Тарас Харук

Тарас Харук

«Синку наш… Знав би ти, як ми пишалися тобою!», – написав на своїй фейсбук-сторінці військовий історик, доктор історичних наук, професор Андрій Харук. Його син Тарас, лейтенант медичної служби волинської бригади, загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. 5 вересня хлопцю мало виповнитися 27 років.

Про цього юнака згадують лише найкраще. «З молодого покоління нашої родини він був найбільш старанним, розумним, наполегливим», – каже його сестра Дарина. Мав мету – рятувати людей і боротися зі злом, тому повністю поринув у вивчення медицини спершу в Національному медичному університеті імені Данила Галицького у Львові, потім в Українській військово-медичній академії. На його рахунку – не одне врятоване життя побратима. Ще два тижні тому він бадьоро всміхався, зустрічаючи волинських волонтерів. Та вдруге повернутися до нього у гості хлопці не встигли: рятуючи життя інших, Тарас віддав своє.

За вірність українському народу і військовій присязі, особисту мужність і самовідданість, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, Тараса Харука нагороджено почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих» – посмертно. У Героя залишилися батьки і сестра.

Коментарі
Історії полеглих захисників:
Чекає на наповнення.
Пам’ять про Героя:
Чекає на наповнення.
keyboard_arrow_up