Сергій Гавура

Сергій Гавура

Зі світлин на нас дивиться бравий боєць в однострої, чоловік у самому розквіті сил. Володимирчанину Сергію Гавуру було 45 років. Дбайливий чоловік, уважний син, турботливий тато. Тривалий час Сергій Гавура працював у  Центрі професійної освіти майстром виробничого навчання за спеціальністю “Тракторист”, а також завідувачем майстерні в агротехнічному коледжі.  Він закінчив цей коледж, а тоді здобув вищу освіту у Львівському аграрному університеті. Ростив двох синів-соколів, мав багато планів на життя.

Але щоб втілювати їх, треба спершу відбити атаку знавіснілого ворога, який прагне знищити все українське. Тож Сергій зробив так, як і сотні тисячі його побратимів, – коли покликала держава, став до лав ЗСУ. Призваний до армії у березні цього року, упродовж місяців гідно, сміливо і віддано боронив рідну землю.

– Він був дуже добрим, і здавалося, що не знав відчуття страху. Ні тоді, коли  2015 року  брав участь у АТО і захищав станицю Луганську, ні  тоді, коли вже цього року довелося вести відкритий бій з російським  агресором.  Принаймні, так  згадували про  Сергія побратими, проводжаючи його у останню дорогу,  розповіла редакції   родичка загиблого.

Під час виконання бойового завдання на Донеччині обірвалося життя нашого земляка. Сталося це 27 серпня.

У полеглого захисника залишилися мама, дружина і двоє синів 20 і 14 років. Минулого понеділка Героя провели в останню дорогу у рідному місті.

Коментарі
Історії полеглих захисників:
Чекає на наповнення.
Пам’ять про Героя:
Чекає на наповнення.
keyboard_arrow_up