На головну Новини На форумі «Медіа-2021: реформи, виклики, можливості»

На форумі «Медіа-2021: реформи, виклики, можливості»

37

   На відзначення Дня журналіста у незвичному форматі медіа-форуму, ініційованого та організованого партією «Слуга народу» запросили до столиці майстрів пера і мікрофона з усіх куточків держави. В їх число увійшла і наша газета, одна з найбільш поважних за віком та публіцистичними традиціями на Волині, але, як виявилось, у свої 82 аж ніяк не найстарша в Україні, адже із Кропивницького колеги-журналісти прибули з редакції, яка безперервно працює уже 103 роки.

   Серед досвідчених кореспондентів друкованих видань, заповзятих фрілансерів з інтернет-ЗМІ та колоритних операторів різноманітних телеканалів у конгрес-холі «Парковий» увагу привертали кілька хлопчаків із дуже зосередженим та серйозним виглядом – це також справжні журналісти з інформаційно-творчого агентства «Юнпрес», молодшому з них лише 13 років, але не зважаючи на зовсім юний вік, хлопці уже можуть похвалитись добірками власних публікацій. У цьому розмаїтті особистостей і думок проминув увесь день, протягом якого відбувались три дискусійні сесії форуму «Медіа-2021: реформи, виклики, можливості».

- реклама -

Перетворювати виклики у можливості

   В такому руслі розпочав розмову в недалекому минулому успішний журналіст, а нині міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Він зупинився на основних положеннях проекту закону «Про медіа», прийняття якого, за словами міністра, не просто назріло, а вже давно перезріло. Втім, зазначив він, документ на стадії обговорення зустрівся зі шквалом критики. Особливий спротив чинять ті, чия діяльність досі не регулюється жодним законом. Це в першу чергу не зареєстровані у встановленому мін’юстом порядку інтернет-ресурси, які перебрали на себе роль ЗМІ, а також спільноти чи окремі особи, які не завжди законно використовують для пропаганди соцмережі.

  Тим часом запропонований на розгляд парламенту законопроект розробляється і вдосконалюється уже півтора роки, він підтриманий експертами Ради Європи. Тому відвертими маніпуляціями назвав Олександр Ткаченко те, що противники прийняття цього закону залякують медійників, мовляв, документ дозволятиме спецслужбам припиняти роботу будь-яких ЗМІ та блокуватиме контент у соцмережах.

    «Законопроект про медіа створює зрозумілі для всієї індустрії межі. Він об’єднує шість існуючих на сьогодні законів про інформаційні агентства, друковані засоби масової інформації, телебачення, радіомовлення тощо, починає частково регулювати й інтернет, і споживання аудіовізуальної продукції, вперше дає розуміння того, яким чином регулятор може діяти щодо російської інформаційної агресії», – сказав міністр. А принагідно й наголосив: в Україні одна з найпростіших процедур реєстрації ЗМІ, та саме її воліють обходити різноманітні інтернет-ресурси, аби не нести відповідальності за інформацію, яку подають часто викривленою.

  Його підтримав співавтор закону, нардеп Микита Потураєв. «Чому для газети, радіо чи телебачення існують певні стандарти, а в інтернеті можна усе?», – задав він риторичне запитання. Й пояснив, що пропонований документ насправді є одним із найліберальніших у Європі, але надасть можливості через суд забороняти чи обмежувати як ЗМІ, так псевдо-ЗМІ, які продукують контент мовою ненависті, ворожнечі, дискримінації, а також мають проросійське спрямування своєї діяльності. 

  «Ухвалення цього закону – це зобов’язання України перед Європою, адже воно прописане у дорожній карті заходів в рамках Асоціації з ЄС, але якби й цього не було, я був би за його прийняття тільки тому, що завдяки його впровадженню ми зможемо використовувати європейські програми підтримки місцевих медіа, мовлення громад», – підсумував народний депутат.

  А голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету ВРУ з питань свободи слова Тетяна Циба наголосила: «Європейська конвенція гарантує свободу вираження поглядів. Але там є пункт 2, який передбачає певні обов’язки громадян перед суспільством та обмеження, наприклад, у випадку загроз державі». Далі виступила керівниця нещодавно створеного Центру протидії дезінформації Поліна Лисенко, яка розповіла, що установа аналізує інформаційний простір кожної області та України в цілому, виявляє загрозливу інформацію та пропонує суб’єктам інформування варіанти відповідей, реагування на неї.

