Нематеріальна культурна спадщина Волині офіційно поповнилася ще п’ятьма елементами. Тепер у списку їх 25. Про це розповіла заступниця директора Волинського обласного науково-методичного центру культури Олена Мартинович.
Офіційно внесли до обласного переліку на початку липня:
Поминальний червоний борщ в Рівненській громаді
Він відрізняється від інших борщів за призначенням і рецептом. Його варять не на м’ясі, а на сушених грибах, також додають квашені помідори й традиційний червоний буряк, без капусти та картоплі. Такий борщ є обов’язковою стравою на поминальних обідах і має глибокий зміст. Його подають на стіл для вшанування померлих в день смерті, на 40 -й день та на рік після смерті.
Гречаний кисіль в Шацькій громаді
Процес приготування триває дві доби. Гречку просушують, провіюють і деруть в жорнах, перебирають. Потім засипають в діжку, заливають водою та розмішують. На добу залишають у теплому місці, щоб скисло. Наступного дня проціджують через сито і перетирають. Гречку віджимають, щоб відійшла клейковина світло-сірого кольору. Готову суміш вливають в казан, варять та постійно помішують. Коли кисіль починає густішати – він готовий. Розливають у дерев’яні ночви для застигання. Ріжуть кубиками, поливають олією та посипають сіллю, за бажанням можна посипати цукром. У селах Шацької громади страву готують на празники, а ще її споживали у піст.
Традиційна страва «Омочка» в Старовижівській громаді
Її зазвичай у всіх селах готують однаково. Насамперед беруть глиняну миску (макітру) та кладуть туди сир. Кисле молоко підігрівають (відтоплюють) і отримують сир, виливають його у рукавець, або на марлю, підвішують та дають добре стекти, пізніше кладуть під камінець. Після того у макітру кладуть сир, куди додають сіль і добре розтирають товкачем, щоб не було грудочок, від чого і залежить смак «омачки». Потім додають збирану сметану та ще раз ретельно перемішують. Консистенцію страви кожен робить для себе: щоб була густіша – додають сир, щоб була рідша – додають сметану.
Їли «Омочку», вмочуючи в неї шматки хліба чи перепічки або подавали як присмак до вареної картоплі.
Столинські писанки в Рівненській громаді
Традиції створення писанок тут дотримуються й донині. Для їх створення потрібні: бджолиний віск, воскова свічка, малєрка (інструмент для розпису, який раніше виготовляли з гілки, кінчика шнурівки та обмотували дротом), варені яйця. Перед початком розпису, яйця потрібно обробити серветкою, змоченою в оцті. Орнамент наноситься на яйце розігрітою малєркою, вмокнутою у віск. Творення орнаменту найчастіше починалося з поділу поверхні яйця поперечною та поздовжніми смугами в центральній частині. Таким чином з’являвся хрест, потім восьмигранник – та основа, з якої вибудовували орнамент, поступово ускладнюючи його додатковими елементами.
Традиція написання волинської писанки у Затурцівській громаді
Починали писати писанку у четвер перед святом. Першим було яйце з надписом «Христос Воскрес». Для роботи використовується звичайне куряче яйце. У писачок кладуть маленький шматок воску, розігрівають лієчку над свічкою та пишуть по намічених олівцем лініях. Перед фарбуванням необхідно опустити яйце в оцет на декілька секунд. Після оцту викладаємо писанки у місткість з відваром шкаралупиння цибулі на 12 годин. Коли писанка майже готова – залишається зняти віск. Для цього треба легенько нагріти яйце над полум’ям свічки й витерти розплавлений віск у серветку.
Найчастіше використовують як барвник цибулиння. Відібравши сухе, його заливають кип’ятком та ставлять на вогонь прокипіти 10 хвилин. Після чого охолоджують. Для блиску можна натерти яйце олією.
Зі слів Олени Мартинович елементи, які є у списку нематеріальної спадщини Волині, згодом можуть потрапити до національного списку.
