Новини

На великоднім рушнику духовність начарована

Архів
12 переглядів

Чим ви накриєте великодній кошик, збираючись до храму?  Кожна українська родина намагається для сакрального християнського таїнства освячення пасок мати особливий рушник. А для тих, хто уміє вишивати  справа честі – накрити великодній кошик  барвистою серветкою чи рушничком власної роботи. У багатьох такі сімейні обереги зберігаються і передаються від покоління до покоління.

Володимирські союзянки, у рамках відзначення 100-річчя своєї організації, беруть участь у підготовці альбому українського рушника, присвяченого народним мистецьким традиціям різних місцевостей. Для цього видання наші землячки вирішили запропонувати зразки волинських великодніх рушників. Справжню барвисту виставку таких виробів днями влаштували жінки у церкві Віри, Надії, Любові й матері їх Софії.

Серед принесених роботи  знаних у місті майстринь  Віри Оніщук, Марії Ваврисевич, Лариси Соколюк, і молодших  вишивальниць Тетяни Борис, Лариси Лучинець (її власні, і давні родинні реліквії Ромащуків). Разом із заступником голови Союзу українок Вірою Чайковською-Тарликовою союзянки  Валентина Дудко, Алла Палій, Галина Микита,  Леся Мартинюк, котра принесла і роботи своїх вихованців, студентів відділення образотворчого мистецтва педагогічного коледжу.

На рушничках – маленькі ангелики, пасочки, церкви, слова великоднього привітання, ніжні вербові котики й фіалки, квіти братків, вишиті традиційним муліне і бісером, у різних техніках – хрестиком і гладдю, старовинні і сучасні. Широка й гамма кольорів – від ніжно-зеленого, жовтого, світло-рожевого, бузкового до насичених золотистих, смарагдових, фіолетових, брунатних відтінків. Кожен рушник по-своєму особливий, унікальний, адже передає сердечну енергетику майстрині і мистецькі й духовні традиції краю.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up