжок; або назвати на честь нині популярного у всьому світі гімну Січових Стрільців – вулицею Червоної Калини.
***
Два варіанти є і для нинішньої вулиці, що носить ім’я російського математика Лобачевського: назвати її на честь відомої зв’язкової УПА на псевдо «Орися» Лесі Паєвської, яка буквально пожертвувала життям заради України і певний час упродовж своєї активної підпільної діяльності проживала у Володимирі, або ж на честь канадського історика українського походження Ореста Субтельного, чия «Історія України» на Заході визнана найкращим популярним викладом української історії.
***
Вулицю, названу ім’ям першого російського академічного освіченого вченого Ломоносова, пропонується перейменувати на вулицю Дем’яна Герштанського – володимирського громадського і церковного діяча, священника Василівської церкви, який був представником громади у держдумі росії, коли місто входило до складу російської імперії, та Сенату Речі Посполитої, коли місто було у її складі. І там, і там він відстоював інтереси українців. Проживав Дем’ян Герштанський безпосередньо неподалік вулиці Ломоносова.
***
Названу на честь російського вченого-хіміка Мєндєлєєва вулицю пропонують перейменувати на Родини Комаревичів – патріотичної володимирської сім’ї, яка безпосередньо причетна до заснування у місті філій «Просвіти», «Союзу Українок», «Пласту» та розвитку української самосвідомості культури у часи, коли Україна ще боролася за свою державність. Або ж присвоїти їй ім’я недооціненого у світі, однак видатного українського вченого, який, зокрема, відкрив Х-промені, Івана Пулюя.
***
Замість російського військового Мілашенкова пропонується для вулиці ім’я Галини Коханської – керівниці жіночої розвідувальної мережі УПА на Волині, політичної ув’язненої радянських концтаборів, яка народилася в Острівку біля Володимира.
***
Вулиці Митіна пропонують присвоїти ім’я представника шляхетного роду Загоровських, магната і мецената, який жертвував на володимирські храми і школи Василя Загоровського. Його маєток у 16 столітті був розташований неподалік цієї сучасної вулиці. Або ж повернути історичну назву вулиці, частиною якої вона колись була, – Острівецька.
***
Також пропонується перейменувати вулицю російської стюардеси Надії Курченко на честь української науковиці, астрономки, дослідниці комет, чиїм ім’я названий один із астероїдів, нашої землячки Олени Полонської, яка народилася у Сельці біля Володимира.
***
А вулицю, що зветься на честь російського письменника Некрасова, назвати ім’ям відомого земляка, який зробив безцінний внесок у дослідження історії краю і Волині, почесного громадянина міста, району й області Ярослава Царука. Він, до речі, мешкав на цій вулиці.
***
Вулиці Павлова пропонують повернути історичну назву – Шпитальна.
***
Аналогічно, повернення історичної назви Крива запропоноване для вулиці, яка носить ім’я героя Радянського Союзу, льотчка Олійника.
***
А в назві вулиці, що нині носить ім’я Попова, вшанувати Людмирську Діву – першу єврейську святу-цадекет, уродженку Володимира.
***
Ім’я ветерана УПА і почесного громадянина міста, легендарного «Дуба», Петра Мартинюка, запропоновано присвоїти вулиці, що носить ім’я космонавта Поповича.
***
Аж три варіанти запропоновано для перейменування вулиці російського поета Алєксандра Пушкіна: назвати її на честь Княгині Анни, матері Данила та Василька Романовичів, яка врятувала маленьких синів від заколотників і виростила їх; присвоїти ім’я багаторічного директора педучилища, з-під крила якого вийшли сотні достойних педагогів, Івана Губара; або ж повернути історичну назва Гімназійна.
***
Вулицю Академіка Сахарова пропонують перейменувати на честь непересічного художника, володимирчанина, який започаткував мистецьку освіту у місті Миколи Букатевича.
***
Два варіанти перейменування є для вулиці Солопа – на честь сотника Української Галицької армії і очільника комісаріату Українських січових стрільців у Володимирі Миколи Саєвича, завдяки якому у місті з’явилася перша українська народна школа, або ж на честь Праведників Народів Світу – володимирських українців і поляків, які у роки Другої світової війни, ризикуючи життям, рятували євреїв від Голокосту.
