На головну Досліджуємо проблему Малий бізнес vs карантин: хто кого?

Малий бізнес vs карантин: хто кого?

209

Карантин, який триває в Україні через поширення коронавірусу, призвів до закриття майже всіх магазинів та закладів сфери послуг, окрім продовольчих крамниць, аптек та подібних критичних об’єктів. На підприємців чекають збитки, а якщо уряд продовжить карантин, то і закриття бізнесу. Це визнає більшість експертів у сфері економіки. Законодавчі зміни для підтримки підприємців, на їхню думку, дають лише частковий ефект. Утім, є бізнес, який опановує нові способи роботи у «карантинних» умовах. Спробуємо з’ясувати, як нині виживає малий бізнес у Володимирі.

Черги до продуктових магазинів, що тягнуться вервечкою з приміщення аж надвір, добре пам’ятає старше покоління, адже це були звичні реалії часів перебудови. Тепер такі ж черги вишукуються біля супермаркетів та аптек, утім відстань між людьми у захисних масках та рукавичках має бути не меншою, аніж півтора метра, а при вході до магазину покупцям пропонують обробити руки антисептиком. Такі суворі вимоги «карантинного шопінгу», який зводиться лише до покупки необхідних продуктів, ліків та засобів гігієни, адже решта магазинів, так само як і заклади громадського харчування, зачинені до 24 квітня.

- реклама -

Підприємці вже рахують збитки. Особливо переймаються власники ресторанів, розважальних закладів та салонів краси, адже удар по їхньому бізнесу особливо відчутний. Власник ресторану кавказької кухні «1000 і одна ніч» та закусочної «Кебаб-мен» Фарід Хейдарлі каже, що покладав надію на дистанційну роботу та адресну доставку їжі, але оскільки жодного телефонного дзвінка так і не надійшло, змушений був остаточно закритись на карантин. «Люди не знають, що чекати від завтрашнього дня, тому не поспішають витрачати кошти на доставку їжі, тим паче, що більшість надовго запаслись гречкою та іншими продуктами», – каже ресторатор.

Усіх своїх працівників Фарід Хейдарлі відправив у відпустку за власний рахунок, але напризволяще їх не кидає, особливо кухарів, які приїхали до нього на роботу з Азербайджану, допомагаючи їм і коштами, і продуктами. Прогнозувати, як функціонуватиме його бізнес після карантину, поки не береться, адже не впевнений, що люди, які за цей час не мали роботи та доходів, одразу вишикуються у чергу до ресторану. «І без цього ФОПам доводилось виживати упродовж багатьох років, а після цього карантину, який невідомо скільки триватиме, то навіть не знаю, на що чекати і чи буде взагалі сенс далі працювати в Україні», – додає бізнесмен-іноземець.
Не дуже йдуть справи із доставкою їжі і в кафе «Лакомка», каже його власник Олег Подзізей: «Надходять поодинокі замовлення, але постійного потоку немає. Через це важко розрахувати, скільки людей викликати на зміну та які продукти замовляти на кухню, адже невідомо, чи замовлять сьогодні суші, піцу або ж чанахи. Проте у кафе щодня працює черговий кухар, який готовий виконати отримане телефоном замовлення. Їжу кухар готує у масці та рукавичках, усі поверхні обов’язково обробляються дезінфекторами. Так само у засобах захисту здійснюється і адресна доставка».

Рятує бізнес те, що у підприємця ще є продуктовий магазин «Монарх», який користується попитом серед мешканців прилеглих будинків на вулиці Сагайдачного. На відміну від супермаркетів, тут рідко бувають черги та є усі необхідні продукти, на які ціни не зростають. Олег Подзізей зазначає, що місцеві мешканці настільки зацікавлені у тому, щоб магазин і далі працював, що навіть принесли працівникам власноруч пошиті марлеві маски.

Аби не пустити малий та середній бізнес із торбою по світу, уряд передбачив певні послаблення для підприємців. Зокрема, звільнення від податку на землю та нерухомість, від сплати єдиного соціального внеску ФОПів, фермерів та «осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність» (від адвокатів і нотаріусів до артистів та майстрів за викликом). Але за умови, що вони не мали прибутку впродовж місяця або кварталу. Тих, хто платить ЄСВ невчасно, – не штрафують. Не штрафують також за порушення податкового законодавства, крім спроб продажу заставного майна, незаконного продажу пального чи спирту. Пеня за затримку зі сплатою податків не нараховується. Проте ці пільги діють лише з 1 березня до 30 квітня 2020 року.

«Нас цей закон не дуже захищає, оскільки більше поширюється на самозайнятих осіб, а для того, щоб підприємці не сплачували податки за своїх робітників, треба буде довести вимушений простій. А ця процедура українським законодавством так зарегульована, що застосувати її дуже важко», – зазначає власниця магазину «Ажур» Наталія Шандалко.

Підприємиця каже, що відправила своїх працівників у оплачувану відпустку, а для постійних покупців робить смс-розсилку з акційними пропозиціями, тепер придбати обновку з магазину можна, не виходячи з дому. Раз на тиждень магазин вирішили відкривати як шоу-рум для однієї-двох осіб, котрі також можуть прийти і придбати необхідні речі, дотримуючись, звісно, всіх норм безпеки.

«Буквально учора відчинили магазин для постійного клієнта, котрий зателефонував і дуже просив, щоб йому продали весняні кросівки та куртку, бо вже не має у чому ходити. Видали йому на вході маску та рукавички та допомогли підібрати речі», – зізнається власниця магазину, яка не розуміє, чому так конче необхідно зачиняти крамнички з непродовольчим товаром, адже там скупчення людей значно менше, аніж у супермаркетах.

Отож підприємці, котрі працюють у торгівлі та сфері послуг, поступово адаптуються до умов карантину. Перукарні та салони краси перейшли в режим «виїзду до клієнта», ресторани опановують онлайн-торгівлю, книгарні пропонують доставку книг із рекордними знижками. Цим самим підприємці зменшують «карантинні» збитки. Але є й ті, хто у стресових для економіки умовах лише набирає обертів. Це можна сказати про служби доставки, поштові сервіси та онлайн-магазини. Таку хвилю підхопили і деякі володимирські магазини. Приміром, магазин дитячого взуття та іграшок «Антошка» продає свої товари в інстаграмі та у спеціально створеній групі у вайбері. Причому здійснюють безплатну доставку товару по місту.

Таким чином, коронавірус навчив українську сферу послуг і торгівлю доставляти до дверей покупця все, що завгодно. Однак обсяг цього ринку досі залишається значно меншим, ніж традиційна «докоронавірусна» торгівля.

Чимало експертів говорять про те, що держави, які потерпають від коронавірусу та обмежень економічної активності, використовують свої нарощувані роками фінансові запаси і підтримують фінансово цілі сектори економіки. Україна таких запасів не має. Відтак уряд веде переговори з МВФ, щоб отримати цільову підтримку для подолання наслідків коронавірусу. На цю мету фонд передбачив трильйон доларів для всіх країн, що розвиваються.

Тетяна ІЗОТОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

один × 4 =