49-річний солдат, у мирний час працював електриком на меблевій фабриці «Гербор», після повномосштабного вторгнення одразу пішов до військкомату. Добровільно вирішив стати до лав Збройних сил, аби захищати рідну землю від ворога.

У своєму підрозділі солдат Володимир Пукалюк обіймав посаду стрільця-санітара. Перші місяці його служби минули на навчальних базах та полігонах, де з успіхом опановував бойові уміння, які вже невдовзі успішно застосовував на практиці, вибиваючи російських окупантів з Луганщини.

20 червня солдат, як завжди, вийшов на бойове завдання, ще не знаючи, що воно буде останнім. Поранення, яке отримав у бою, стало фатальним – медикам було не під силу його врятувати.

Загиблого Героя провели в останню дорогу у рідному Володимирі під звуки тривожної сирени і жалобні мелодії військового оркестру. У Володимира Пукалюка залишилися дружина та дві донечки, одна з яких неповнолітня.