Як інструкторка лікувальної фізкультури, яку війна вигнала з рідного міста, адаптовується у Володимирі.
Війна змусила харків’янку Юлію Случак покинути домівку, улюблену роботу, рідне місто. Зібравши найцінніше, жінка з сім’єю переїхала до Володимира, де живе чоловікова рідня. Тут інструкторка лікувальної фізичної культури Інституту патології хребта і суглобів імені професора М. І. Ситенка Національної Академії медичних наук України стала пропонувати свою фахову допомогу тим, хто має проблеми з хребтом і потребує лікувального масажу. За такий відносно короткий проміжок часу у спеціалістки з’явилися уже свої вдячні клієнти. Поділилася пані Юлія своїм досвідом та з огляду на це, виокремила кілька актуальних порад і для читачів нашої газети.
Досвід з лікувального масажу та методу водної тракції
В Інституті патології хребта і суглобів Юлія Случак працює з 2017 року. Ще опановуючи спеціальність «сестринська справа» у медколеджі, додатково пройшла курси лікувального масажу і зрозуміла, що надалі хоче займатися саме таким видом діяльності, щоб допомагати людям з проблемами опорно-рухового апарату. Дівчина вступила до Академії фізичної культури на кафедру «Фізична реабілітація та рекреація». Навчаючись там, працювала медсестрою у відділенні новонароджених у пологовому будинку. А, уже маючи диплом про вищу освіту, після проходження практики, стала застосовувати набуті знання у роботі з пацієнтами в одному з найстаріших науково-дослідних закладів нашої країни – провідному у галузі ортопедії та травматології.
– Мені пощастило працювати у колективі фахівців з багаторічним досвідом. Цінно, що кожен щиро ділився своїми знаннями. У цьому спеціалізованому інституті до розв’язання проблем окремого пацієнта підходять комплексно. Лікар призначає спектр процедур, які застосовуються для подолання недуги, а в деяких випадках – медикаментозну терапію. Я робила лікувальний масаж – це моя основна спеціалізація як інструктора з ЛФК, а також гімнастику, яка показана як додатковий метод при остеохондрозі шийного та поперекового відділів хребта. У відділенні практикують також водолікування, зокрема, підводну тракцію хребта. Вертикальна проводиться у басейні, а горизонтальна, на якій я стала теж спеціалізуватися, – у ваннах. Підводні тракції застосовуються при комплексному лікуванні гриж, дисфункціях крижово-клубового суглоба, підвивиху першого шийного хребця. Ефективність методу підводної тракції підтверджує 50-річний досвід нашого відділення.
У середньому за день фахівчиня надавала допомогу восьми пацієнтам: комусь за призначенням лікарів робила масаж, а декому – процедуру підводного витягування. Траплялося, у відділення на реабілітацію потрапляли пацієнти з нетиповими для цього профілю діагнозами. Запам’ятався пані Юлії чоловік, який проходив у неї курс лікувального масажу. Внаслідок вибуху газового балона на дачі він отримав чимало опіків, дуже постраждали руки, тому у відділенні з ним працювали спеціалісти, які відновлювали роботу всіх суглобів – обережно й неквапливо «розробляли» кожен палець, боячись пошкодити надто тонку обпечену шкіру. Щоразу раділи успіхам в одужанні, бо ж бачити такі результати добра мотивація для цих медичних працівників.
Досить часто, розповідає інструкторка, доводилося надавати допомогу людям, які «відновлювалися» після травмування і перенесених операцій. Деякі випадки досить неординарні. Якось один з місцевих мешканців невдало завершив політ на дельтаплані, пошкодивши коліна. Після оперативного втручання він проходив реабілітацію, щоб відновити функцію суглоба.
– Завзятість цього пацієнта вражала, – пригадує Юлія Случак. – Він так хотів швидко стати на ноги, що докладав дійсно неймовірних зусиль. Став додатково відвідувати басейн, що діє при інституті, його завзятість і цілеспрямованість і бувалих медиків вражали.
Серед, так би мовити, буденних випадків, з якими постійно мала справу інструкторка ЛФК, набуті патології хребта.
