Якщо прихід осені з її густими туманами і рясними дощами, не всім у радість, то шанувальники «тихого полювання» з нетерпінням такої пори. Бо добре знають, що достатня кількість вологи у грунті й тепла температура повітря – це найсприятливі умови для росту грибів. А от де частіше зустрічаються певні їх види, відомо лише найспостережливішим. Та найкраще знають про це фахівці, господарі лісових масивів.
Де які гриби шукати? Про це розповів провідний інженер ДЛМГ Микола Іваницький, який надав газеті «Слово правди» карту їхніх територій у розрізі окремих квадратів.
За його словами, білі зростають у мішаних насадженнях з перевагою дуба звичайного і червоного й домішкою сосни звичайної. Польські – переважно у соснових лісах, підосичники, підберезники й бабки – у надмірно зволожених місцях, вздовж меліоративних каналів, у насадженнях з домішкою осики, берези. Лисички – у насадженнях дуба червоного й у соснових лісах. Маслюки – у молодих сосняках, часто зустрічаються у самосівах, що межують із лісом. Опеньки полюбляють дубові ліси, але часто ростуть цілими сім’ями на старих трухлявих пнях різних дерев.
Білих грибів можна назбирати у кварталах № № 5, 7, 13, 22, 17, 18 Ішівського лісництва; у 17,18,10, 6,3, 12, 7-му – Устилузького; у кварталах №№ 29,32,33, 21, 20 Стенжаричівського; та 45-му й 47-му кварталах Микуличівського лісництв. Польські ростуть у 22, 17, 18, 19, 20-уму кварталах Ішівського лісництва; у 6, 2, 1, 29, 34, 35-му – Стенжаричівського; з першого по сьомий квартал – Микуличівського. Опеньки осінні – на 2, 4, 7-му кварталах Устилузького лісництва; від 43-ого по 47-ий – Микуличівського. Лисички – на 14-му кварталі Устилузького лісництва. Підосичники і підберезники – на 38-му, 34-35 кварталах Стенжаричівського, 34-37 – Ішівського та вздовж 22-25 кварталів Устилузького лісництва.
Проте, це не означає суворих кордонів, а лише вказує місця найбільших грибниць. Наприклад, лисички знаходять не лише в Устилузькому, а й в Микуличівському лісництві та в інших місцях. Червоноголовці – поблизу Руснова. Минулої п’ятниці з оваднівського лісу жінка несла відро, в якому лежали лисички, кілька білих, бабки, курочки, а ще – мармушки. Виявилося, ці, невідомі навіть працівникам лісгоспу, гриби, у Сусвалі готують дуже смачно. Дещо більший лісовий врожай вдалося того дня зібрати колишній медсестрі Оксані Воротіловій, яку також зустріли під час рейду. Кілька десятків білих призначалися на базар і мали стати додатком до пенсії колишньої медсестри, тому просила не називати, де саме збирала, аби на її місце не йшли інші грибники.
Скільки часу гриби ростуть на одному місці? Микола Іваницький пояснює, що грибниця розвивається з ранньої весни до пізньої осені і за вегетаційний період може збільшуватися на 10-15 см. Однак за несприятливих погодних умов вона переходить у стадію спокою й іноді за весь сезон не утворюється жодного плодового тіла. У землі грибниця живе й плодоносить стільки, скільки живе дерево, біля якого вона оселилася, тому ми збираємо гриби з року в рік на одному місці. Гриби ростуть дуже швидко – за п’ять днів підосичник виростає до 12 сантиметрів, підберезник – до семи, білий гриб – до дев’яти.
Поміж грибниками точаться суперечки стосовно того, як правильно збирати гриби – зрізати ніжку ножем чи викручувати її? Микола Іваницький наполягає, що правильніше розхитати гриб, а потім викрутити його, як шуруп – так найменше постраждає грибниця. Якщо зрізати гриб ножем, то велика ймовірність, що на місце зрізу потрапить цвіль, через яку грибниця гине.
