Про те, як працює Центр життєстійкості Зимнівської громади, який розпочав свою діяльність трохи більше місяця тому, ми дізналися, побувавши на одному із заходів, який організували фахівчині цього осередку.
У рамках тижня ментального здоров’я для дружин військових (деякі долучилися разом із дітьми) організували екскурсію у контактний зоопарк «Перша хата», що у селі Селець. Це стало чудовою можливістю бодай на деякий час відкласти повсякденні справи та клопоти й отримати позитивні емоції, підзарядитися енергією.
Прогулюючись обійстям Веремчуків, гості дізналися про те, як реалізовувалася ідея створення мініферми – задля цього подружжя Юрія і Катерини з донечкою Анастасією полишили міське життя й оселилися у мальовничому куточку Зимнівської громади. Дорослі й діти могли потримати на руках деяких тваринок, погладити, погодувати та поспостерігати за тим, як вони живуть. А господарство тут чимале й налічує близько 500 голів. Шиншили, кролики, кози, вівці, поні, коні, віслюки, єноти, білка, папуги, коти…
Від господині дізналися цікаві факти й історії про них. У такій невимушеній атмосфері, учасниці заходу з різних сіл громади знайомилися між собою та фахівчинями Центру життєстійкості, спілкувалися. Крім цього, серед мальовничої природи на одній з локацій обійстя відбулося заняття з групової підтримки (уже без сторонніх очей). У рамках теми ментального здоров’я, говорили про пошук власних ресурсів, щоб попіклуватися про себе та мати сили підтримувати чоловіків, які стали на захист України. А наприкінці зустрічі усі учасниці отримали невеличкий подарунок від «Карітас Волинь», адже саме цей благодійний фонд координує роботу таких центрів у нашому регіоні.
Доки дружини наших захисників спілкувалися з психологинею, а діти гуляли територією мініферми, ми розпитали Наталію Католик, соціальну менеджерку Центру життєстійкості Зимнівської громади, про основні напрямки роботи осередку і проведені заходи.
«Наша громада стала третьою у Володимирському районі, яка втілює пілотний проєкт – Центр життєстійкості, що реалізується Міністерством соціальної політики України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Першої леді Олени Зеленської. Центр надає підтримку місцевим жителям у складні моменти їхнього життя. Першочергово ми зосереджуємо увагу на роботі з сім’ями військових, ветеранами, з внутрішньо переміщеними людьми, із дітьми-сиротами, жителями, які мають інвалідність, яким 60 і більше років, які опинилися у складних життєвих обставинах. Також готові допомагати усім мешканцям нашої громади, які цього потребують», – каже пані Наталія.
Допомогу у Центрі життєстійкості надають у трьох напрямках. Перший – це психологічна підтримка: проводяться консультації з психологом, організовується діяльність груп підтримки, проводяться тренінги з управління стресом та емоціями. Інший напрямок роботи полягає у сприянні розв’язанню проблем соціального характеру – консультації щодо оформлення соцвиплат, отримання меддопомоги, пошуку житла та роботи. Надають у центрі й інформаційну підтримку, допомагаючи знайти вихід зі складних ситуацій, підказуючи шляхи для особистісного розвитку, методів заробітку, інтеграції у життя громади, розповідаючи про соціальні програми.
«Цей проєкт триватиме до листопада і наше основне завдання навчити людей знаходити шляхи розв’язання проблем, варіанти для відновлення після стресу і травм, можливості для поліпшення якості життя. Щоб вони могли обходитися без нашої допомоги, розв’язуючи ті проблеми, які виникають. За такий короткий термін, доки втілюється проєкт, ми, звісно, не можемо охопити увагою кожного жителя громади, адже мешкають тут близько десяти тисяч осіб, тому намагаємося допомогти тим, хто відчуває, що потребує підтримки, хто звертається до нас. Разом із тим, проводимо групові заходи – колективні зустрічі, залучаючи певні групи людей, і, можливо, серед них буде той, кому потрібна наша підтримка, однак він не наважувався, соромився, чи не знаходив часу й можливості прийти і повідомити про це», – каже Наталія Католик.
У Центрі життєстійкості Зимнівської громади працюють четверо фахівчинь, які пройшли відбір експертами програми, мають відповідні освіту і досвід роботи. Крім соціальної менеджерки Наталії Католик, це фахівчині соціальних послуг Марія Богданова та Наталія Матіюк, психологиня Катерина Урус. У рамках програми вони пройшли відповідне навчання й застосовують отримані знання у роботі з населенням.
Працівниці центру налагодили співпрацю з органами місцевого самоврядування, старостами округів, які знають потреби і проблеми своїх земляків. Саме від них часто дізнаються про людей, що можуть потребувати підтримки, і виїздять у конкретне село, щоб особисто поспілкуватися його жителем чи сім’єю, визначають напрямки, у яких можуть допомогти, складають покроковий план і курують процес на шляху до очікуваного результату. Консультують в очному й телефонному режимах. За таким принципом працюють і з тими, хто звертається особисто, завітавши в приміщення центру. Тут передбачений простір для заходів, індивідуального спілкування з психологинею чи соціальною менеджеркою, ігрова кімната для дітей.
