Проблема пільгових перевезень вже встигла набити оскомину, як самим пільговикам, так і перевізникам та місцевим керманичам, яким регулярно доводиться «розрулювати» конфліктні ситуації. Другий рік поспіль у державному бюджеті не передбачені видатки на компенсацію за перевезення пільгових категорій, таким чином держава надала право встановлювати пільги та розраховуватися за них місцевим органам самоврядування. Які ж зміни чекають цього року на пасажирські перевезення у місті та районі та чи зможуть пільговики скористатись гарантованим законом правом на безоплатний проїзд у громадському транспорті? Спробуємо розібратись…
З настанням холодів у міському пасажирському транспорті, а особливо у час пік, не проштовхнутись – володимирчани, рятуючись від тріскучого морозу, намагаються якнайшвидше вскочити у теплу маршрутку, аби дістатись на роботу чи навпаки, додому. Біля кабіни водія майже у кожному такому таксі висить новий перелік пільгових категорій, які мають право на безплатне перевезення з 1 січня 2017 року: «Учасники бойових дій та члени родин загиблих учасників АТО – без обмежень, інваліди зору, інваліди I та II категорій, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС, реабілітовані, діти-інваліди та особа, яка їх супроводжує, діти з багатодітних сімей – не більше двох чоловік на рейс». Безплатний проїзд цим категоріям населення гарантований законом, утім мало хто знає, що його виконання – це своєрідне волонтерство перевізників.
Тобто те, що міські маршрутки беруть по два пільговики на рейс та без обмежень – учасників АТО, є своєрідним «соціальним договором» між перевізниками та органами місцевої влади, адже у законі така норма не прописана. Більше того, законодавством не обмежена кількість пільговиків, яких повинен перевозити перевізник на окремо взятому рейсі. Тож власники маршруток не мають права встановлювати будь-які обмеження при визначенні кількості місць у маршрутних таксі для безоплатного проїзду пільговиків, однак змушені йти на подібні обмеження, адже здійснюють такі перевезення на бездотаційній основі, тобто повністю за власний рахунок.
– Нам постійно доводиться стримувати конфлікт між перевізниками, водіями та пільговиками. Особливо це стосується категорії учасників АТО. Я особисто просив перевізників, як минулого року, так і цього, безплатно возити всіх «атошників». Стосовно досить частих конфліктів на автостанції, які набувають розголосу в пресі, то це, хоч і не наша компетенція, втім і тут намагаємось врегулювати ситуацію, – пояснив перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук.
Перша спроба оптимізації пільгових категорій
Про те, що ситуацію треба докорінно змінювати, йшлося давно. Не може бути такої кількості пільговиків у державі, яка сама економічно незахищена (лише у Володимирі-Волинському налічується понад вісім тисяч пільговиків, що належать до 60-ти різних категорій, що становить майже чверть населення міста!). І не можна перекладати таке соціальне навантаження, як перевезення багаточисельних пільгових категорій населення, на галузь, яка сама опинилася на межі виживання.
Тож, згідно з Законом України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», кількість пільгових категорій населення, які має право на безплатний проїзд, було суттєво зменшено. А з 1-го червня 2015 року право на пільговий проїзд було залишено інвалідам війни (крім інвалідів ІІІ групи), учасникам бойових дій, інвалідам І групи та особам, які їх супроводжують, інвалідам ІІ групи, потерпілим від аварії на ЧАЕС – І категорія, ліквідаторам аварії на ЧАЕС – ІІатегорія, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, батьки яких позбавлені батьківських прав, учням з малозабезпечених сімей.
Компенсацію на ці перевезення мав надати державний бюджет. При цьому додавалося, що органи місцевої влади на свій розсуд можуть розширити цей список, але компенсуватимуть перевізникам за додаткові категорії виключно з місцевих бюджетів.
Пільги є, а грошей немає
До 2016 року держава, через субвенції, які надходили, то з великими затримками, то не в повному обсязі, втім якось відшкодовувала автоперевізникам втрати, відповідно до кількості перевезених пільгових категорій громадян. І якби ця фінансова компенсація надходила вчасно і сповна, то й проблем би не виникало. От тільки, як правило, так ніколи не було.
