Вона «прикрашає» своє життя яскравими цілями, креативними ідеями та благими намірами, «горить» улюбленою справою та переймається щоденними проблемами та потребами громадян. Знайомтеся – наша співрозмовниця Наталія Смолярчук – юристка, адвокатка за фахом та покликанням, для якої небайдужа доля кожної людини.
– Пані Наталю, вітаю вас! Ви – відома людина в області. Тривалий час працювали в органах влади, обіймали керівні посади в Іваничівському районі. Згодом – у Володимирі-Волинському. Сьогодні очолюєте Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області. Розкажіть детальніше нашим читачам про свою повсякденну роботу. З чим приходять до вас волиняни?
– П’ять років тому, переступивши поріг Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, я вже мала за плечима попередньо здобуті професійні знання, уміння та навички в галузі юриспруденції, які намагалася застосувати на новому робочому місці. А у Регіональному центрі працюю вже понад два роки. Щодня усвідомлюю колосальну відповідальність перед людьми, які звертаються за допомогою, наче до останньої інстанції, та з надією на відновлення справедливості. У кожного клієнта – свої проблеми, питання, потреби. Кожного потрібно вислухати, зрозуміти та допомогти. Адже першоосновою діяльності системи безоплатної правової допомоги є повага до гідності людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права та правосуддя – не залежно від рівня їх матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості.
– Ваша діяльність всебічно пов`язана з людьми, з їхніми проблемами, чимало з яких доводиться розв’язувати у судовому порядку. Які найпоширеніші справи вдалося позитивно вирішити?
– Їдучи вранці на роботу, неодноразово замислююся над тим, що таки не даремно здобула професію юриста. Хоча, правду кажучи, це – не лише професія, а й внутрішнє покликання та нестримне бажання допомогти людям. З власного досвіду роботи знаю, що не завжди наболілим питанням громадян можна зарадити правовою консультацією чи інформацією. Часто трапляються випадки, коли без представництва інтересів особи у суді не обійтися. Оскільки люди, відчувши на собі часто байдуже і бюрократичне ставлення органів державної чи місцевої влади, мало вірять у те, що їм допоможуть. І для мене дуже важливо переконати їх у тому, що справедливість є, що їхні порушені права можна відновити, в тому числі й у судовому порядку. Так, у практиці є безліч успішних справ, в яких рішення були прийняті на користь клієнтів. І за кожною з них – реальний захист законних прав громадян та їхні життєві історії.
Ми відповідаємо за тих, хто звернувся до нас за правовою допомогою! (впевнено, – Авт.).
– Впровадження в Україні ринку землі «розворушило» власників земельних ділянок, фермерів, аграріїв. За цей короткий проміжок часу вже спостерігається ряд резонансних справ із порушенням земельного законодавства. Як оцінюєте цей закон? І яким, на ваш розсуд, має бути ринок землі в Україні?
– У зв`язку з прийняттям у березні 2020 року закону про ринок землі в Україні й досі тривають палкі дискусії. Одні називають його компромісним, інші дотримуються протилежної думки. Я ж особисто мрію про те, аби українська земля давала віддачу своєму народу. Вона має приносити прибуток. А для цього необхідно розвивати фермерство, а також випускати готову продукцію, а не продавати лише сировину. Ми маємо бути господарями на своїй землі!
– Працюючи в системі безоплатної правової допомоги, постійно перебуваєте у круговерті болючих, злободенних тем. Які основні проблеми на Волині спостерігаєте нині?
– Селище Іваничі – моя маленька батьківщина. Нововолинськ, Володимир-Волинський, Локачі – це населені пункти, з якими тісно пов’язана моя щодення робота. Волинь – мій рідний край. Тут я зростала, тут народились мої діти, живуть мої батьки, родичі, друзі та однодумці. Мене непокоїть той факт, що часто у пошуках кращої долі волиняни їдуть за кордон. Хтось мігрує, а хтось емігрує, залишаючись там назавжди. Ми втрачаємо кваліфіковані кадри – IT-спеціалістів, лікарів, агрономів, будівельників, водіїв, інженерів. На Волині нині не вистачає трудових ресурсів. А від цього страждає економічний мікроклімат області. Це, по-перше. А по-друге, добре, якщо все добре (даруйте за тавтологію). А якщо людина потрапляє у трудове рабство. Їй несвоєчасно виплачують зарплату або не виплачують узагалі. І такі звернення у практиці системи безоплатної правової допомоги є непоодинокими. І це – далеко не єдина проблема на сьогодні.
– Що підштовхнуло вас балотуватися в депутати обласної ради? Чому саме Аграрна партія?
– Бажання представляти інтереси територіальних громад та виборців мого виборчого округу № 5 не є спонтанним. Я тут жила і працювала впродовж останніх років. З вуст людей знаю про їхні проблеми і потреби цих громад, і не тільки правові, а й економічні, соціальні, інші. Тому маю намір реалізувати безліч важливих проектів та необхідних ініціатив, спираючись на суспільні запити та потреби громади. А з Аграрною тому, що це реальні люди, чиї політичні амбіції спрямовані на поліпшення добробуту свого краю не політичними лозунгами, а щоденною працею. У нас що не вибори, то все нові політсили, з тими самими обличчями. Тому я з тими, кому не треба «змінювати маски”.
– У разі обрання депутатом обласної ради, на яких питаннях будете акцентувати увагу?
– Йду в депутати, щоб захищати законні права та інтереси своїх виборців, у тому числі права власників земельних ділянок, фермерів, аграріїв; працювати над посиленням правової спроможності громад. Владу – громадам, землю – громадам,кошти – громадам! Сприятиму збереженню, розвитку та підтримці закладів освіти, охорони здоров’я, спорту та дозвілля.
Розмовляла Оксана МАРЧУК.
Фото з архіву співрозмовниці
