На головну Новини Нові історичні розвідки на «Хроніках Ладомерії»

Нові історичні розвідки на «Хроніках Ладомерії»

83

   Четверту наукову історико-краєзнавчу конференцію «Хроніки Ладомерії»  присвятили 820-ій річниці утворення Галицько-Волинської держави та 695-ій – надання нашому місту магдебурзького права.  Плідним  результатом підготовчої роботи стало видання адміністрацією заповідника «Стародавній Володимир» збірника статей і нарисів 44-х науковців, краєзнавців, журналістів з обласного центру, Володимира, Дрогобича, Львова, Рівного, Києва.  

Учасників і гостей конференції, які зібралися минулої середи у КМЦ, привітали заступники начальника управління культури, з питань релігій та національностей ОДА Валерій Дмитрук та міського голови Лариса Кулікова.
На пленарному засіданні директор заповідника Володимир Пикалюк по черзі запрошував до слова дослідників, які розповідали про свої пошуки. Щодо найдавніших часів Володимира, про те, який мали вигляд і де саме у місті стояли Київські, П’ятницькі та Гридшині ворота, розповіла завідувачка сектору обліку, паспортизації та наукових досліджень ДІКЗ Світлана Федосєєва. Про розписну кераміку культур дунайського та балканського походження та празькі монети, амулети, виявлені на Волині й на Володимирщині зокрема, інформував кандидат історичних наук, доцент кафедри археології Східноєвропейського університету Григорій Охріменко.
Як завжди, цікавою стала презентація краєзнавця з обласного центру Геннадія Гулька про археологічні знахідки з символікою тризуба, виявлені на Волині на предметах доби середньовіччя. Доктор історичних наук, професор Львівської політехніки Святослав Терський, спираючись на власні археологічні дослідження, розповів про міжнародні торгові та культурні контакти нашого міста у ХIV-XVII століттях. Що саме було на озброєнні у середньовічних володимирчан, розказав вчитель історії й заступник директора гімназії ім. Цинкаловського Володимир Данилюк.
На гендерних проблемах і становищі жінок за тих часів зосередила дослідження кандидатка історичних наук з університету ім. Лесі Українки Оксана Штанько. Вразили публіку її повідомлення про «кгвалти панєнски» – сексуальне насильство у Володимирському повіті, коли жертвами ставали жінки, дівчата, інколи й неповнолітні. Тодішні документи, а йдеться про другу половину ХVI століття, свідчать і про випадки, коли скривджені жінки, попри сором, страх помсти, переслідування, залякування все ж знаходили у собі сміливість і наважувалися звертатися до суду. Звичайно це траплялося у випадках, коли дівчина відчувала надійну підтримку й розуміння з боку рідних чи шляхетську протекцію. Так 2 червня 1578 року зафіксовано скаргу до «гродського уряду Володимира» міщанина Григорія Василевича через зґвалтування його доньки Овдоті. І хоч спершу розслідування результатів не дало, та вже невдовзі дівчина, прямуючи з батьком на ринок, упізнала злочинця, яким виявився жовнір роти пана Пенкославського Станіслав Збишевський.
Ще троє молодих істориків з обласного центру – Денис Грицюк, Анастасія Марків та Юрій Близнюк презентували свої дослідження щодо архітектури домініканського монастиря, історіографії кафедрального костелу святих апостолів Павла і Павла та просвітницьку діяльність ордену Бригіди Шведської у Луцьку.
Про те, якого ритму місту задавали інтелігентні міщани, розповіла наукова   співробітниця «Стародавнього Володимира» Орися Вознюк, базуючись на інформації, почерпнутій від Наталії Грабарчук, котра є нащадком славного роду Цинкаловських-Нітецьких, Анни Матвійок (із Шуровських) та інших старожилів міста.
Цю ж тему продовжив викладач агроколеджу Анатолій Пісоцький, який дослідив життєвий шлях ще одного видатного нашого земляка, доктора філософії Івана Коровицького. Дві теми – про художника Володимира Караваєва та про трагедію українців Закерзоння порушив науковець з історичного музею Богдан Янович.
Про володимирську вчительку Олександру Паєвську, котра стала легендарною упівською розвідницею, однією із творців архіву ОУН-УПА говорила авторка цих рядків (читачі газети «Слово правди» знайомі з історією цієї непересічної жінки з минулорічних публікацій). Крім того, вручила директору заповідника Володимиру Пикалюку подяку від родини кінорежисера Володимира Андрощука й журі всеукраїнського науково-мистецького конкурсу його імені – за сприяння у видавництві книги «Володимир Андрощук: кіно і доля». До речі, її презентація запланована на квітень наступного року, це спільний проект ДІКЗ та музею.
Після підбиття підсумків конференції господарі ознайомили гостей з нещодавно реалізованим проектом «Князівський шлях до трону», провівши екскурсію у вали городища, показали і крипту собору Різдва Христового.
Ірина НАДЮКОВА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

одинадцять − шість =