***
Вулиця Софії Ковалевської спершу не значилася в списку на перейменування: мовляв, як аргументували деякі члени робочої групи, вона, хоч і народилася в москві, за національністю полька. Однак самі поляки вважають її росіянкою. Тоже після невеликих дебатів експерти проголосували, щоб її перейменувати. Варіантів запропонували два – на честь українського математика, волинянина Миколи Кравчука або ж на честь відомого мовознавця, практикум з української мови авторства якого став настільною книгою для багатьох поколінь абітурієнтів незалежної України, уродженця села Чорників Івана Ющука.
***
Вулиці, що носить ім’я російського режсера Костянтина Станіславського, пропонується присвоїти ім’я сотника Легіону Українських Січових Стрільців, який заснував у Володимирі ряд українських шкіл, Івана Коссака.
***
Вулиці Тараскіна запропонували повернути історичну назву – Вузька.
***
А вулиці Туполєва присвоїти ім’я героїчного 39-го Полку, який постійно дислокується у Володимирі, а нині бере активну участь у війні за нашу незалежність.
***
Два потенційних варіанти назви підібрали для перейменування вулиці російського письменника Івана Тургєнєва, що у селищі цукрового заводу: повернення історичної назва Цегельна або ж присвоєння також вмотивованої історією назви Кочерська – на честь поселення Кочери, яке було розташоване по ліній прямування вулиці за межами міста, що підтверджено картами 1873-го та наступних років.
***
Вулиця, названа на честь російського науковця Філатова, може отримати ім’я відомого уродженця Володимирщини, кінорежисера й автора фільму про Володимир «Княжий град» Володимира Андрощука. Архів митця зберігається в історичному музеї, а його вдова Галина Тарасюк започаткувала науково-мистецький конкурс імені Андрощука, у якому беруть участь діти з нашого краю.
***
Ім’я видатного українського композитора, публіциста, автора духовних пісень і видавця церковно-музичних збірників Михайла Тележинського, який не лише певний час жив і творив у Володимирі, а й навіть став священником Василівської церкви, пропонують присвоїти нинішній вулиці Чернишевського.
***
А вулицю Чайковського перейменувати на Юзефа Чеховіча, відомого польського поета-авангардиста міжвоєнного двадцятиліття, який до 1932 року вчителював у школах Володимира.
***
Вулицю 9 Травня – свята, яке в Україні більше не святкується, – за пропозицією комбрига 14-ї бригади імені Романа Великого Олександра Охріменка запропоновано назвати на честь героїчно загиблого у боях під Іловайськом комбрига 51-ї ОМБр Павла Півоваренка.
***
Аж три варіанти потенційних назв запропонували для вулиці Лишені – Яблунева, Броніслава Яблонського або Левка Лук’яненка.
***
Вулиці Олексієвського пропонують повернути історичну назву – Млинна. Або ж назвати її Повстанською – на честь листопадового повстання проти російської1830-1831 років, участь у якому взяли близько 150 володимирчан. Вони були розстріляні орієнтовно на місці, де пролягає ця вулиця.
***
Два варіанти має комісія для вулиці Гуденка: вшанувати пам’ять підпільника ОУН, вояка УПА Леоніда Герасим’юка, котрий, попри вже поважний вік, був також волонтером під час новітньої російсько-української війни, розпочатої в 2014 році; або ж присвоїти ім’я видатного історика українського музичного мистецтва Миколи Аркаса.
***
Вулиці 20 Липня пропонують присвоїти ім’я 14-ї Бригади, яка зараз відстоює незалежність України на фронті. А на вулицю імені 51-ї Бригади перейменувати Об’їзну.
***
Два варіанти запропонували для вулиці Червонобережної у Заріччі – назвати її Затишною пропонують мешканці, а експерти запропонували назву Магістратська, позаяк будинок, який стояв на цій вулиці, наприкінці ХVI століття викупили, щоб влаштувати в ньому міський магістрат. Щодо вулиці Стемковського – вирішили її перейменування доопрацювати.
***
Вощатинці попросили вулицю 1 Травня назвати іменем уродженця Вощатина, який досліджував історію села, – Євгена Гаврилюка.
***
Мешканці Новосілок вулицю Колгоспну пропонують перейменувати на Тиху.
***
А в Суходолах, імовірно, з’явиться вулиця Лесі Українки – саме на неї пропонують перейменувати Жовтневу. Або ж присвоїти їй ім’я Адама Киселя – урядника і політичного діяча Речі Посполитої, одного з чотирьох православних сенаторів, уродженця села Низкиничі.
Всі ці ретельно вивчені і дібрані експертами пропозиції мають рекомендаційний, а не остаточний характер: мешканці міста зможуть проголосувати за той варіант назви вулиці, який їм подобається більше, а також надати свій.
Віталіна МАКАРИК.
