Серед безлічі різноманітних заходів, приурочених 150-річному ювілею з дня народження Лесі Українки, особливої уваги заслуговує одна культурна подія: минулого вівторка аудиторії міської гімназії імені О.Цинкаловського та Вугледарського НВК “Мрія” Донецької області з’єднав тематичний телеміст. Десятикласники обох навчальних закладів разом з учителями спілкувались про життя та творчість легендарної письменниці. У той день славетна волинянка об’єднала разом Схід і Захід, а ще – одне з найдревніших і одне з наймолодших міст України, між якими пролягли тисяча кілометрів і тисяча років.
Ідея проведення спільного заходу належала випускниці гімназії Галині Шарко, талановита театральна родина якої підтримує тісні зв’язки із закладами культури та освіти Волноваського району. Її відразу підтримав директор гімназії Олександр Романюк, і вже незабаром у телефонному режимі вчителі погодили формат проведення телемосту. Кожна зі сторін мала по 20 хвилин для знайомства та представлення своїх виступів. І хоч це невеликий відрізок часу, підготовка до телемосту була дуже ретельною.
«Разом з учнями ми прослухали лекції в рамках проекту «День з професором» від Малої академії наук, де від доктора філологічних наук, завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету Сергія Романова дізнались безліч цікавих фактів та спростування міфів про Лесю Українку, а професорка Світлана Богдан вразила усіх унікальним дослідженням епістолярного доробку письменниці», – розповіла одна з організаторок заходу, заступниця директора гімназії Мирослава Стольницька. Вона також зазначила, що акцент у виступах під час телемосту старались зробити на тому, щоб показати Лесю Українку очима сучасника, очима нинішньої молодої людини.
Зустрічали своїх однолітків з Донбасу у режимі онлайн гімназисти та їхні педагоги спочатку відеорядом про наше місто, потім Вероніка Замрига, Ольга Курило, Анна Гаманюк, Анастасія Бубнова і Тетяна Дудік по черзі розповіли про Лесю Українку те, чого не пишуть у підручниках з літератури. Зокрема, про те, що попри усталені у ХІХ столітті суспільні норми, Петро Косач був таким собі сучасним «батьком у декреті», самостійно доглядаючи маленьких доньок, поки їхня мама лікувалась за кордоном від післяпологової анемії. А також про навчання Лесі, яке мало того що було дистанційним, так ще й за принципами, близькими до нинішньої Нової української школи. Згадали і її захоплення Східною культурою, порівнявши із модними нині заняттями йогою та медитацією, а Михайлу Драгоманову присвоїли цілком новітній фах менторства, адже був для племінниці ненав’язливим наставником.
Аліна Смірнова та Максим Панасевич запропонували глядачам своєрідний експеримент – порівняти прочитання одного й того ж монологу Мавки у класичному варіанті та в стилі реп. А з науковими роботами, виконаними для участі у міжнародній конференції, виступили юні дослідники творчості Лесі Українки. Так, Анна Коржан описала кольорову гаму поеми «Лісова пісня», від блакитної води поліського озера до білих снів головної героїні твору. Ці дослідження школярка проводила під керівництвом вчительки української мови та літератури Людмили Бакун. А Дмитро Арсенюк, який займається під науковим керівництвом Мирослави Стольницької, проаналізував роль музики у творчості та житті письменниці.
У свою чергу учні вугледарської школи розповіли про застороги і пророцтва Лесі Українки та реалії ХХІ століття, здивувавши гімназистів чудовою українською мовою та замилуванням поезією нашої землячки.
«Цьогорічний ювілей письменниці повний приємних несподіванок. У ліванському Бейруті вийшла книга її поезій, перекладена арабською. Укладено ІІ том «Спогадів про Лесю Українку». Побачило світ унікальне 14-томне видання її творів – врешті не заідеологізоване, не подане у вигідному для когось світлі, а повне і справжнє. І такою ж приємною подією став наш телеміст», – підсумувала Мирослава Стольницька.
А вже згодом, дізнавшись, що у ті самі хвилини, коли тривав телеміст, у Волинському краєзнавчому музеї відкривалась виставка «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!..», його учасники відзначили, що ця назва найвлучніше описує і атмосферу, яка панувала на протилежних кінцях країни під час онлайн-зустрічі, бо у кожному слові незримо був присутній дух незламної, пророчої, такої сучасної і завжди актуальної Лесі.
Юлія ПАШКОВА
