На головну Новини Колишня військовослужбовиця Ірина Тимосевич: «Зажди хотілося змін на краще, але думала, що...

Колишня військовослужбовиця Ірина Тимосевич: «Зажди хотілося змін на краще, але думала, що вони мають прийти “зверху”»

393

Починаючи з 2014 року живу з фразою: “Найцінніші речі в житті – не речі”. Вважаю, що найважливіші цінності закладаються  в дитинстві батьками. Мені дуже пощастило народитися в сім’ї з високими моральними принципами. Прикладом для мене є мій тато, полковник у відставці, людина з великої літери і мама, яка вже більше 50-ти років поруч з ним, яка завжди була і є берегинею сімейного вогнища.

Я все своє свідоме  життя  прослужила в армії. Була справжнім солдатом, який знав не тільки свої права, але і свої обов’язки. Жити згідно зі статутом зможе не кожен, але мені це подобалось, адже люблю порядок в усьому.  Все змінилося з введенням “особливого періоду”. Це був час змін, розчарувань, а саме болюче, втрат… Чотири  роки  намагалась робити все, що в моїх силах, переконуючи всіх навколо в необхідності нашої служби. Але мій фізичний і психологічний стан дав збій і у  2018 році я звільнилася зі ЗСУ.

- реклама -

Пізніше прочитала статтю Уляни Супрун про хворобу українців – “емоційне вигорання”, але тоді  цього не знала, не розуміла, що відбувається, були думки про виїзд закордон. Два роки в мене пішло на відновлення та пошук себе у цивільному житті. Найбільше, звісно, допомогла родина – чоловік  і діти давали поради  як почати в себе вірити, показували на власному прикладі, що потрібно бути в своїй країні, в своєму місті.

Нарешті почала розуміти чоловіка та його п’ятирічне «волонтерство» депутатом. Завжди хотілося змін на краще, але думала, що вони мають прийти самі, “зверху”. На жаль, більшість людей навколо досі так думає. Тому я вирішила долучитися до команди “Самопомочі” та спробувати  разом з ними переконати українців бути патріотами і робити гарні справи, незалежно, де і ким вони працюють. Команда “Самопомочі” у Володимирі-Волинському для мене є прикладом стійкості та адекватності у прийнятті рішень. Не  зважаючи на постійне перешкоджання та знецінення їх діяльності, вони не тільки вистояли і не продались, вони переконали багатьох чесних і небайдужих громадян міста балотуватися разом з ними в одній команді. Ці люди викликають у мене велику повагу, тому я з ними.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

18 − 7 =