Говорили високопосадовці і про ціну заголовків, які часто не відповідають змісту публікації, і про сумнівний рівень деяких експертів, на яких посилаються медійники, і про кооперування сил в напрямку протидії фейкам. На конкретних прикладах, як от із формою національної збірної з футболу або ж  із внесенням українського борщу до культурної спадщини ЮНЕСКО, вчили перетворювати ці інфоприводи у можливості, що сприяють національному піднесенню, формуванню патріотизму, підвищенню авторитету держави на міжнародному рівні. А на завершення дискусії, в ході якої порушували багато важких для медіа-спільноти тем, міністр Олександр Ткаченко усе ж вселив надію: «Із розвитком соцмереж цінність вивіреної журналістики, високих журналістських стандартів у цивілізованому світі зросла. Сподіваємось, незабаром так буде і в Україні».  

Газета як нотаріус чи додаток до шаурми?

  Розділились на більш і менш оптимістичні погляди учасників наступної дискусійної панелі: генерального директора інформагентства «Інтерфакс-Україна» Олександра Мартиненка, журналіста, телеведучого «Україна 24», консультанта з інформаційного мовлення «Медіа Груп Україна» Тиграна Мартиросяна, головного редактора «РБК-Україна» Сергія Щербини, головної редакторки інтернет-видання «ГОРДОН» Олесі Бацман та редакторки відділу «Політика» журналу «Фокус» Марини Шашкової.

  Олександр Мартиненко навіть приміряв на себе образ стендап-виконавця, зачитавши скетч про те, що ж буде із медіа-простором через років 10-15. «Нас чекає світ картинок, відео і звуків. Функція розваг переможе інформацію. Одна й та ж новина буде одночасно і правдою, і фейком, а як воно насправді, цікавитиме лише останніх зануд. Інстаграм переможе фейсбук, ютуб переможе всіх, стендап залишиться непререможним. Відео дивитимуться на роботі, щоб не думати про роботу…» – кожна його влучна репліка викликала бурхливі оплески залу.

  Та ні, друкована преса має майбутнє, тільки за минулий рік зацікавленість до регіональних ЗМІ виросла з двох до чотирьох відсотків, заперечила йому Марина Шашкова й навіть висловила переконання, що кількість таких видань повинна зростати, створюючи здорову конкуренцію, яка за собою поведе підвищення рівня засобів масової інформації. От тільки писати потрібно так, щоб слово було актуальним як у день підготовки інформації, та і в день виходу газети чи журналу, навіть якщо у період між ними відбулись якісь події, які журналіст зумів передбачити.

  «Так, оперативність перестала бути запорукою успіху навіть для великих медіа, бо всі ми залежні від двох корпорацій – Гугла і Фейсбука, які видають чи не видають ваш продукт людям. Якщо раніше модель побудови медіа була заснована на грошах рекламодавців, то тепер їм вигідніше просувати рекламу у соцмережах. Споживачі прагнуть купити емоцію, тому страждають ті, хто намагається продати їм факти», – констатував у свою чергу  Сергій Щербина. Найбільше продаються у світі страх і гріх, і відповіді, як з цим боротися, так ніхто й не знайшов. За підрахунками, раз у 11 хвилин середньостатистична сучасна людина хапається за телефон, щоб щось у ньому нашвидку глянути, а до медіа звертаються, як до своєрідного «нотаріуса» – щоб підтвердити чи спростувати те, що чули в метро, читали в батьківському чаті чи про що склали собі уявлення лише за заголовками, навіть не клікаючи на публікацію. Тому він порадив колегам ставитись до журналістики просто як до роботи, бізнесу.

  У цьому контексті дуже розвеселив журналістів виступ однієї з учасниць форуму, яка просила поради, як збільшити кількість передплатників друкованого видання. Дівчина розповіла, що паралельно з журналістикою, займається…продажем шаурми у кіоску поблизу редакції, але чомусь відвідувачі не вельми охоче до замовлення беруть ще й газету.

