Новини

Наталя Осадча-Яната – професорка з медичної ботаніки

Лайфстайл, Особистості
213 переглядів

Історія знає чимало жінок, які, попри стереотипи й упередження суспільства, присвятили своє життя науці. Однією із них була Наталя Осадча-Яната – дружина й соратниця відомого українського вченого-ботаніка Олександра Янати. Із завзятістю та упертістю, а також  скрупульозністю та акуратністю працювала вона у сфері, яку справедливо  вважали надзвичайно важливою для розвитку української науки, культури й освіти. 

 Донька український інтелігентів

Народилася Наталя Осадча в Херсоні 19 травня 1891 року в родині українських інтелігентів – письменника Тихона Осадчого і відомої діячки  РСДРП Марії Осадчої (Михайлуци). У Київській жіночій гімназії вона цікавилася питаннями політичної економії, еволюційної теорії, брала участь у таємних гуртках молоді.

Після закінчення Київських вищих жіночих курсів зосередила дослідження на двох основних темах: ботанічній термінології та лікарських рослинах. Під час навчання познайомилася зі студентом політехніки Олександром Янатою, який став її чоловіком і з яким 23 роки в житті й науці йшли поряд. Подружжя Янат кілька разів змінювало місце проживання і роботи. Спочатку переїхали до Сімферополя, де вивчали  місцеву  флору,  працювали  в  різних  суспільних  і  державних установах і послідовно  відстоювали  право  вживати  українську мову  в  науці,  школі, громадському житті. У Харкові, куди згодом змушені були переїхати, народилася їхня дочка Мар‘яна. Повернувшись до Києва, продовжували дослідження з вивчення рослинного світу України.

Наукові інтереси та експедиції

Наталя Осадча-Яната стала співробітницею ботанічної секції Українського наукового товариства, друкувала публікації в періодичних виданнях та брала участь у перекладі українською мовою книжок та статей із ботаніки. Разом із іншими науковцями підготувала 15 словників номенклатури та термінології з різних галузей, а також випустила Словник української ботанічної номенклатури, який вважається однією з найкращих праць Інституту української наукової мови.

З метою вивчення лікарських рослин та вживання їх у народній медицині Наталія Осадча протягом 1926-1941 років обстежила близько 150 українських сіл, а на основі зібраних матеріалів опублікувала серію наукових статей, монографію.

Її збори вищих рослин з території України, які зберігаються у гербарії Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, використовуються вже не одним поколінням дослідників. Але її ім’я не знайти в анналах радянської ботанічної науки, бо у роки війни покинула Україну та ще була дружиною репресованого. Зібрані в матеріали вдалося опублікувати майже через 40  років у  вигляді монографії «Українські народні  назви рослин».  А  чимало її рукописів і досі зберігається в архіві Колумбійського університету.

Репресії і вимушена еміграція

На початку 30-х років після  арешту  чоловіка дружину «відомого націоналіста» звільнили з роботи. Але вона продовжувала вивчати рослинний світ України й підготувала три об‘ємні статті: «Лікарські  рослини України, їхнє поширення й застосування в народній медицині», «Дикі лікарські рослини України в офіційній і народній  медицині»,  «Лікарські  рослини  України, застосовувані в народній  медицині для лікування ран, абсцесів, опіків, переломів».  На жаль, жодна  з них не побачила світ.

У  роки  Другої світової війни Наталія Яната разом із  дочкою, зятем  і онукою  змушена  емігрувати  за  кордон. Згодом вона опинилася на Заході Німеччині,  куди 1945 року з Подебрад (Чехословаччина) перемістився Український  технічно-господарський інститут, у листопаді в Аугсбурзі засновано Українську вільну академію наук, у червні 1947-го у Мюнхені відновлено Наукове  товариство імені Шевченка.  Обрана дійсною членкинею двох останніх  організацій, Наталія Осадча почала публікувати статті. У «Медичному  збірнику  ВУАН» вийшла її праця «Лікарські рослини, уживані населенням Правобережної  України в народній медицині», а в «Лікарському  віснику» – серія статей «Українська народна медицина». В «Енциклопедії українознавства» розміщена більша стаття  – «Лікарські  рослини», а в «Наукових записках» Українського технічно-господарського інституту – «Антибіотики у  вищих  рослин»,  де  наводилися  емпіричні  відомості  вживання  рослин  у  народній  медицині.

Американські випробування і визнання

Згодом науковиці довелося  емігрувати  до  США. Тут на неї, як і на багатьох інших приїжджих, чекали нові випробування. Англійською мовою мало хто з новоприбулих володіли, та й ті, що її знали, не могли знайти  відповідної посади.  Попервах Наталія прибирала офіс разом із письменником Юрієм Косачем. Під  кінець 1950-х ученим допомагала установа Research Program on the USSR, що діяла при Колумбійському  університеті. Завдяки цій підтримці  ботанікиня  Наталя  Осадча-Яната  (дійсна  членкиня  УВАН) отримала можливість  працювати в Нью-Йоркському ботанічному саду  над  темою «Лікарські  рослини  в  народній  медицині України».

Померла  Наталія  Осадча-Яната  9  квітня 1982 року  на  91-му  році  життя,  залишивши  по  собі  пам‘ять  вченої-дослідниці, яка зробила свій незаперечний внесок у науку. Підсумком її наукової діяльності стало видання у 1973 році монографії «Українські народні назви рослин», створеної на основі багатих  матеріалів, зібраних в Україні  протягом 1927–1939 років.

   Антоніна АНДРІЙЧУК

Коментарі
Теги: медична ботаніка, Осадча-Янатаа-, Професорка
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up