На головну Новини Колись – торт для президента, тепер – прянички для солдатів

Колись – торт для президента, тепер – прянички для солдатів

234

Нині кожен старається знайти власний спосіб підтримати з тилу захисників на фронтах, використавши свої вміння, навички і таланти. Так і Ніна Кондратюк з Устилуга, кондитерка за професією. Хоч вона вже 15 років працює в дитячому садку, та фахово знається на випічці. Колись вичакловувала пиріжки і тістечка у «Кулінарії» біля ресторану «Дружба», а 18 років тому їй навіть доручили спекти торт «Ніжність» для тодішнього президента України Леоніда Кучми, який вперше відвідував Зимненський монастир.

«А коли почалася війна, кілька ночей не могла спати, думала: я ж кондитер, чому я не печу хлопцям?», – зізнається Ніна. Братися за великі обсяги випічки спершу було страшнувато. Тож почала з того, що напекла печива й пиріжків і пригощала ними дітей, які по багато годин стояли в черзі на прикордонному переході «Устилуг».

- реклама -

Те, як важлива солдатам підтримка з тилу, Ніна знає дуже добре, адже її близька людина пройшла війну в 2014 році, переживши важкі травматичні події, що назавжди лишили свій відбиток. «Але малюнки дітей, які волонтери вкладали у пакуночки з допомогою, зберігає і досі. Бо для кожного військового це нагадування, що десь там на нього чекають діти, внуки, племінники, молодші братики і сестрички, що він воює за них», – пояснює жінка. Тому й до коробок з печивом прикріплює надійно запаковані у плівку щирі дитячі картинки, намальовані однокласниками її доньки для вже нинішніх захисників.

А домашня їжа має не лише особливий смак, а й дарує відчуття турботи, піклування, любові. Тож Ніна Кондратюк, відкинувши всі побоювання, обрала варіанти печива, яке здатне витримати тривале зберігання й далеку дорогу, і взялася пекти. Це й печиво на жирі та сметані, обкачане у цукровій пудрі, і шоколадні кекси, й інші смаколики. Рецептами деяких із них поділилася волонтерка-кондитерка з Луцька, яка також зараз пече смакоту для військових і вже випробувала їх.

З продуктами на прянички для солдатів допомагають устилужани. «Кілька днів спробувала пекти власними силами, та зрозуміла, що надовго своїх ресурсів не вистачать, тож кинула заклик, спершу у батьківську групу класу, з проханням підтримати ініціативу й поділитися продуктами, цю ідею підхопила й класна керівниця доньки. Інгредієнтів для випічки одразу ж нанесли стільки, що подовгу не виходила з кухні», – сміється жінка.

Долучилися й батьки вихованців садочка, інші місцеві жителі. З борошном і цукром допомогла Світлана Гук та інші благодійники. Зносять продукти в устилузький магазин «Сіті», де погодилися збирати таку допомогу, а ввечері Ніна продукти забирає, щоб наступного дня знову стати до духовки. Часом рецепти, зважаючи на те, яку допомогу принесли земляки, варіює: скажімо, одна бабуся поділилася двома кілограмами сиру, тож з нього кондитерка приготувала смачні сочники.

Прагнення допомогти переросло у волонтерський проект «Пряник для солдата», якому Ніна Кондратюк присвячує по кілька годин щодня. «У перший день так надихнулася цією справою, що почала о 9 ранку, а закінчила о 12 ночі, напекла чотири чи п’ять ящичків», – згадує жінка. Допомагали й діти: донька перекладала прянички на деко, а син обкачував у пудрі. З перших днів разом зі мною взялися пекти й інші місцеві жінки», – каже кондитерка.

У день, коли ми зустрілися з Ніною, вона привезла у Володимир і передала нашим військовим на позиції більше двох десятків ящиків печива. Хвилювалася, що ще замало напекла, але запевнила, що планує й надалі продовжувати цю справу. Тим більше, що має для цього підходящу техніку – велику духовку, кухонний комбайн, міксер тощо, а головне – бажання й наснагу. Навіть повернувшись додому після добового чергування в садочку, де для тимчасових переселенців, які прямують на кордон, облаштували пункт обігріву, Ніна береться до випічки. «Бо ж хочеться потішити хлопців, які вдень і вночі бережуть нас, домашніми смаколиками», – пояснює вона.

Ніна мріє, як у мирний час пройде професійні курси з випікання і декору сучасних тортів та короваїв і представить свій витвір на фестивалі «Український коровай-сузір’я», що неодмінно відбудеться після нашої перемоги. А тим часом продовжує тішити солдатів домашньою випічкою, яку прагне зробити досконалою не лише на смак, а й на вигляд.

Приклад Ніни підхопили й інші устилузькі господині, які також печуть різноманітну смакоту для українських воїнів. Бо добрі справи надихають!

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

4 − чотири =