Бібліотека-філія №2 отримала поповнення книжкового фонду завдяки підтримці Українського інституту книги.
Серед нових книг є такі як: «Козацька Україна і султанська Туреччина» Тараса Чухліба, що розкриває складні дослідження дипломатичних і військових відносин між Україною та Османською імперією.
Видання «Гетьмани України» Валентина Терлецького – історична серія життєписів видатних державних діячів і козацьких отаманів.
“Кримський бранець” Андрій Захтея висвітлює реальні історії людей, які стали заручниками політичних репресій. Книга не тільки про життя в колонії. Це історія боротьби українців протягом століть.
Також бібліотека поповнилась книгами, що торкаються мистецтва та культури, це «Стилі українського мистецтва ХХ століття». Завдяки авторському колективу у складі Дмитра Горбачова, Ірини Магдиш та Андрія Тараненка, читач має можливість зануритися в атмосферу трьох ключових стилів, які стали визначними в історії українського мистецтва: ар-нуво, ар-деко та авангард.
Книга Петра Гадза та Михайла Маслія «Червону троянду дарую я вам» – це перше видання про видатного композитора, співака (баритона), театрального режисера, поета, автора понад 350 пісень, народного артиста України – Анатолія Горчинського та його внесок у розвиток українського пісенного і театрального мистецтва.
«Забуті парки, старі фільварки» – це книжка, що запрошує читачів у подорож палацами України: відомими й забутими, збереженими й занедбаними.
На тлі повсякденного життя в палацах, яке описує Ірина Пустиннікова, проступають долі їхніх мешканців, що сплітаються в не дуже відому широкому загалу історію України. Авторка розповідає про сучасний стан будівель і заохочує по-справжньому мандрувати до них, адже пам’ятки живуть тільки тоді, коли їх відвідують і ними цікавляться.
«Під булавою гетьмана. Права і вольності Гетьманщини в умовах імперського підневолля» – ця книга розповідає про виникнення й становлення Української держави (Гетьманщини) та більш як столітню боротьбу за її збереження, захист від намагань московського царства, згодом російської імперії, обмежити її, знищити державні порядки до загальноімперських зразків та, врешті, ліквідувати загалом. Дослідження дає змогу оцінити ефективність моделі державної самоорганізації, що постала на теренах козацької України у результаті революції середини XVII століття, та відповісти на запитання, наскільки ця держава вписувалася в загальну структуру станових держав ранньомодерної Європи.
«Інтелігенти під бомбами і ракетами» – історії людей, що не покинули країну під час війни. Ігор Кручик зібрав нариси, які друкувалися у перші дні після початку вторгнення в періодичних виданнях і висвітлювали події перших днів війни в Києві. За словами автора, «ця книжка про те, як зберегти надію і підтримувати один одного».
Художня література також представлена різножанровими творами сучасних українських авторів.
«Жінка роду мого» – Єва Лотоцька написала сагу про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928-2023 роки. Оберіг роду – сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, – це символ мрії про волю і повернення додому. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Відносно спокійним життя бабусі й мами лише здається, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.
«Херсон 2022» – книга охоплює період 24 лютого – 11 листопада 2022 року. «Початок повномасштабного вторгнення, події в Бузковому парку, проукраїнські мітинги, побут і запахи окупації, незламність і нескореність херсонців, злочини окупантів і багато інших подій» – додає Олександр Черемісін.
«Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» авторів Ярослава Затилюка, Олексія Савченка, Максима Яременка.
Особливістю цього видання є публікація зображень унікальних артефактів з колекцій провідних українських музеїв та архівів, а також документів і графіки Швеції, Польщі та Туреччини. Крім того, у книзі вперше публікуються роботи провідних реконструкторів козацького одягу та озброєння початку XVII століття.
Усім, хто цікавиться козацькою звитягою, воєнною історією та історією України і Європи раннього нового часу, варто причитати «Вбранну Гетьманщину», де досліджуючи історію українського вбрання, Зінаїда Васіна буквально боронить його на інформаційно-культурному фронті від агресивної країни-сусідки, яка постійно зазіхає на все, що пов’язано з Україною, особливо на те, що формує українську ідентичність. Дослідниця-художниця впевнена, що в одязі виразно відбивається багата і насичена подіями історія та характер українців.