  На це відомі й успішні редактори відповіли, що все ж важливіше створювати цікавий контент, розуміти свого читача й орієнтуватись на його запити, а ще – тримати високу професійну планку, що в сукупності зможе забезпечити і рентабельність, і впливовість, і рейтинги медіа.

Два роки реформ: далі буде

   Не менш яскравою видалась і третя панельна дискусія, під час якої голови партії,  парламентської фракції «Слуга народу» та Національної ради громад народні депутати Олександр Корнієнко, Давид Арахамія і Олександр Завітневич відповідали на запитання журналістів від конкретного «Коли курсуватиме потяг до Чернівців?» до епатажного «Ну ви ж слуги, я – народ, подайте мені склянку води!».

  Втім, більшість запитань таки були серйозними і глобальними. Нардепи швидко визначали, хто ж із них даватиме відповідь, легко оперували цифрами і датами, іноді розряджали обстановку жартами, детально роз’яснювали суть тої чи іншої реформи навіть якщо питання повторювались.

Пропонуємо читачам загальні тези їх виступів щодо двох років реформ в Україні:

За дослідженнями сайту «Слово і діло» 26% передвиборних обіцянок президентська партія виконала. Перший рік пройшов у незвичному для всіх турборежимі, другий показав, що монобільшість і далі працює. Було багато помилок, але ми їх визнали, на них навчились.

Регіональний компонент у прийнятті рішень став нині дуже важливим, місцеві органи влади та самоврядування застерігають від неправильних кроків, збалансовують думку. Національна рада громад створена як майданчик для обговорення проблем із тими людьми, які впроваджують державну політику на місцях, а це шість тисяч депутатів місцевих рад, приблизно 100 осередків у райцентрах.

 – Профільний комітет розглянув і погодив винесення на перше читання проекту закону про територіальну оборону. Це крок до створення дієвої системи тероборони європейського зразка, організації безпеки і захисту громадян у кожному населеному пункті держави.

Оборонні закупівлі почали відбуватись за новою системою. Тепер це в більшості відкриті торги. Щоб налагодити процес, потрібен деякий час, мають пройти відповідне навчання спеціалісти, як це було і з впровадженням системи «Prozorro». Але це дозволить в майбутньому уникати корупційних схем в матеріальному забезпеченні галузі оборони.

Президент ветував закон, що визначає статус старост у громадах. Помилкою було те, що цей документ не розроблявся окремим законодавчим шляхом. За пропозицією глави держави старостам буде надано ряд додаткових повноважень, в тому числі й щодо організації проведення на своїх територіях громадського обговорення.

Фракція ініціювала приведення до належного рівня ставок податку на викиди, бо він в Україні вдесятеро менший, ніж у Європі. Паралельно планується створення Українського кліматичного фонду, куди йтимуть ці податкові надходження, їх реінвестиція стосуватиметься виключно програм покращення екології.

На розгляд парламенту внесено два «важкі» законопроекти – щодо деолігархізації та видобутку руди. У обох зачіпаються приватні інтереси фінансово-олігархічних груп. Фракція готується протидіяти їх корупційним методам скуповування голосів, тиску на окремих депутатів, подоланню значної кількості процедурних перешкод.

– Немає реформ, які були б сприйняті без спротиву. Навіть децентралізація, яка має підтримку близько 65% населення та вважається найуспішнішою, отримувала значний опір, адже починалась ще за президентства Ющенка, а втілилась лише зараз. Упевнені, вдалою буде земельна реформа. А от реформа в інформаційній сфері найбільше блокується Росією і її «п’ятою колоною».

Була ідея відмовитись від місцевих державних адміністрацій, дискутується питання необхідності подальшого функціонування районних рад, розробляється модель префектур та судів, які за зверненням префектів працюватимуть 24/7, аби визначати законність рішень тергромад. Не усім громадам це подобається, вони б воліли уникнути адміністративного нагляду. Питання непросте, потребує консолідації політичних сил.

ТОП-3 найважливіших реформ: судова, реформа СБУ зі створення відокремленого підрозділу – Бюро економічної безпеки, впровадження механізму пенсійного накопичення. Напрацювання у цих напрямках мають бути здійснені до кінця року.

Юлія ПАШКОВА

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

двадцять − дванадцять =