Як відрізнити їстівний гриб від труйного? Якщо мухомори ще здалеку відлякують яскраво червоною у білу цятку шапкою, яка, щоправда буває і сіруватою, то бліда поганка часто може ввести в оману. Треба пам’ятати, наголошують лісівники, що корінець всіх їстівних грибів, в більшості випадків, прямий на кінцівці, а отруйні мають розширення у формі булави.
Часто люди плутають бліду поганку із курочками, сироїжками. У оваднівському лісі Микола Іваницький показував молоді бліді поганки, що з першого погляду, дуже нагадують навіть правдивий, білий гриб, щоправда, отруйника видає зеленуватий колір шапочки та булавовидна основа ніжки. Основна ж їхня відмінність у тім, що поганка має пластинчасту знизу шапочку, а білий – трубчасту. Ото ж у разі найменшого сумніву, гриб краще не брати, бо наслідки можуть бути летальними.
Як зорієнтуватися в лісі? Кожна ділянка лісового масиву, як і будь-яке місто чи село має свою адресу. Ліс розділений на квартали, розміром від 70 до 120 га. На кожному куті такого кварталу знаходиться квартальний стовп, висотою до 1,5 метра, розфарбований біло-зеленою фарбою. На «щоці» такого стовпа є цифра , яка вказує на адресу того чи іншого кварталу. Якщо ви знаходитеся у лісі, а поблизу немає квартального чи діляночного стовпа, то зорієнтуватися на місцевості можна за сонцем. У разі похмурої погоди, потрібно знайти дуб і визначити сторони світу за мохом – максимальна його кількість росте з північного боку стовбура. Тоді поверніться обличчям на північ і, за принципом годинникової стрілки, можете визначити сторони світу, по ліву руку – схід, по праву – захід, позаду – південь.
Лісові дари – не лише для людини, каже інженер з охорони й захисту лісу Тарас Стеренчук. Часто про те, що у лісі перед тобою вже пройшли грибники, бачиш по збитих чиєюсь ногою мухоморах чи й їстівних, але старих грибах. Лісівники категорично наполягають: якщо вам трапляється красень у червоному з білими крапками брилі чи якийсь невідомий гриб, то не слід його чіпати. Нехай росте – він потрібен деревам, кущам, його використовують для самолікування тварини, ними ласують куріпки, сойки. Особливо полюбляє гриби білка. Зірве його і повішає на сухий сучок якнайвище над землею та ще й так, аби він значну частину дня був на сонці. А взимку вона обов’язково знайде свій висушений припас. Шапку надто старого чи червивого їстивного гриба лісівник радить розламати на шматки і розкидати навколо – з її спор виростуть нові гриби.
Дехто не забирає дуже дрібних грибів, щоб повернутися за ними за день-два. Та, за словами пана Іваницького, існує прикмета – якщо вже гриб тобі показався, не варто його обминати, бо він зчервивіє. Це, каже, перевірено власним досвідом – щоразу, повернувшись по залишений маленький грибок, заставав його вже непридатним до споживання.
Лісівники наголошують, щоб, буваючи у лісі, люди не засмічували його побутовими відходами, забирали з собою папір, поліетиленову плівку, в якій принести свій сніданок, не пошкоджували лісову підстилку, дотримувались правил протипожежної безпеки. І тоді ліс, безперечно, віддячить нам своїми дарами.
Ірина НАДЮКОВА.
Рецепт маринованих грибів від Миколи Іваницького
Білі гриби почистити, відварити протягом 20-30-ти хвилин. Тим часом приготувати маринад за таким рецептом: на літр води – 150 грамів оцту, дві столових ложки солі, чотири чайних ложки цукру, довести до кипіння.
На дно вимитої півлітрової банки покласти два лаврових листки, п’ять-сім горошин перцю, укласти в неї варені гриби і залити маринадом. Стерилізувати 10-15 хвилин.