Борги держави перед перевізниками сягають мільйонів гривень, що негативно позначилося на фінансовому стані підприємців, які не можуть не те що оновлювати свій рухомий склад, а й належним чином утримувати той, який мають. У 2016 році ситуація у сфері пасажирських перевезень стала ще більш критичною. Держава взагалі відмовилась від своїх зобов’язань компенсувати збитки за перевезення пільгових категорій пасажирів, переклавши свій обов’язок на розсуд органам місцевої влади. Нині процес відшкодування збитків перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян у громадському транспорті не врегульований і тут органи місцевої влади намагаються вирішити дану проблему хто як може.
У Володимирі-Волинському востаннє субвенція для компенсації за пільгові перевезення у розмірі 500 тисяч гривень надійшла до міського бюджету ще у 2015 році. Її було розподілено між перевізниками, які попередньо уклали договори на такі перевезення. Переважно це стосувалось найбільш популярних серед пенсіонерів маршрутів на приміські дачні масиви із космічними назвами – «Сонячний» та «Марс». А вже у березні 2016-го року міським керманичам довелось вносити зміни до місцевого бюджету, виділивши 335 тисяч гривень, аби забезпечити роботу окремих пільгових маршрутів.
Цього року у міській «казні» на компенсацію за перевезення пільговиків передбачено дещо більшу суму, а саме півмільйона гривень, тож і кількість пільгових рейсів по місту обіцяють збільшити. Заявки на пільгове перевезення надійшли від АТП-10707 та перевізника Михайла Тищука.
– Такі рейси здійснюватимуться за маршрутами № 21, № 14 і № 10, – каже перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук. – Графіки пільгових рейсів складено таким чином, щоб вони припадали на найменш пікові години, коли маршрутні таксі не дуже завантажені.
У районі ще складніше
Якщо у міському бюджеті знайшли кошти на компенсацію за пільгове перевезення, то в районі їх просто немає. Минулого року у районній казні було передбачено лише 30 тисяч гривень на компенсацію збитків перевізникам та й ті не використано через відсутність прописаного порядку. Начальник управління соціального захисту РДА Наталія Голоюк зазначає, що планується винести на розгляд депутатів районної ради пропозицію відповідних змін до бюджету. Складність також у тому, що один і той же маршрут може пролягати через населені пункти різних громад, і як ділити компенсацію – незрозуміло.
В об’єднаних територіальних громадах ситуація із компенсацією за пільгове перевезення не краща – так, у бюджеті Устилузької громади таких коштів теж не передбачено, адже подібні витрати місцева «скарбничка» просто не потягне. Тут укладають договори лише на перевезення учнів до навчальних закладів. Втім, устилузький міський голова Віктор Поліщук розуміє проблеми, з якими щодня стикаються перевізники – погані дороги, велика кількість пільговиків, зростання цін на пальне, сервісне обслуговування транспорту…
З кожним роком громадський транспорт як бізнес стає все більш збитковішим, тож чимало перевізників «сходять» із рейсів, залишаючи деякі села без транспортного сполучення. Так, від маршруту Чорників-Луцьк нещодавно відмовився перевізник, який раніше виграв конкурс та уклав договір із департаментом інфраструктури та туризму ОДА. Причина – незадовільний стан дороги та збитковість маршруту. Тож нині мешканці сіл Рокитниця, Амбуків, Чорників, Лудин та Ізов змушені самостійно розв’язувати проблему з доїздом. Практично не обслуговуються і маршрути Зоря – Володимир-Волинський, Устилуг –Нововолинськ, а також внесено зміни до маршруту Коритниця-Володимир-Волинський, який зараз не пролягає через Устилуг, тож на стіл директора школи села Микитичі лягають заяви на звільнення від вчителів, які не мають чим добиратись на роботу. Хоча це питання вже неодноразово порушувалось перед керівництвом області і району, втім досі залишається невирішеним.
У бюджеті Зимненської об’єднаної громади на цей рік передбачено невелику суму компенсації – відповідні документи для її отримання подав перевізник Михайло Тищук, який здійснює перевезення по Зимному та у так званому «непопулярному» напрямку села Когильне, за який вже декілька років поспіль не хочуть братись інші перевізники на обласних конкурсах. Таким чином усі населені пункти об’єднаної громади мають транспортне сполучення.
