На головну Новини Міцне плаче підтримки від міст-побратимів і координація волонтерської допомоги

Міцне плаче підтримки від міст-побратимів і координація волонтерської допомоги

13

Нині довкола допомоги Україні гуртуються волонтери, великі бізнеси й офіційні структури не лише в нас, але і за кордоном. Про те, як відбувається збір гуманітарної допомоги від іноземних благодійників, розповідає Оксана Киричук – волонтерка, представниця фонду «Східна Європа», яка долучилася до роботи координаційного центру.

Координаційний центр у Володимир-Волинській міській громаді створили для того, щоб акумулювати з одного боку всі актуальні потреби ЗСУ та підрозділів тероборони, отримуючи списки напряму від керівництва, а з іншого – допомогу, яку приносять волонтери і небайдужі містяни та шлють закордонні партнери і діаспоряни. І тоді розподіляти ресурси відповідно до потреб.

- реклама -

«Інакше не уникнути хаосу», – зауважує Оксана. – «Бо буває, шо ту саму потребу для одного підрозділу озвучує в інтернеті кілька осіб і люди наносять всього забагато, водночас лишаючи без уваги інші важливі запити».

Загалом роботою координаційного центру опікуються перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук і керуюча справами Ірина Лошенюк. Оксана Виваль займається комунікацією з військовими, тероборонами і всіма підрозділами, які потребують допомоги, вона розуміє, де і які потреби потрібно закривати. Їй допомагають дівчата з відділів міськвиконкому – Наталки Лазар і Єдинак, Настя Азанова, Наталя Куран. Частину потреб силами волонтерів, які приносять допомогу в РБК, закриває Наталя Митошоп. Вона ж займається і допомогою вимушеним переселенцям. Пошуком житла для охочих винайняти приватне помешкання зайнята Вероніка Замрига. Координація з містами-партнерами – робота відділу міжнародного співробітництва, який очолює Катерина Підгурець.

Координують  допомогу не лише від офіційних представництв та організацій, але й від наших діаспорян, якщо вони контактують і просять скерувати їх у визначений пункт. «Хтось везе речі суто на ЗСУ, на якийсь конкретний підрозділ, а хтось загалом  гуманітарну допомогу», – пояснює Оксана. – «Для других у Грубешові, неподалік кордону, завдяки нашим польським партнерам вдалося облаштували склад. Частина іноземців, які везуть допомогу, з різних причин не хочуть перетинати кордон. Тож там вони можуть розвантажити машини. Також з початку війни були запити від поляків, які готові допомогти, з питаннями, куди везти допомогу. Тепер є таке місце.  Цей склад суто для Володимир-Волинської міської громади. На місці ним опікується Галина Шадура. Ми в курсі, що там є, що відбувається, періодично відправляємо вантажі з допомогою сюди і розподіляємо за напрямками».

Власне, володимирський координаційний центр не лише закриває військові потреби, але й направляє гуманітарну допомогу туди, де вона зараз найнеобхідніша, розповідає керуюча справами Ірина Лошенюк.  Так від нашої громади гуманітарні вантажі, укомплектовані допомогою із закордону вирушили у Харків, Київ, Ірпінь, Житомир, – міста, де люди найбільше потерпають від війни. Попередньо погодивши з тамтешніми волонтерами, туди відправляють підгузки і суміші для дітей, засоби гігієни, медикаменти, дитячий одяг. Таку гуманітарну допомогу також скеровують на пункти пропуску із Польщею, через які зараз переходить багато жінок і дітей.

«Найперше відправляємо для військових і цивільних те, що швидше псується, і те, в чому є найгостріша потреба. Одяг та інші речі поки що частково  складуємо і будемо розподіляти всім, хто його потребує, відправляти на інші регіони», – пояснює Ірина Лошенюк.

Для поліпшення логістики великий склад облаштували і в Україні – за межами міста, але на території міської громади. Між усіма точками збору гуманітарної допомоги налагоджена комунікація, яка дозволяє оперативно реагувати на потреби і закривати їх.

«Міжнародна підтримка у ці дні просто неймовірна», – кажуть мої співрозмовниці. – «Це й офіційна допомога від міст-партнерів, і безпосередня поміч польських волонтерів, які з першого дня війни в Україні, допомагають нашим військовослужбовцям необхідною технікою, провізією та медикаментами».

Жодне з іноземних міст-партнерів не лишилося осторонь, не покинуло українців у цій війні. Грубешів допомагає і матеріально, й організаційно. Кентшинський повіт не тільки надіслав гуманітарну допомогу, а й проявив солідарність з Україною, розірвавши партнерство із Правдинським районом Калінінградської області та міським округом Калінінграда РФ.

Міцне дружнє плече підставили німецькі партнери з Цвіккау. Медикаменти, продукти харчування, засоби гігієни та вкрай необхідні для потреб механізованої бригади генератори надіслали з польського міста-партнера Ленчиці.

Звісно, не всі військові потреби можна забезпечити завдяки допомозі західних партнерів: військову амуніції переважно доводиться купувати, а коштує вона немалі кошти. Для того, аби накопичити кошти на необхідні для наших захисників закупівлі, відкрили спеціальний рахунок. Робити благодійні перекази на нього можна як у гривнях, так і в доларах. Тож західні друзі, партнери і колеги можуть і в такий спосіб підтримати українську армію.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

3 × два =