“Сергій Параджанов: режисер свого життя” – у цій книзі Юлія Бережко-Камінська зазначає, що однією з найвражаючих сторінок життя Параджанова, висвітлених у книзі, є його випробування. Режисер зазнав переслідувань і арештів. Однак, навіть у цих умовах не втрачав творчого запалу. «Він був оточений людьми. Постійно. Перебував у центрі уваги. Але попри величезну кількість людей довкола нього, залишався самотнім». У книзі також розповідається про останні місяці життя митця, коли він важко хворів на рак легень. Незважаючи на це, залишався відданим мистецтву до кінця. «Труну з тілом Параджанова несли до самого пантеону», – зазначено у книзі.
«Погляд медузи»– час подій – осінь/зима 2022-го року, починаючи з перших блекаутів у країні внаслідок російських обстрілів. Любко Дереш описує стосунки давніх друзів, що по-різному переживають психологічну травму, яку отримав на війні їхній шкільний товариш.
«Доню, війна» – зворушлива розповідь про зруйновані дитячі життя. Кожна сторінка роману оголює правду, яку ніколи не забудемо. Війна – це трагедія і насамперед для дітей, бо руйнує їхній тендітний світ мрій, сподівань, планів на подальше життя. Позбавляючи дітей дитинства, вона швидко робить їх дорослими. Андрій Тристан показує біль дітей, яку спричинила жорстока війна, майстерно викриває огидні злочини рашистського режиму проти душ українських дітей.
«Дім, який ти любила, мамо» – історія, що нагадує про силу сімейних цінностей. Настя тужить за мамою. Їй складно прийняти нову татову дружину, у домі, який колись так любила мама. Її молодший брат Микола виростає і стає повстанцем УПА, саме пам’ять про лагідність мами й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися.
Долі воїна Миколи Венгера та отця Миколи Конрада переплітаються з драматичними подіями, у яких багато українців можуть упізнати історії своїх родин. Кожна з них – правдива та звірена авторці Надійки Гербіш близькими людьми головних героїв.
«Як Україна ставала українською» – ця книжка присвячена суспільно-політичному життю підросійської України на зламі ХІХ і ХХ століть. Ігор Гирич – знаний історик і дослідник, який шукає відповіді на питання, що визначали хід української історії. Автор висвітлює український національно-визвольний руху того часу, змальовує боротьбу українських інтелектуалів з російською імперією.
«Лютий» – Василь Сторчак написав роман про події з початку 24 лютого останніх років, що відображає життя під час війни. Описані будні життя киян перед вторгненням зла. Більшість людей за повсякденністю не бачать цінності власного життя, кожного прожитого дня і світу навколо, історії вулиці, дому. А в цій круговерті вирує таке безмежне життя, що жодна війна не спроможна його спинити. Також зима тривоги нашої не може тривати вічно.
«Маріуполь на хвилях історії (1780–2022 рр.)» – книга розповідає про незламний дух його мешканців. Місто стало символом нескореності і надії. Ірина Пономарьова зібрала матеріал з історії міста: від часів, коли запорозькі козаки засновували зимівники і до російської окупації у 2022 році. У цій книзі читач знайде відомості, зафіксовані в документах і записках мандрівників, купців, послів, листівках і фотографіях, спогадах і переказах містян і найвідоміших маріупольських блогерів – дослідників історії міста, розповіді про артефакти, що до повномаштабного вторгнення зберігалися у музеї. Вони дають змогу поринути в світ приморського міста, яке врешті стало українським промисловим гігантом і яке знищили російські війська лише за два перші місяці окупації, свідком чого була сама авторка.
«Під знаком тризуба» Дмитро Гордієнко розкриває життя й діяльність однієї з найбільших і найзагадковіших, суперечливих постатей історії України – київського князя Володимира Великого (бл. 960–1015). Саме йому судилося стати творцем першої централізованої Української держави, розбудувати її зсередини та утвердити зовні. Запровадженням християнства Володимир не просто провів релігійну реформу, а увів Україну до кола держав християнського світу Європи.
Це поповнення стане справжнім скарбом для відвідувачів бібліотеки. Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з новинками та поринути у світ знань та літературних відкриттів. Дякуємо Українському інституту книги за можливість поповнити фонди бібліотек якісною літературою!
Тетяна ГІЛЕВИЧ
Бібліотекарка бібліотеки-філії №2
