Новини
Сьогодні
14.10.2024

«Нове обличчя міста»: активіст, поет і музикант Віталій Голіч

Архів
84 переглядів

Покоління міських активістів значно помолодшало: нещодавно до них долучився старшокласник ЗОШ №2 Віталій Голіч. Юнак, поезії якого ми друкували у випусках Літературної сторінки, створив громадську організацію «Нове обличчя міста», що займається підвищенням рівня екологічної свідомості містян. А ще хлопець продовжує займатися творчістю – не лише поетичною, а й музичною. Тож у переддень Дня міста ми вирішили познайомити вас із одним із найактивніших міських школярів.

– Віталію, як і чому у тебе з’явилася ідея створити громадську організацію? Чим вона займається наразі, що у планах?
– Ідея створення «НОМ»ураптом з’явилась одного вечора і півгодини не давала заснути. Це було ще наприкінці лютого. Від задуму до реалізації пройшло небагато часу. Втім, офіційно зареєструватися ми змогли щойно цього тижня. Але однодумці з’явилися майже одразу, як тільки про цю ідею почули, взялися доповнювати її власними пропозиціями. До моєї ідеї долучилися школярі, студенти й активна молодь міста. Наразі ми пропагуємо культуру чистоти в у формі закликів, акцій та прибирань. Зокрема, ми взяли участь у прибиранні парку (біля 2 школи) перед загальним суботником та в проведенні Дня молоді, а також організували міні-прибирання на Білих берегах
Ближче до вересня плануємо подати на грантове фінансування кілька проектів, безпосередньо екологічних. І якщо дещо вдасться реалізувати, то про це обов’язково розкажемо.

– Давно знаю про тебе як про поета. А взагалі писати вірші коли почав?
– У четвертому класі. . Перший вірш був гумористичний, але надалі кожен наступний віддзеркалював мої роздуми на серйозні теми, особливо протягом другого періоду творчості, що почався після подій на Майдані.

– Що тебе надихає на поетичну творчість?
– Натхнення щоразу має різне джерело, і це залежить від жанру поезії. У мене є вірші про кохання, пейзажна і патріотична лірика. Але найбільше – філософської, про щастя, віру, цікавість у житті. Сам я класифікую свій напрям як постімпресіонізм, тобто зображую момент, але з різних сторін. Найкраще це відображує назва майбутньої збірки, яку обов’язково маю випустити, – “Штрихи реальності”. Більшість віршів написані в постмодерному стилі, наслідуючи сучасний ритм, рими й таке інше.

– Кого з відомих поетів чи прозаїків любиш читати?
– З поетів найбільше враження на мене справив Богдан Ігор-Антонич. Улюбленим прозаїком на даний момент є Оноре де Бальзак (я прочитав близько десяти його романів і повістей).

– А якби випала нагода поспілкуватися із кимось із літераторів, то це був би…?
– Дехто з українських письменників – наприклад, Василь Шкляр та Ігор Калинець. І відомі молоді митці.

– Давай поговоримо про ще один бік твоєї творчості – музичний. Коли ти зайнявся музикою?
– У мене спочатку були серйозні плани на неї як на основну майбутню діяльність. Із сьомого класу я почав навчатись гри на гітарі у Володимира Музиченка, а минулого року опановував основи вокалу в Олександри Мазуркевич, також учителя нашої музичної школи.

– А пісні коли почав писати?
– Вони стали з’являтися ще в перший рік моїх занять з гітарою. Потім я експериментував, пишучи нові, часом починалось із текстів, деколи – з мелодії. Зараз буває так само, щоправда, рідше.

– Яку музику любиш слухати, чим надихаєшся?
– Останнім часом я захопився джазом і блюзом, і в цих стилях починаю писати нові пісні. Нових кумирів у цій музиці я ще не знайшов, але взірцем для мене завжди були «TheBeatles».

– З майбутньою професією ти уже визначився чи досі перебуваєш у «творчому пошуку»?
– Надалі я чітко бачу себе політологом. Тому вивчаю історію, економіку та основи державної політики. Проте завжди залишатимусь іще й поетом та музикантом.

– Помітно, що ти – різностороння особистість. Може, маєш іще якісь захоплення, про які ми досі не згадали?
– Їх у мене насправді дуже багато. Люблю читати, обожнюю історію, філософію, по-своєму вивчаю психологію. Захоплююсь також іноземними мовами.

– Цього тижня ми відзначаємо чергові іменини міста. Назви, будь ласка, три речі, за які любиш Володимир, і три, які хотів би у ньому змінити.
– Я люблю Володимир, найперше, за те, що хоч він постійно змінюється, але водночас залишається добрим старим містом. Подобаються заходи, особливо для молоді. Третім плюсом є те, що в нас почалось сортування сміття. Те, що не дуже подобається, – звичайно, стан окремих доріг, пострадянський вигляд міста та недопалки на тротуарах, але це все не критично. Вірю, що незабаром ми усе це виправимо.

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Теги: "Нове обличчя міста", Віталій Голіч, Віталіна Макарик
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up