Новини

«На щиті» повертаються додому захисники

Архів
109 переглядів

Жорстокі бої на фронті, де наші військові відбивають атаки знавіснілого ворога, не обходяться без болючих втрат і з нашого боку. Знову у громадах району оплакують своїх полеглих синів. Запам’ятайте їхні імена!

Андрій Хрябченко (м. Нововолинськ)

Навколішки шахтарське місто проводжало в останню дорогу свого земляка, 47-річного Андрія Хрябченка. Коли на рідну землю прийшов ворог, він взяв до рук зброю, щоб боронити країну. Ніс службу як солдат Національної гвардії України на найпекельніших ділянках фронту.

Бій в районі Бахмута 3 березня став останнім. Будучи до останнього подиху вірним своїй військовій присязі та патріотичному обов’язку, Андрій Хрябченко загинув, захищаючи Україну. На прощання з полеглим Героєм у Свято-Духівському соборі Нововолинська зійшлися його друзі, знайомі, побратими, земляки, представники місцевої влади. Поховали Андрія на Алеї слави Героїв.

Олександр Гнатюк (м. Володимир)

Воїном, який свідомо і віддано упродовж багатьох років захищав Україну, був володимирчанин Олександр Гнатюк.

Із 2011 року він служив у лавах ЗСУ і, коли росія в 2014 році порушила державні кордони, мужньо боронив свою землю від ворога.

У 2018 році Олександр звільнився із лаві ЗСУ, але через два роки знову повернувся до війська. І повномасштабну війну зустрів зі зброєю в руках, готовий знову і знову давати відсіч ворогу.

13 березня на Харківщині обірвалося життя молодого воїна. У Героя залишилися батьки і сестра.

Олександр Савюк (м. Володимир)

На щиті повернувся  додому іще один наш володимирчанин – 34-річний Олександр Савюк.

Молодого чоловіка мобілізували до війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Але його війна за Україну почалася набагато раніше, кажуть друзі. Ще з 2013 року, коли на Майдані Незалежності під час Революції Гідності відстоював право рідної країни самостійно обирати свій шлях.

А потім була війна. І Олександр проявив себе як надійний побратим, добрий друг, щира усмішка якого підбадьорювала багатьох. Мав мрії і плани на щасливе життя після Перемоги. Та, на жаль, не судилося. Життя солдата забрала війна.

У Героя залишилися мама, бабуся, брати і кохана дівчина.

Владислав Федько (с. Затурці)

Знову лиха звістка сколихнула село Затурці. У боротьбі за Україну загинув мешканець села Владислав Федько. Його життя обірвалося на фронті у районі Куп’янська, що на Харківщині.

Добрим, чуйним, щирим товаришем, дбайливим татусем і люблячим чоловіком, надійним товаришем і побратимом лишиться Владислав у пам’яті тих, хто  його знав. У Героя залишилися дружина і донька.

Редакція газети «Слово правди» висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглих захисників. Вічна шана і память Героям!

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up