Молодий юнак, житель Затурців Юрій Коляда віддав своє життя за Україну у бою на Харківщині. Спогадами про нього поділилася його подруга дитинства Ірина:

«Юрчику, не вірю і досі… Ніколи б не подумала, що когось з моїх друзів дитинства не стане. Ми  з тобою виросли, бавились, робили плоти з пластикових пляшок, ловили жаб, пекли бульбу і сало на кострі, будували хатинки на деревах. До речі, в тебе була найкраща на районі, в ній ти святкував свій День народження, і тоді до тебе прийшло так багато людей, що ми ледь усі помістились.

Скільки доброго ти зробив для нашої сім‘ї!  Завжди допомагав, жодного разу не відмовив. Не раз ми вечеряли разом, ми обідали, пили каву, говорили, потім подорослішали, і наші шляхи трохи розійшлись. Але щоразу при зустрічі питали одне одного, як справи.

  Як же це все несправедливо! Ти мав би будувати своє майбутнє, свою сім‘ю, свій шлях… Але твоє життя забрали…

У пам‘яті ти залишив лише хороші і добрі спогади. Ти був добрим, чуйним, веселим і смішним, Юрчику! Вічна тобі пам‘ять! Герої не вмирають».

Юрко Коляда загинув у боях неподалік Чугуєва. В останню дорогу його проведуть у рідному селі.