– На жаль, останнім часом спостерігається тенденція до «помолодшання» захворювань. Якщо раніше зі скаргами на болі в попереку, спині чи шийному відділі хребта зверталися люди віком 40-45 років, то зараз – молодь і навіть підлітки. Бо не на користь здоров’ю і те, що учні та студенти перейшли на дистанційну форму навчання. Вони займаються, а також проводять дозвілля з планшетом або телефоном у руках, тож шия перебуває у постійному напруженні. Тривале таке положення призводить до остеохондрозів та інших недуг, – констатує Юлія. – Для такої роботи краще обрати комп’ютер, адже тоді є можливість регулювати висоту стола та стільця, встановити монітор на рівні очей, щоб сидіти з рівною спиною. Також не варто забувати про гімнастику: через дві-три години роботи – випростати спину і зробити по кілька нахилів головою вправо та вліво (до плеча). Оберти головою виконувати не рекомендується.
Допомагає володимирчанам позбутися болі у спині та шиї
На 24 лютого у Юлії Случак було заплановано проведення дев’яти масажів, та на роботу того дня вона не вийшла. Війна розділила життя цієї жінки, як і усіх українців, на «до» та «після». Через тиждень її сім’я прийняла вимушене рішення полишити рідний Харків і виїхати на безпечнішу територію, уберегти від жахіття воєнних дій семирічного сина.
Попри сумні обставини вимушеного переїзду до Володимира, жінка не опустила рук, не залишилася наодинці зі своїми переживаннями і тривогами. Вона прийняла рішення реалізовувати себе у незнайомому раніше місці й робити те, чому одного разу вирішила присвятити своє життя – допомагати іншим. Розмістила оголошення про надання своїх професійних послуг у соцмережах і за кілька днів за її допомогою уже звернувсяперший пацієнт.
Фахівчиня поки немає змоги винайняти та облаштувати масажний кабінет, тому для проведення масажів приїздить до хворого додому. Розминає тіло на твердій поверхні – підлозі, або ж жорсткому дивані. Каже, аби досягти очікуваного результату пацієнту потрібно пройти курс лікувального масажу – мінімум 5-7 процедур, а максимум – 17. Найпоширеніша причина тривалої реабілітації те, що людина не звертається вчасно за фаховою допомогою і роками «носить недугу». Уже понад десять людей пройшли повний курс масажу у Юлії Случак. Більшість пацієнтів турбували болі в попереку. З подібними проблемами, каже інструкторка, потрібно відразу йти до фахівця, а не займатися звичайними фізичними вправами, що можуть лише погіршити ситуацію. Наприклад, не варто робити нахили тіла вперед-назад. А коли треба нагнутися, щоб виконати якусь домашню роботу, радить діяти наприсядки. Чимало людей при болі у спині вирішують повиснути на турніку, але це дозволено лише тоді, коли до перекладини можна дотягтися, не підстрибуючи.
Патологію хребта, за словами спеціалістки, можуть спровокувати звичка сидіти, заклавши нога на ногу, ходіння на підборах, перенесення важкої ноші у сумці на одному плечі. А ще – біг. Звісно, йдеться не про саме заняття цим видом спорту, а про невдало обране місце для цього. Не варто бігати на вулицях по асфальтових доріжках, у парку по бруківці або на ґрунтовій дорозі, – краще обрати стадіон, де укладене поліуретанове покриття.
Пані Юлія радить займатися профілактикою захворювань опорно-рухового апарату: «дружити» зі спортом, при «сидячій» роботі за комп’ютером виділяти час для розминок і простих вправ, а ще – при можливості займатися плаванням.
– Я не проводжу мануальної терапії, адже вважаю, що це має робити лікар під контролем рентгену, – каже пані Юлія. – Практикую загально зміцнювальний масаж спини, шийної зони, ніг, «розроблення» суглобів після травм, ендопротезування чи операцій.
Жінка уже досить непогано орієнтується у місті, знає його вулиці й необхідні їй маршрути. До своєї справи підходить з усією відповідальністю. Вона не знає, скільки часу буде мешкати у Володимирі і чи скоро зможе повернутися додому, тож поки реалізовує себе тут і намагається бути корисною у громаді, де проживає. А хороші відгуки про її роботу уже ширяться у соцмережах.
Валентина ТИНЕНСЬКА.
