Це стверджує у своїх віршах Ірина Приступа-Мартинишин, яку знають і поважають у Нововолинську за щирість душі, доброзичливість. До речі, її перша поетична збірка, яка побачила світ ще у 2008 році, носить саме таку назву. І хто вже брав до рук цю хоч і невеличку за об’ємом, але глибоку за змістом книжечку, переконалися у тому, що внутрішній світ цієї прекрасної жінки і взагалі світлої та цікавої співрозмовниці, дуже багатий. Кожна прочитана строфа відкриває таємниці її жіночого серця і, разом з тим, є близькою для мільйонів інших жінок, які пізнали кохання.
За привітною посмішкою цієї сильної жінки десь глибоко захована важка рана. Отож її друга збірка поезій, яку видала видавнича група «ФОРМАТ» у Нововолинську 2019 року, називається «Кохання з присмаком розлуки».
Нещодавно Ірина Святославівна зустріла свій піввіковий ювілей. Без перебільшення скажу, вона не виглядає на свій вік і досі зберігає молодість у своєму серці. Якраз про це говорили , зібравшись на чергове засідання літературно-мистецької вітальні «Мамина криниця», котра вже понад тридцять років працює при Нововолинській публічній бібліотеці. У тісному колі друзів пані Ірина згадала своє дитинство, юність. І хоча народилася вона у Вінниці, та все своє свідоме життя пройшло на Волині. Тут закінчила середню школу № 2. Вступила на навчання до Львівського медичного університету імені Данила Галицького. Отримавши диплом, повернулася у рідне місто, де працює й досі лікаркою-стоматологинею.
З гордістю розповідала про свою доньку її мама Раїса Іванівна. Вона зазначила, що Іринка ніколи не була тихою та скромною школяркою, хоча навчалася добре. Але з дитячих років відзначалася наполегливістю, вмінням постояти за себе. Вона дуже любила, та це почуття зберегла й досі, музику. Навчаючись у музичній школі, могла годинами сидіти за фортепіано, бо має у характері таку рису, як доводити кожну розпочату справу до досконалості.
Ірина Приступа, незважаючи на неабияку завантаженість на основній своїй роботі, і зараз завжди знаходить час для музики. Уже багато років поспіль вона є у складі камерного оркестру «Елегія», який, завдяки своїй віртуальній грі, користується величезною популярністю не лише у Нововолинську, а й далеко за його межами.
– Постійна робота над собою робить життя повноцінним та цікавим, – каже пані Ірина. – Здавна подобається мені драматургія і я хотіла бачити себе на сцені серед самодіяльних артистів. Отож свого часу стала активною учасницею драматичного колективу «Авантюра» і вже не раз мою творчість бачили глядачі.
Та й цього виявилося замало для її творчої натури, отож коли у Нововолинську сформували новий драматичний колектив «Відчинена Брама», влилася і до його складу. А ще неодмінно знаходить час для свого фізичного гарту. Не полишає й творчості. Для своїх колег з «Маминої криниці» Ірина Святославівна прочитала немало нових віршів, які неодмінно з часом знайдуть місце у новій збірці.
Прикрасили захід не лише вітання колег по перу Ярослава Гиця, Валентини Мірошниченко, Любові Занічковської, Галини Ільницької, Людмили Микитюк, Ангеліни Мазурової, Галини Бугайчук, бібліотекарів Людмили Турик та Людмили Суржик і в.о директора Нововолинської публічної бібліотеки Аліни Регешук, а й розкішні букети чудових квітів, вручених від щирого серця ювілярці.
Валентина ПЕТРОЩУК.
