Минулого тижня сумні звістки прилетіли в шахтарське місто та Іваничівську громаду. Тут в останню дорогу провели загиблих захисників. Запам’ятайте їхні імена!
Сергій Трохимович (м. Нововолинськ)
Він був із тих воїнів, для яких російсько-українська війна почалася не 24 лютого, а набагато раніше – у 2014 році. Ще тоді Сергій Трохимович, взявши до рук зброю, пішов захищати східні терени нашої батьківщини. Він пройшов пекло Іловайського котла і мужньо боровся з ворогом на полях битви в зоні проведення антитерористичної операції.
Коли над Україною знову нависла небезпека, Сергій Трохимович одним із перших став у лави захисників. Зі зброєю в руках боронив Україну і за неї й поліг. У Героя залишилися батьки й сестра. Оплакує його вся родина, друзі, побратими, земляки.
Павло Суслов (м. Нововолинськ)
Рішучий, затятий, незламний – таким воїном був нововолинець Павло Суслов. Служив у волинській бригаді і під час проведення АТО/ООС, був на найгарячіших позиціях передової. Не один раз зазнавав поранень, але, щойно одужавши, знову повертався у стрій.
У війську зустрів і своє кохання. Дружина Героя Ольга служила в 14-й бригаді і ще в 2017 році захищала Україну від ворога. Тоді вони й познайомилися. Здавалося, щастю немає перепон. У подружжя народилася донечка, тішилися їй, раділи життю…
Але повномасштабне вторгнення росії в Україну перекреслило усі надії і сподівання. Павло Суслов був у рядах тих захисників, які відбивали атаки ворога і звільняли від рашистських окупантів українські міста. В ході однієї з таких операцій він отримав смертельне поранення. Воїна намагалися врятувати побратими, доставити до лікарні, але не встигли…
Віталій Дідик (с. Мишів, Іваничівська ТГ)
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся й Іваничівської громади. У результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання обірвалося життя 27-річного Віталія Дідика, мешканця села Мишів.
Віталій народився в селі Мишів, тут виростав, навчався у школі, закінчив її. Ніколи не пасував перед труднощами, служив у зоні АТО, був у гарячих точках, де велися запеклі бої. Після повномасштабного вторгнення росії на територію України продовжив захищати рідну країну.
В ході виконання бойового завдання був вірний військовій присязі, виявив стійкість і мужність у бою за нашу Батьківщину. За неї й віддав життя, сповнивши серця рідних болем. Веселий, завжди привітний та усміхнений – таким Віталій назавжди залишиться у пам’яті односельчан, рідних, близьких і друзів. У Героя залишилися батьки і сестра.
Редакція газети «Слово правди» висловлює глибокі співчуття рідним і близьким загиблих захисників. Вічна шана Героям!