«Наведу приклад нашої роботи: звернулася людина, яка хоче оформити субсидію, але не знає, з чого почати. Ми вивчали ситуацію, звернувшись у місцеве відділення ЦНАПу. З’ясувалося, що для призначення субсидії, потрібно, щоб людина була працевлаштована. Тому з однієї проблеми «вийшли» на іншу. І допомагаємо їх розв’язувати: пояснюємо, як зібрати пакет документів для звернення у центр зайнятості, підтримуємо на шляху до пошуку роботи. Скеровуємо, направляємо, але не робимо цього замість людини. За подібною схемою працюємо і в психологічному плані. Обережно, без натиску пропонуємо психологічну підтримку», – ділиться пані Наталія й пояснює, що саме для цього й організували цю невимушену зустріч поза стінами приміщення Центру життєстійкості для дружин воїнів.
До речі, наприкінці цього заходу-знайомства деякі жінки висловили ідею збиратися разом частіше в певні дні, а з нагоди офіційних свят спільно проводити якісь заходи.
«Під час подібних зустрічей ми завжди цікавимося думками учасниць, вивчаємо, чим би вони хотіли займатися, хто які має інтереси чи бажання. Це робиться для того, щоб сформувати своєрідні клуби за інтересами, і збирати людей у колі однодумців для пошуку ресурсів. Можливо, спільно втілимо і якийсь з волонтерських проєктів», – каже пані Наталія.
За час роботи Центр життєстійкості провів десятки особистих консультацій та чимало групових заходів. Працівниці установи супроводжували жителів для отримання допомоги у районну організацію Товариства Червоного Хреста, разом з благодійним фондом «Рокада» провели захід «Торбинка ресурсності», де учасники знайшли один з інструментів підтримки ментального здоров’я, знаття стресу.
Серед заходів, які уже проводяться на постійній основі, арттерапевтичні заняття для дорослих і дітей, а також тренінг «Самодопомога плюс», розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я для підтримки людей, які переживають такі вкрай несприятливі обставини. Цей мультимедійний курс включає п’ять сесій, кожна тривалістю тиждень, учасником якого можуть бути кожен охочий. Фахівчині центру життєстійкості навчають дієвим технікам заземлення, тобто бути тут і зараз, зніматися з гачка поганих думок та емоцій, а головне – чути себе.
«Сільські жителі через постійні обов’язки, ведення господарства, сімейні справи не мають часу на себе. Часто не зважають на свій психологічний стан. І якщо звертатися до психолога ще не готові, то такі групові заняття, де не потрібно відкривати душу, говорити про наболіле, часто для них – хороший варіант, – розповідає соціальна менеджерка. – Про заходи ми оголошуємо на сторінці у фейсбуці, але найкраще спрацьовує те, що їх рекомендують іншим учасниці, які уже відвідали тренінг. Зараз набираємо уже другу й третю групи».
У рамках тижня ментального здоров’я працівниці центру життєстійкості проводили психологічні зустрічі в освітніх закладах громади, дитсадках.
Для Наталії Католик це уже другий соціально значущий проєкт. До березня вона була у команді, яка реалізовувала проєкт «Забезпечення системного реагування на потреби дітей, які повернулися до біологічних сімей з інтернатних закладів та дітей групи ризику», ініційований представництвом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та впроваджений ГО «Ліга соціальних працівників України». Має дві освіти – економічну і у сфері управління персоналом, але своє покликання вбачає у соціальній сфері, адже тут, вважає, може бути максимально корисною, допомагаючи людям. У такому ж проєкті від ЮНІСЕФ, однак у рідній Устилузькій громаді брала участь і Наталія Матіюк. Наші читачі уже добре знайомі з пані Наталею, адже ми неодноразово на сторінках газети розповідали про її професійну діяльність в галузі культури, адже будинок культури у Рогожанавх під її керівництвом втілив багато креативних ідей, а у період війни активно долучається до волонтерства.
«Так склалося, що 14 років я працюю з молоддю, яка гуртується у будинку культури в Рогожанах. А за освітою я психологиня. Тож дуже часто до мене приходять молоді люди не лише з ідеями чи поговорити про заходи й репетиції, а розповідають й про особисте, про те, чим не зможуть поділитися вдома чи з друзями. Я їм гарантую конфіденційність, і вони це перевірили роками. Такі проєкти, вважаю, які реалізовуємо у громадах, є соціально значущими і дуже потрібними. Тож раджу жителям скористатися можливістю отримати допомогу. Вона надається безоплатно. Це чудовий шанс отримати нові навички, знання, досвід», – каже Наталія Матіюк.
Вона, як і Катерина Урус, яка працювала практичною психологинею у ліцеї № 5 ім. А. Кореневського, має досвід роботи з військовими та членами їхніх родин, адже проводить групи підтримки у ГО «ВетеранХаб», і Марія Богданова, яка має досвід роботи в інклюзивно-ресурсному центрі «Жовта парасоля» у Володимирв, не є жительками Зимнівської громади.
«Те, що ми здебільшого не знаємо місцевих людей, у нашій роботі лише плюс, адже у нас немає упереджень стосовно них. Тому і їм часто легше спілкуватися з нами, відкритися нам», – каже Наталія Матіюк.
Робота Центру життєстійкості має на меті принести багато корисних змін щодо зміцнення соціальних зв’язків у громаді.
Валентина ТИНЕНСЬКА
Цей матеріал виготовлено за підтримки ГО «Інститут масової інформації»
у рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
