Історія знає чимало жінок, які, попри стереотипи й упередження суспільства, присвятили своє життя науці. Однією із них була Наталя Осадча-Яната – дружина й соратниця відомого українського вченого-ботаніка Олександра Янати. Із завзятістю та упертістю, а також скрупульозністю та акуратністю працювала вона у сфері, яку справедливо вважали надзвичайно важливою для розвитку української науки, культури й освіти.
Донька український інтелігентів
Народилася Наталя Осадча в Херсоні 19 травня 1891 року в родині українських інтелігентів – письменника Тихона Осадчого і відомої діячки РСДРП Марії Осадчої (Михайлуци). У Київській жіночій гімназії вона цікавилася питаннями політичної економії, еволюційної теорії, брала участь у таємних гуртках молоді.
Після закінчення Київських вищих жіночих курсів зосередила дослідження на двох основних темах: ботанічній термінології та лікарських рослинах. Під час навчання познайомилася зі студентом політехніки Олександром Янатою, який став її чоловіком і з яким 23 роки в житті й науці йшли поряд. Подружжя Янат кілька разів змінювало місце проживання і роботи. Спочатку переїхали до Сімферополя, де вивчали місцеву флору, працювали в різних суспільних і державних установах і послідовно відстоювали право вживати українську мову в науці, школі, громадському житті. У Харкові, куди згодом змушені були переїхати, народилася їхня дочка Мар‘яна. Повернувшись до Києва, продовжували дослідження з вивчення рослинного світу України.
Наукові інтереси та експедиції
Наталя Осадча-Яната стала співробітницею ботанічної секції Українського наукового товариства, друкувала публікації в періодичних виданнях та брала участь у перекладі українською мовою книжок та статей із ботаніки. Разом із іншими науковцями підготувала 15 словників номенклатури та термінології з різних галузей, а також випустила Словник української ботанічної номенклатури, який вважається однією з найкращих праць Інституту української наукової мови.
З метою вивчення лікарських рослин та вживання їх у народній медицині Наталія Осадча протягом 1926-1941 років обстежила близько 150 українських сіл, а на основі зібраних матеріалів опублікувала серію наукових статей, монографію.
Її збори вищих рослин з території України, які зберігаються у гербарії Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, використовуються вже не одним поколінням дослідників. Але її ім’я не знайти в анналах радянської ботанічної науки, бо у роки війни покинула Україну та ще була дружиною репресованого. Зібрані в матеріали вдалося опублікувати майже через 40 років у вигляді монографії «Українські народні назви рослин». А чимало її рукописів і досі зберігається в архіві Колумбійського університету.
Репресії і вимушена еміграція
На початку 30-х років після арешту чоловіка дружину «відомого націоналіста» звільнили з роботи. Але вона продовжувала вивчати рослинний світ України й підготувала три об‘ємні статті: «Лікарські рослини України, їхнє поширення й застосування в народній медицині», «Дикі лікарські рослини України в офіційній і народній медицині», «Лікарські рослини України, застосовувані в народній медицині для лікування ран, абсцесів, опіків, переломів». На жаль, жодна з них не побачила світ.
У роки Другої світової війни Наталія Яната разом із дочкою, зятем і онукою змушена емігрувати за кордон. Згодом вона опинилася на Заході Німеччині, куди 1945 року з Подебрад (Чехословаччина) перемістився Український технічно-господарський інститут, у листопаді в Аугсбурзі засновано Українську вільну академію наук, у червні 1947-го у Мюнхені відновлено Наукове товариство імені Шевченка. Обрана дійсною членкинею двох останніх організацій, Наталія Осадча почала публікувати статті. У «Медичному збірнику ВУАН» вийшла її праця «Лікарські рослини, уживані населенням Правобережної України в народній медицині», а в «Лікарському віснику» – серія статей «Українська народна медицина». В «Енциклопедії українознавства» розміщена більша стаття – «Лікарські рослини», а в «Наукових записках» Українського технічно-господарського інституту – «Антибіотики у вищих рослин», де наводилися емпіричні відомості вживання рослин у народній медицині.
Американські випробування і визнання
Згодом науковиці довелося емігрувати до США. Тут на неї, як і на багатьох інших приїжджих, чекали нові випробування. Англійською мовою мало хто з новоприбулих володіли, та й ті, що її знали, не могли знайти відповідної посади. Попервах Наталія прибирала офіс разом із письменником Юрієм Косачем. Під кінець 1950-х ученим допомагала установа Research Program on the USSR, що діяла при Колумбійському університеті. Завдяки цій підтримці ботанікиня Наталя Осадча-Яната (дійсна членкиня УВАН) отримала можливість працювати в Нью-Йоркському ботанічному саду над темою «Лікарські рослини в народній медицині України».
Померла Наталія Осадча-Яната 9 квітня 1982 року на 91-му році життя, залишивши по собі пам‘ять вченої-дослідниці, яка зробила свій незаперечний внесок у науку. Підсумком її наукової діяльності стало видання у 1973 році монографії «Українські народні назви рослин», створеної на основі багатих матеріалів, зібраних в Україні протягом 1927–1939 років.
Антоніна АНДРІЙЧУК
