Саша Августін із Когильного викликав симпатію у всіх, з ким перетиналася його життєва стежина. Його любили й поважали однокласники та вчителі з Льотничівської школи, а згодом – одногрупники та викладачі із вищого професійного училища. Кмітливий, привітний, веселий, він одразу ж позитивно налаштовував до себе всіх, хто його оточував. Йому щиро зичили успішного й благополучного життя.

Але Саша мав ще одну визначну рису характеру – хоробрість. Саме вона привела його туди, де вкрай потрібні такі, як він – у лави ЗСУ. За покликом серця молодий юнак пішов в армію, аби боронити незалежність, свободу і територіальну цілісність нашої держави. Був стрільцем-снайпером і добре зарекомендував себе на службі.

30 серпня Герой виконував бойове завдання неподалік села Опитне у Покровському районі Донецької області.Там отримав поранення, несумісне з життям… Було Олександру лише 26 років. У нього залишились батьки та сестра. Відспівали Героя у Пантелеймонівській церкві села Льотниче.