Одинадцять людей похилого віку, які залишилися наодинці зі своїми бідами й потребують стаціонарного догляду, сторонньої опіки й піклування, завдяки волонтерам змогли виїхати із охоплених війною областей і знайшли прихисток у терцентрі району, що у селі Льотниче.
Тимчасово виконуюча обов’язки директора терцентру Олена Шушняк розповіла, що ще у березні до стаціонарного відділення для постійного проживання звернулася жителька Ірпеня, а 7 квітня – мешканець Маріуполя. Це самотні люди, які на схилі літ змушені доживати віку у подібних установах. Вони приїхали до нашого району з далекими родичами чи знайомими, але лишитися з ними не мають можливості, адже потребують фахового догляду.
У квітні кількість підопічних терцентру, яких налічувалося 22 особи, дещо зросла. До них додалися одинокі пенсіонери, які раніше мешкали у подібному закладі Олександрівської селищної ради, що на Донеччині. До війни там проживало 26 стареньких. Очільник селищної ради звернувся до начальника Волинської військової адміністрації з проханням знайти можливість надати прихисток цим людям. Так 17 літніх людей оселилися у відділені стаціонарного догляду терцентру в Берестечку, а решта – у Льотничому. Евакуювалися з допомогою волонтерів із Дніпра – виїздили з рідних країв двома бусами: в одному – люди лежачі та малорухливі, а в іншому – ті, які могли собі дати раду.
– З Берестечка забирали нових підопічних своїми силами. Автобус для перевезення людей вирушив із Зимнівської громади завдяки сприянню її голови В’ячеслава Католика, – розповідає Олена Михайлівна. – Оскільки доглядаємо за більшою кількістю людей, то у відділенні передбачено ще одну ставку молодшої медичної сестри-ванниці. Забезпечення належних умов проживання лягло на плечі громад-співзасновниць установи (Зимнівської, Устилузької і Володимир-Волинської). Дуже допомогли волонтери і благодійники, зокрема громада церкви адвентистів сьомого дня, благодійний фонд «Матері Божої неустанної помочі», ГО «Крила матері». Потреба у харчах, медикаментах, засобах індивідуального догляду та гігієни змушує писати листи в різні координаційні центри – обласний, у місті Києві з проханням підтримати нас у цей складний час. Будемо вдячні, якщо знайдуться небайдужі, які зможуть забезпечити цим наших підопічних.
Принагідно Олена Шушняк передає слова вдячності від мешканців стаціонарного відділення районного терцентру настоятелю храму Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії отцю Євгену за паски та крашанки для, його повчальну проповідь і слова підтримки, які допомогли відчути радість Великодня.
Валентина ТИНЕНСЬКА.
