Минулого року на Волині онкологічна захворюваність збільшилася на 32 відсотки у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення. Про це під час брифінгу ОДА повідомила медична директорка з контролю якості надання допомоги обласної клінічної лікарні Світлана Дмитрієва.
«Якщо у 2021 році у нас було 2500 первинних пацієнтів, то торік зареєстрували 3040, яким вперше в житті діагностували рак», – сказала медикиня.
Як розповіла медична директорка обласного центру онкології обласної клінічної лікарні Людмила Бубенова, у 2023 році з усіх первинних хворих у половини діагностували рак першої і другої стадій. У п’ятірку найпоширеніших онкозахворювань серед чоловічого і жіночого населення області входять: перше місце – немеланомні злоякісні новоутворення шкіри; друге – злоякісні пухлини молочної залози; третє – рак легень, четверте – злоякісне новоутворення ободової кишки; п’яте – злоякісні утворення простати.
“Торік у жінок найбільше діагностовували злоякісні новоутворення молочної залози. Це те захворювання, яке жінка може виявити сама. У чоловіків на першому місці – злоякісні утворення легень, а на другому – рак простати, – мовила пані Світлана. – Значно зросла кількість пацієнтів на занедбаних стадіях. Тобто це третя і четверта стадія злоякісних утворень, найперше, молочної і щитовидної залоз, ротової порожнини. Це ті захворювання, які можна самому виявити».
Також минулого року у 17 дітей області виявили онкологічні патології.
«Волинь входить в десятку регіонів в Україні, де переважає летальність від онкопатологій. На жаль, вона росте не лише через хворобу, а й через те, що багато випадків у занедбаних формах», – зауважила Світлана Дмитрієва.
Водночас медичний директор обласного центру онкології КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Юрій Малімон назвав основні причини несвоєчасних звернень волинян до лікарів.
«Найперше, це звичайно стрес. Тому що до війни був ковід, який вніс корективи щодо ранньої діагностики, зокрема, пацієнти дещо були обмежені в пересуванні. Потім почалася війна. У перші дні вторгнення приймали багато пацієнтів зі сходу України, з районів бойових дій. Коли люди втрачають домівку і дбають лише про те, щоб вижити, то думають про своє здоров’я в останню чергу, – сказав медик. – Зараз ситуація вирівнюється, але ріст занедбаності припав якраз на цей час. Таким чином пацієнти, які вчасно не звернулися під час ковіду, коли в них була перша стадія, – через два-три роки мають занедбаний рак».
Також одним з факторів пізнього виявлення онкологічних захворювань є припинення профоглядів працівників на підприємствах. «Раніше були державні підприємства, де обов’язково проводилися профогляди працівників. Зараз державних підприємств стало менше, а приватні не всі вимагають таких обстежень, – зазначив Юрій Малімон. – Третє – це обізнаність людей. Людина, яка себе поважає – повинна дбати про своє здоров’я». Лікар додав, що відсоток вилікування доклінічної форми раку молочної залози становить понад 90.
«Знову ж таки, сімейний лікар теж повинен подбати про пацієнтів, яким більше 40 років. Дати людині електронне направлення і пояснити, чому так важливо звернутися й пройти те обстеження, – додав очільник обласного центру онкології. – Для прикладу, у Німеччині лише 30 відсотків пухлин молочної залози знаходять лікарі, а 70 відсотків знаходять самі у себе жінки. Чому? Тому що там сімейний лікар сказав: от вам стільки-то років, ви повинні раз на півтора місяці провести самообстеження молочних залоз, і розказав, як правильно це зробити».
За повідомленням сайту Волинської ОВА