Знаходимо порозуміння із нашими пасажирами
За останні кілька років кількість перевізників у місті та районі знизилась майже удвічі. Якщо колись під час обласних тендерів на маршрут претендувало декілька охочих, то нині, як правило, це конкурси одного перевізника.
І на це є ряд причин, серед яких головна – невідповідність діючого тарифу економічно обґрунтованому, який дасть можливість розвиватись, оновлювати автопарк і забезпечувати пасажирам комфорт під час перевезень. Вражає те, що з тисячі автобусів різного рівня, які здійснюють перевезення пасажирів у області, лише три – сучасні нові автомобілі придбані за останній час. На цьому тлі пільгове перевезення громадян не є основною проблемою для перевізників, які хоч і несуть збитки, але не відмовляються від виконання закону.
Перевізник Ігор Павловський, який обслуговує міські маршрути № 7, 15 та районний Дарницьке-Хотячів-Устилуг, каже, що для нього проблем із перевезенням пільгових категорій немає, адже безплатно возить лише учасників АТО, решту ж категорій – за гроші, адже держава не повертає витрат. З 2015 року перевізнику не повернули близько восьми тисяч компенсації за перевезення пільговиків у районі.
– Майже усі наші пасажири платять за проїзд і з розумінням ставляться до цього. Враховуючи те, що в нас чи не найнижчий тариф по Україні, то, вважаю, що жалітися гріх, – зазначає перевізник. – Окрім учасників АТО, яких возимо у необмеженій кількості, не виганяємо з маршрутки і інвалідів 1 групи, інвалідів по зору та людей похилого віку, яким справді нема чим платити за проїзд. Тож для мене питання пільгового перевезення не є принциповим і якщо держава наразі не може його врегулювати, вирішуємо самі на рівні порозуміння із нашими пасажирами.
Перевізник Михайло Тищук, який обслуговує найпопулярніші міські рейси № 10, 14, 16, 16-а та 21, каже, що за день його водії перевозять безплатно близько трьох сотень військовослужбовців, а навесні їх кількість зросте. Цього року він уперше уклав договір на пільгове перевезення з міською владою на чотири пільгові рейси, котрі щодня здійснюватимуться за маршрутами № 14 та № 21.
У лютому очікуємо подорожчання
Підняття мінімальної заробітної плати, зростанням цін на енергоносії та паливо, потягнуло за собою і можливе подорожчання проїзду у громадському транспорті. Розглянувши відповідне звернення приватних перевізників, управління економіки та інвестицій здійснило розрахунок, який вже погодив антимонопольний комітет, у результаті чого тариф на проїзд у міському пасажирському транспорті невдовзі може зрости на 75 копійок і становитиме 3 гривні 50 копійок, а для дітей шкільного віку – 2 гривні.
Рішення ще має пройти громадське обговорення, яке відбудеться 13 лютого, після чого буде затверджено виконавчим комітетом.
Який вихід із пільгового колапсу?
Забути про усі проблеми пільгового перевезення, на яке не вистачає коштів ані в державному, ані у місцевих бюджетах, могла б монетизація пільг, тобто адресна соціальна допомога за пільговий проїзд, про яку вже не перший рік ведеться мова на всіх рівнях влади.
– В кінці минулого року я відвідував засідання правління Асоціації міст України, на якому був присутній Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, – розповідає Ярослав Матвійчук. – Очільнику уряду ставили питання, що стосуються пільгових перевезень, на що той відповів, що проблему буде розв’язано із прийняттям закону про монетизацію пільг. Тобто, держава врешті повинна прийняти неприємне для неї рішення, внести зміни до ряду нормативно-правових актів, відмовитись від пільг, натомість додати адресну допомогу конкретним категоріям пільговиків.
Надія на те, що невдовзі це питання держава врегулює, таки є – нещодавно у Верховній Раді зареєстрований законопроект №5404 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо надання адресної соціальної допомоги за пільговий проїзд малозабезпеченим верствам населення». Нова система компенсації сприятиме адресності надання пільг. Також прийняття законопроекту та реалізація його положень дозволить підвищити рівень соціального захисту і дасть можливість отримати адресні соціальні гарантії, згідно з чинним законодавством всім, хто має право на пільгу, а не тільки тим, хто користується транспортом. Але поки що це лише на папері.
Тетяна ІЗОТОВА.
